Рішення

від 19.02.2024 по справі 200/7169/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Справа№200/7169/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про скасування розпорядження та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про скасування розпорядження начальника Удачненської Селищної Військової Адміністрації Покровського Району Донецької Області № 57рк від 12.09.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18.09.2023р. з ініціативи роботодавця, на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України; поновлення на посаді начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області; стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн; допущення негайного виконання рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено заяву позивача про поновлення процесуального строку. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про скасування розпорядження та поновлення на посаді. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано в Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області належним чином засвідчені копії наказів (розпоряджень тощо) щодо прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області; довідку про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням; обґрунтовані пояснення з приводу звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року суд відмовив в задоволенні заперечень Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 12.09.2023 року начальником Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області ОСОБА_2 видано Розпорядження № 57рк «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18.09.2023 р. з ініціативи роботодавця, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. Водночас, на думку позивача, її звільнення відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, а саме: без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації; без обґрунтованого і документально підтвердженого висновку роботодавця-відповідача про невідповідність позивача роботі; без пропонування вакантної посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку позивач може виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо; без висновку МСЕК про неможливість за станом здоров`я виконувати роботу на займаній посаді, та незважаючи на те, що її жодного разу не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Спірне розпорядження вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, просила задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що підставою для звільнення слугувала саме невідповідність позивача займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Так, позивач відповідно до своїх посадових повноважень була координатором, організатором та відповідальною особою за організацію освітньої реформи в межах Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Зазначив, що на неодноразові виступи позивача на сесіях селищної ради для реалізації заходів Програми з освіти, заклики про терміновість реагування на створення опорного закладу та реорганізації «Сергіївської школи», рішенням тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 року №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації» розпочато процедуру ліквідації навчального закладу Сергіївського старостинського округу Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Зазначив, що вказане рішення прийнято з порушенням процедури визначеної законом без врахуванням громадської думки, Удачненською селищною радою Покровського району Донецької області не приймались ні стратегія розвитку освіти, ні концепція, ні план оптимізації чи модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів територіальної громади, відповідність за формування яких покладено саме на Відділ освіти Удачненської селищної ради. Відповідно до розпорядження від 05.06.2023 року № 56-ОД відповідальність за організацію, підготовку документів, громадське обговорення було покладено на позивача як начальника відділу освіти Удачненської селищної ради. Некомпетентність позивача на посаді начальника відділу освіти призвела до необхідності оскарження неправомірно прийнятого рішення в судовому порядку, до витрат з місцевого бюджету для сплати судового збору, збільшення навантаження на інших спеціалістів селищної ради, які зобов`язані готувати документи до суду. Окрім того, позивача було призначено головою ліквідаційної комісії, та призначено ліквідатором під час припинення зазначеного освітнього закладу як юридичної особи. Проте позивачем у період з 26 травня по 03 серпня 2023 року не виконувались жодні з передбачених законодавством дій, накази по зазначеному навчальному закладу приймались директором навчального закладу, що призвело до колізії правових наслідків, незаконності прийнятих рішень, паралізації життєдіяльності закладу. Крім того, позивачем не виконано розпорядження начальника Удачненської селищної військової адміністрації від 05 липня 2023 року №56-ОД «Про скликання постійної комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення», де контроль за виконанням цього розпорядження покладався на позивача як начальника відділу освіти Удачненської селищної ради. Окрім того, до повноважень позивача відноситься питання координації та контролю забезпечення закладів освіти громади захисними спорудами. Проте позивачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рекомендацій ДСНС щодо організації укриття в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей закладів освіти. Стосовно пропонування позивачу вакантної посади зазначив, про відсутність у відділі освіти вакантних посад станом на 12 вересня 2023 року. Переведення на вакантну посаду державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації позивачу не було запропоновано, оскільки позивач не могла її обіймати відповідно до свого фаху та кваліфікації. Стосовно звільнення лише за попередньою згодою виборчого органу зазначив, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Крім того, зазначив, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані у своїй поведінці не допускати поширення чуток, обговорення особистого або сімейного життя колег, членів їх сімей та інших близьких осіб. Під час нарікань на невідповідність займаній посаді позивач грубо порушувала правила етичної поведінки як посадової особи місцевого самоврядування.

Крім того, позивачем подано до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.

Окрім того, позивачем подано до суду додаткові пояснення, зміст яких аналогічний викладеному у позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та особою, що претендує на поновлення на посаді начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області.

Відповідач - Удачненська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 45084185) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Указом Президента України від 14 квітня 2023 року №226/2023 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено Удачненську селищну військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Постановою Верховної Ради України від 30 травня 2023 року №3134-ІХ визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник, зокрема, Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області крім повноважень, віднесених до його компетенції Закону України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідних селищних голів.

Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 12 січня 2021 року, що розпорядженням №106-рк від 11.08.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу освіти як таку, що успішно пройшла за конкурсом.

Відповідно до пункту 1.3 Посадової інструкції начальника відділу освіти, затвердженого Головою Удачненської селищної ради, на посаду начальника відділу освіти призначається особа, яка має педагогічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче магістра, спеціаліста, та стаж роботи за фахом на керівних посадах в органах місцевого самоврядування, на керівних посадах державної служби, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років.

Згідно пункту 5 зазначеної посадової інструкції визначено вимоги до посади, відповідно до яких начальник відділу повинен знати: Конституцію України; закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції» та інші закони України з питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування; укази та розпорядження Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; інші підзаконні нормативно-правові акти, що стосуються розвитку сфери освіти; практику застосування чинного законодавства з питань, що належать до його компетенції; основи управління персоналом; основи права; форми та методи роботи із засобами масової інформації; інструкцію з діловодства, правила внутрішнього трудового розпорядку; правила ділового етикету; правила охорони праці та протипожежної безпеки; основні програми роботи на комп`ютері та відповідні програмні засоби; володіти державною мовою.

Із зазначеною посадовою інструкцією ознайомлено позивача, про що свідчить її підпис.

Рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 27.08.2021 року №VIII/12-30 затверджено програму розвитку освіти Удачненської селищної ради на 2021-2027 роки. Відділу освіти (Кандибко) забезпечити її виконання.

Серед напрямів та підпрограм (проєктів), які буде реалізовано в межах програми визначено, зокрема, створення опорного закладу освіти з 2022-2023 навчального року «Удачненський заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області».

Рішенням тридцять першої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 23 грудня 2022 року №VIII/31-19 прийнято рішення «Про затвердження структури та штатного розпису апарату Удачненської селищної ради, її виконавчих органів та затвердження штатного розпису на 2023 рік», відповідно до якого затверджено структуру апарату Удачненської селищної ради та її виконавчих органів на 2023 рік у кількості 41,0 штатних одиниць та введено її в дію з 01.01.2023 року; затверджено штатний розпис апарату Удачненської селищної ради та її виконавчих органів на 2023 рік у кількості 41,0 штатних одиниць та введено її в дію з 01.01.2023 року.

26 травня 2023 року Тридцять восьмою сесією восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області прийнято рішення №VIII/38-1, відповідно до якого керуючись статтями 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 59 Господарського кодексу України, статтями 104, 105, 110-112 Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» припинено юридичну особу Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації. Створено ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, та доручено останній вжити організаційно-правових заходів, передбачених чинним законодавством, щодо ліквідації зазначеної юридичної особи, а саме: у встановленому порядку повідомити державного реєстратора про рішення щодо ліквідації; встановити строк для заяви претензій кредиторами протягом двох місяців з дня опублікування повідомлення про ліквідацію; здійснити інвентаризацію майна, та після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс установи та подати його на затвердження постійною комісією селищної ради з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інфраструктури, промисловості, підприємництва та сфери послуг; забезпечити передачу документів, які підлягають тривалому зберіганню, до відповідної архівної установи в порядку, визначеному законодавством України; після завершення розрахунків з кредиторами скласти ліквідаційний баланс, який подати на затвердження постійній комісії селищної ради з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інфраструктури, промисловості, підприємництва та сфери послуг; у встановленому порядку подати документи, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до державного реєстратора, для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності Навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, згідно з чинним законодавством. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію селищної ради з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, інфраструктури, промисловості, підприємництва та сфери послуг.

Відповідно до додатку до рішення сесії Удачненської селищної ради від 26.05.2023 року №VIII/38-1 визначено склад комісії по припиненні діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 25703429), де позивача, ОСОБА_1 як начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області визначено головою комісії.

05 липня 2023 року Удачненською селищною військовою адміністрацією Покровського району Донецької області прийнято розпорядження №56-ОД «Про скликання засідання постійної комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення», відповідно до якого за наслідками розгляду клопотання начальника відділу освіти Удачненської селищної ради ОСОБА_1 щодо скликання депутатської комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення з метою проведення оптимізації закладів загальної середньої освіти на території громади, зобов`язано скликати в термін до 17.07.2023 року засідання депутатської комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення (голова комісії Огарко В.Д.) з метою проведення оптимізації закладів загальної середньої освіти на території Удачненської селищної територіальної громади шляхом ліквідації юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області та визначення Сергіївського НВК філією опорного закладу Удачненська ЗОШ І-ІІІ ст. Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Голові комісії Огарку В.Д. розробити та винести на обговорення Проект розпорядження начальника Удачненської селищної військової адміністрації по припиненню діяльності шляхом ліквідації юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Кандибко С.О.

03 серпня 2023 року Удачненською селищною військовою адміністрацією Покровського району Донецької області прийнято розпорядження №81-ОД, відповідно до якого з метою удосконалення роботи ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області […] внесено зміни до рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 №VIII/38-1 «Про припинення шляхом ліквідації навчально-виховного комплексу «Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області»: виведено зі складу комісії ОСОБА_1 , голову ліквідаційної комісії з 04 серпня 2023 року; уведено до складу ліквідаційної комісії ОСОБА_3 , голову ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області», з 07 серпня 2023 року.

Удачненська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області звернулась до Покровської районної організації профспілки працівників освіти і науки України з листом від 04.09.2023 року №479/02-18, відповідно до якого просила розглянути подання в установленому порядку на засіданні профспілкового комітету і дати згоду на звільнення начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ОСОБА_1 відповідно до підпункту 1 статті 41 КЗпП України, за невиконання, неналежне невиконання трудових обов`язків працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншим локальним нормативним актом та законодавством про працю.

До зазначеного листа відповідачем було додано пояснювальну записку, відповідно до якої зазначено причини щодо необхідності звільнення, а саме: зірвано процес реорганізації закладів освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області згідно програми розвитку освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області на 2021-2027 р.р., затверджені рішенням сесії від 27.08.2021 року №ХІІІ/12-30.

ОСОБА_4 як координатор реорганізації закладів освіти не вивчила Закон України «Про повну загальну середню освіту», не організувала громадські обговорення стосовно можливих шляхів реорганізації Сергіївського НВК. У процесі проведення дій з реорганізації постійно запевняла депутатів та керівництво селищної ради, що в неї все готово і всі документи на руках. Але як з`ясувалось ніяких дій, щодо організації обговорень не проводилось і ніяких зустрічей, обговорень, батьківських зборів за цією тематикою не проводилось; доповідаючи на засіданні сесії про необхідність проведення реорганізації в системі освіти селищної ради, ОСОБА_5 було введено представників депутатського корпусу селищної ради в оману, що призвело до прийняття рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації»;

Удачненська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області виявивши невідповідність прийнятого рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації» діючому законодавству, вимушена була звернутись до суду з адміністративним позовом через порушення п. 2 ст. 32 Закону України «Про загальну середню освіту» про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, в результаті цього процес реорганізації зупинився, стало неможливим виконувати завдання Президента України з реорганізації освіти на території громади, місцевий бюджет поніс витрати на судові збори на організацію судового процесу; при введенні в дію рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації» ОСОБА_4 була призначена ліквідатором юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, але до виконання повноважень, керівництва закладом не приступила, накази та розпорядження підписувались директором Навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ОСОБА_6 , що прямо вказує на те, що ОСОБА_4 не приділила уваги вивченню процедурних питань при ліквідації юридичної особи Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад з метою утворення на його базі філії Удачненського опорного закладу освіти; на зауваження з боку керівництва Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області реагує нервово, своїх помилок не визнає, намагається перекласти відповідальність за допущені помилки на інших; останнім часом ОСОБА_4 дійшла до прямих погроз оприлюднення деяких міфічних злочинів, неправомірність дій при проведенні сесій селищної ради, про залякування та підписи депутатів, що підтверджується рапортами підлеглих працівників та усні звернення; ОСОБА_4 відноситься халатно до підбору спеціалістів, які приймаються до відділу. Звертається з клопотаннями про прийняття у відділ освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області свою «протеже», яка звільнилась з посади начальника гуманітарного відділу за власним бажанням через неможливість виконувати покладені обов`язки.

Крім того, до вищезазначеного листа відповідачем було додано службову записку секретаря Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 04.09.2023 року, відповідно до якої на її усне зауваження в телефонному режимі про відповідальність ОСОБА_1 як начальника відділу освіти, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, а саме: проведення неналежним чином процедури ліквідації закладу загальної середньої освіти Сергіївського НВК Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, не дотримання вимог чинного законодавства щодо ліквідації закладу освіти в сільській місцевості, введення в оману керівництва селищної ради та депутатів селищної ради щодо наявності всіх необхідних для прийняття рішення ліквідації Сергіївського НВК, підготовка необхідних заходів щодо створення опорного закладу освіти. В серпні 2023 року ОСОБА_1 в приміщенні селищної ради провела з нею бесіду при зачинених дверях, у якій погрожувала їй та її матері як депутату селищної ради, поданням до Служби безпеки України аудіозаписів з мобільного телефону засідання сесії селищної ради, якими володіє ОСОБА_1 , зроблених таємно, не відкрито, без повідомлення належним чином осіб, присутніх на засіданні сесії, проведення відео та аудіо записів. ОСОБА_7 вбачає корупційну складову в роботі сесії, стверджує, що рішення сесії селищної ради приймаються під тиском секретаря селищної ради на депутатів, що є повноцінним наклепом, бо депутати на сесійних засіданнях приймають колегіальні рішення з проходженням обговорень, та голосують на власний розсуд, а також ОСОБА_1 вважає за необхідне збирати так званий «компромат» для подальшого шантажу працівників селищної ради (з її слів). Вважає дії ОСОБА_1 порушенням професійної етики, перешкоджанням роботи депутатського корпусу, роботі трудового колективу.

Крім того, до вищезазначеного листа відповідачем було додано доповідну записку заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів від 13.04.2023 року, відповідно до якої 12.04.2023 року між нею та начальником відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ОСОБА_1 стався конфлікт. ОСОБА_7 звинуватила її у впливі та маніпулюванні керівником громади, а також озвучила плітки особистого характеру щодо неї.

За наслідками розгляду листа від 04.09.2023 року №749/02-18 Покровською районною організацією Профспілки працівників освіти і науки України надано відповідь листом від 11.09.2023 року №08-13/06, відповідно до якої ОСОБА_1 за посадою є керівником органу управління освітою відповідно до ст. 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не може бути членом виборного органу профспілки будь-якого рівня. Враховуючи вищевикладене, керуючись діючим законодавством в умовах воєнного стану рада Покровської районної організації Профспілки працівників освіти та науки України не буде розглядати питання надання згоди на звільнення начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ОСОБА_1 . Додатково зазначено, що звільнення працівника за п. 2 ст. 40 КЗпП України може відбуватись тільки в тому випадку, якщо будуть встановлені фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або втрати здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

12 вересня 2023 року начальником Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області прийнято розпорядження №57-рк, відповідно до якого звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18 вересня 2023 року з ініціативи роботавця на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Виплачено компенсацію за 2 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 16.08.2023 по 15.08.2024 року.

Відповідно до доповідної записки начальника відділу освіти від 28.12.2023 року №889/01-19, за наслідками вивчення рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 року №VIII/38-2 «Про перейменування Удачненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області на Опорний заклад Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області», від 26.05.2023 року №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області на Опорний заклад Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації», з`ясовано, що реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення (частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Також заклади освіти повинні в своїх соціальних мережах висвітлювати інформацію з цього приводу. Це зроблено для того, щоб уникнути свавілля з боку органів місцевої влади, завчасно попередити батьків про реорганізацію та належно підготуватись. У жодному закладі вимога не була виконана. Відповідно до Закону «Про повну загальну середню освіту» у Сергіївському НВК та Удачненській ЗОШ не було обговорення та висвітлення у соцмережах питання стосовно створення опорного закладу та філії. Головним нормативно-правовим актом є Положення про освітній округ і опорний заклад освіти, затверджене постановою КМУ від 19 червня 2019 року №532. Однією з вимог при створенні закладу є кількість учнів, тобто кількість здобувачів освіти опорного закладу повинно становити не менш як 200 осіб. Станом на 2023-2024 навчальний рік здобувачів освіти Удачненської ЗОШ становить 144 учні, це є порушенням при створенні опорного закладу. Головною проблемою на сьогодні є те, що друк свідоцтв буде не можливий за відсутності в базі керівника закладу. Виникає проблема з видачею свідоцтв про базову та загальну середню освіту у Сергіївському НВК. До 1 березня треба буде переводити дітей за згодою батьків в Удачненську ЗОШ та занести дані учнів до бази ІСУО для отримання свідоцтво про освіту. Також у Сергіївському НВК під час реєстрації НМТ у учнів не буде підтягнута інформація про керівника з єдиної державної електронної бази з питань освіти. Просила сприяти у вирішенні цих питань про скасування рішень від 26.05.2023 року №VIII/38-1 та від 26.05.2023 року №VIII/38-2.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для прийняття спірного розпорядження від 12 вересня 2023 року № 57-рк, яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18 вересня 2023 року з ініціативи роботавця на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 року № 2493-III (далі Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно статті 2 Закону № 2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

В розумінні статті 3 Закону № 2493-ІІІ до посад в органах місцевого самоврядування належать, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 20 Закону № 2493-ІІІ визначено підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Так, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) визначено гарантії забезпечення права громадян на працю, до яких, зокрема, віднесено правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 21постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про звільнення за пунктом 2статті 40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров`я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Враховуючи наведене, суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладених на нього трудових обов`язків, а від переведення на іншу роботу відмовився. Висновок суду про недостатність в особи кваліфікації, що перешкоджає належним чином виконувати посадові обов`язки, не може ґрунтуватися лише на матеріалах атестаційної комісії й показаннях свідків за відсутності інших об`єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації, якими можуть бути, зокрема документи, звіти, плани, доповідні та інші докази неякісного чи неналежного виконання трудових обов`язків.

Отже, підставою для розірвання трудового договору згідно пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України є виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої компетентності, що перешкоджають продовженню даної роботи. Якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов`язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом.

Виявленою невідповідністю у такому разі може бути: неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов`язків через недостатню кваліфікацію, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Отже, виключно за наявності фактичних даних, що підтверджують невідповідність працівника, було б можливе звільнення позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.01.2020 (справа № 654/941/17).

Так, в обґрунтування невідповідності позивача займаній посаді внаслідок недостатньої компетентності відповідачем зазначено, що позивач була в межах своїх повноважень координатором, організатором та відповідальною особою щодо організації освітньої реформи в межах Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. На неодноразові виступи позивача не сесіях селищної ради для реалізації заходів Програми з освіти, заклики про терміновість реагування на створення опорного закладу та реорганізації «Сергіївської школи», рішенням тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 року №VIII/38-1 розпочато процедуру ліквідації навчального закладу Сергіївського старостинського округу Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області. Після прийнятих рішень, в результаті підготовки документів щодо проведення освітньої реформи, було виявлено порушення діючого законодавства з боку позивача, внаслідок чого відповідач був вимушений звернутись до суду з метою скасування вищезазначеного рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Відповідно до положень статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Отже, судом встановлено, що рішення стосовно реорганізації або ліквідації навчальних закладів комунальної власності приймаються виключно місцевими радами на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загальної кількості шляхом відкритого поіменного голосування.

Окрім того, відповідачем у відзиві зазначено, що розпорядженням від 05.06.2023 року №56-од на позивача, як начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області було покладено відповідальність за організацію, підготовку документів, громадське обговорення, та те, що саме позивач, начальник відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ОСОБА_1 , на засіданні тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради доповіла про результати роботи відділу про законність та правильність проведення процедури ліквідації школи, про наявність обов`язкових протоколів обговорення та інше.

Водночас, суд звертає увагу, що фактично відповідальність за організацію, підготовку документів, громадське обговорення проекту рішення про ліквідацію вищезазначеного закладу освіти було покладено на позивача, як стверджує відповідач, розпорядженням від 05.06.2023 року №56-од, яке було прийняте після прийняття рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26 травня 2023 року №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації».

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належним чином засвідчену копію зазначеного розпорядження.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не надано доказів того, що саме внаслідок недостатньої кваліфікації позивача Удачненської селищною радою Покровського району Донецької області було прийнято рішення від 26.05.2023 року №VIII/38-1 «Про припинення юридичної особи Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації».

Окрім того, відповідач в обґрунтування невідповідності позивача займаній посаді внаслідок недостатньої компетентності зазначив, що позивача вищезазначеним рішенням було призначено ліквідатором під час припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, проте позивач безвідповідально поставилась до своїх обов`язків. У період з 26 травня по 03 серпня 2023 року не виконувала жодних передбачених законодавством дій як ліквідатор, внаслідок чого начальником Удачненської селищної військової адміністрації було прийнято розпорядження від 03 серпня 2023 року №81-од, яким виведено позивача зі складу ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 04 серпня 2023 року.

Судом встановлено на підставі розпорядження Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області від 03 серпня 2023 року №81-од, що з метою удосконалення роботи ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, затвердженої рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 року № VIII/38-1 внесено зміни до рішення Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 року №VIII/38-1 «Про припинення шляхом ліквідації навчально-виховного комплексу «Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області: виведено зі складу комісії ОСОБА_1 , голову ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, з 04 серпня 2023 року.

У вказаному розпорядженні не зазначено, як підстава виведення зі складу комісії ОСОБА_1 , як голову ліквідаційної комісії навчально-виховного комплексу «Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, невідповідність вимогам ліквідатора або некомпетентність позивача.

Отже, зазначене розпорядження не може слугувати беззаперечним доказом недостатньої компетентності позивача, яка перешкоджає продовженню роботи на посаді начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області.

Стосовно тверджень відповідача про те, що відповідачем не виконане розпорядження начальника Удачненської селищної військової адміністрації від 05 липня 2023 року №56-од «Про скликання постійної комісії з питань освіти, культури, молоді, фізкультури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення» та не виконано жодний дій щодо виконання рекомендацій ДСНС щодо організації укриття в об`єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти, суд звертає увагу, що відповідачем не надано розпорядження та доказів щодо неналежної якості та/обсягу виконуваної роботи позивачем саме внаслідок недостатньої кваліфікації.

Судовим розглядом по суті встановлено, що доказів щодо неналежної якості та/або обсягу виконуваної позивачем роботи, невідповідності позивача саме займаній посаді або виконуваній ним роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню даної роботи на даній посаді, відповідач до суду не надав.

Звільнення позивача з роботи через невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації не підтверджена жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів невідповідності позивача займаній посаді внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

Окрім того, суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В свою чергу, у якості фактичної підстави його видання суб`єктом владних повноважень зазначено лише посилання на п. 2 ст. 40 КЗпП України, без конкретизації яким саме кваліфікаційним вимогам не відповідає позивач, або через який стан здоров`я, позивач підлягає звільненню з роботи.

Крім того, відповідачем не надано суду інформації щодо проведеного службового розслідування дій позивача, враховуючи на думку відповідача встановленних порушень .

Стосовно необхідності узгодження звільнення з виборним органом (профспілковим представником), первинної профспілковою організацією, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40іпунктами 2і3 статті 41цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX (далі Закон № 2136-ІХ) у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Законом України від 24 лютого 2022 року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на дату звільнення позивача з займаної посади (12.09.2023 року) в Україні діяв воєнний стан.

Судом встановлено, що відповідач на виконання вимог частини 1 статті 43 КЗпП України звернувся до Покровської районної організації профспілки працівників освіти і науки України із листом щодо розгляду подання і надання згоди на звільнення позивача з посади, за наслідками розгляду якого Покровською районною організацією профспілки працівників освіти і науки України надано відповідь листом від 11.09.2023 року №08-13/06, відповідно до якої позивач не є членом виборного органу профспілки будь-якого рівня, та враховуючи положення Закону № 2136-ІХ розгляд питання про надання згоди на звільнення позивача не вимагається.

Таким чином, судом встановлено, що оскільки позивач не є членом виборного органу профспілки будь-якого рівня, та станом на дату звільнення позивача діяв воєнний стан, положення статті 43 КЗпП України стосовно попереднього узгодження профспілковим органом розірвання трудового договору на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України в даному випадку не застосуються.

Щодо не пропонування відповідачем переведення позивача на іншу роботу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Аналіз пункту 2 частини першоїстатті 40 КЗпП Українидає підстави для висновку, що передумовою звільнення за цією нормою є виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню даної роботи та відсутність можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Таким чином, звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України можливе у разі вжиття роботодавцем всіх заходів щодо переведення працівника на іншу посаду шляхом запропонування йому всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням його фаху, кваліфікації та досвіду трудової діяльності.

При цьому, передумовою для згоди або відмови працівника на переведення на іншу посаду є відповідне запропонування такої вакантної посади роботодавцем.

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не надано жодних доказів пропонування позивачу вакантної посади, яка б відповідала її фаху, кваліфікації та досвіду, або ж відмови від неї. Причин неможливості запропонувати вакантну посаду позивачу спірне розпорядження також не містить.

Відповідач в обґрунтування відсутності пропонування позивачу вакантної посади посилався на те, що станом на 12 вересня 2023 року у відділі освіти бути відсутні вакантні посади, та відсутні вакантні посади, які б позивач могла б обіймати враховуючи її фах та кваліфікацію.

Водночас, суд звертає увагу, що надані відповідачем структура апарату Удачненської селищної ради та її виконавчих органів та штатний розпис Удачненської селищної ради у кількості 41,0 штатних одиниць, затверджені рішенням Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 23 грудня 2022 року №VIII/31-19, підтверджують тільки загальну кількість створених посад в структурі апарату Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, та жодним чином не підтверджують відсутність вакантних посад, станом на дату прийняття спірного розпорядження від 12.09.2023 року, яким звільнено позивача з займаної посади.

Стосовно посилань відповідача на порушення позивачем правил етичної поведінки, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону № 2493-IIIвизначено основні обов`язки посадових осіб місцевого самоврядування, якими є: додержанняКонституціїі законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно іззакономне підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно положень статті 38 Закону України від 14.10.2014 за №1700-VII «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Відповідно до підпункту в пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено, зокрема, посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 139 КЗпП Українивизначено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною першоюстатті 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана тазвільнення.

Статтею 148 КЗпП Українипередбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно зістаттею 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до приписів пунктів 5, 6, 8 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань державної служби від 05.08.2016 №158, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Розділом ІІІ Загальних правил установлено, що державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.

Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Таким чином, для притягнення посадової особи місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним відповідних дій чи бездіяльності. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку службовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Так, відповідачем в обґрунтування порушення позивачем правил етичної поведінки надано службову записку секретаря Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 04.09.2023 року, з якою начальника Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області ознайомлено 04.09.2023 року, та доповідну записку заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів від 13.04.2023 року, з якою голову Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області ознайомлено 13.04.2023 року.

Проте в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем дисциплінарних проваджень відносно позивача та прийняття рішень про накладення дисциплінарних стягнення на позивача за порушення позивачем правил етичної поведінки.

Окрім того, суд вкотре звертає увагу, що позивача було звільнено саме за п. 2 ст. 40 КЗпП України, тобто, у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Отже, враховуючи відсутність доказів встановленої відповідачем невідповідності позивача займаній посаді, ким саме та яким чином встановлено невідповідність позивача займаній посаді, відповідно, звільнення позивача відбулось з порушенням установленого законом порядку, що свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Згідно положень статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі - Порядок), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Згідно пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до положень підпункту б) пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Крім того, згідно положень пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідачем надано до суду довідку про доходи від 24.10.2023 року №1148, відповідно до якої нарахована заробітна плата за липень 2023 року складає 46735,79 грн, а саме: посадовий оклад 3285,71 грн, ранг 142,86 грн, доплата за високі досягнення 1714,29 грн, премія 4271,43 грн, чергова відпустка 19621,50 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 17700 грн. За серпень 2023 року нарахована заробітна плата складає 5409,78 грн, а саме: посадовий оклад 2100 грн, ранг 106,52 грн, доплата за високі досягнення 1103,26 грн, премія 2100 грн. З урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середня заробітна плата склала: за липень 2023 нарахована заробітна плата 9414,29 грн, кількість робочих днів згідно графіка роботи 21, фактична кількість відпрацьованих робочих днів 10; за серпень 2023 року нарахована заробітна плата 5409,78 грн, кількість робочих днів згідно графіка роботи 23, фактична кількість відпрацьованих робочих днів 7; всього нарахована заробітна плата 14824,07 грн, кількість робочих днів згідно графіка роботи 44, фактична кількість відпрацьованих робочих днів 17. Середньоденна заробітна плата складає 872 грн.

Позивач вважає, що обчислення середньоденної заробітної плати необхідно проводити з загальної суми отриманої заробітної плати, включаючи матеріальну допомогу на оздоровлення та відпускні виплати.

Водночас, враховуючи положень пунктів 4, 8 Порядку до при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються зазначені виплати, а також враховується тільки заробітна плата за фактично відпрацьовані робочі дні протягом двох попередні місяців перед звільненням на фактично відпрацьовані робочі дні.

Враховуючи зазначене, суд не бере до уваги розрахунок середньоденної заробітної плати, наданий позивачем.

Згідно пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, день звільнення це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Оскільки днем звільнення позивача є 18.09.2023 року, то першим днем вимушеного прогулу є 19.09.2023 року.

Оскільки позивача звільнено з порушенням вимог законодавства, то термін вимушеного прогулу слід рахувати з 19.09.2023 року по день ухвалення судового рішення 19.02.2024 року.

При обрахунку кількості робочих днів врахуванню підлягають вимоги Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно частини 6 статті 6 якого,у період дії воєнного стану не застосовуються нормистатті 53, частини першої статті 65, частинтретьої п`ятоїстатті 67,статей 71,73,78-1Кодексу законів про працю України тачастини другоїстатті 5 Закону України "Про відпустки".

Враховуючи зазначене, час вимушеного прогулу склав 110 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 95920,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Суд звертає увагу, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України). Ця відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Обов`язковість рішень суду віднесенаКонституцією Українидо основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «ImmobiliareSaffi» проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Ефективний захист сторони у праві, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позов шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області від 12 вересня 2023 року №57-рк «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18 вересня 2023 року з ініціативи роботодавця, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України; поновлення позивача на посаді начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 19 вересня 2023 року; та стягнення з Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 19.09.2023 року по 19.02.2024 року в розмірі 95920 грн.

У відповідності положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3статті 132 КАС Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3статті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5статті 134 КАС України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7статті 134 КАС України).

Частинами 7, 9 статті 139 КАС Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, зокрема, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Позивачем до суду надано: договір №30 про надання правової допомоги від 16 вересня 2023 року; додаткову угоду №1 до договору №30 від 16 вересня 2023 року про надання правничої допомоги; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6033 від 28 квітня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору №30 про надання правової допомоги від 16 вересня 2023 року, укладеного між адвокатом Холостенком Олексієм Васильовичем «Адвокат» та Кандибко Світланою Олексіївною «Клієнт» (далі Договір) в межах цього договору «Адвокат» надає «Клієнту» повний комплекс правничої допомоги, потреба в яких виникає в процесі представництва інтересів перед фізичними та юридичними особами будьякої форми власності, установах, органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, органах прокуратури, судах та організаціях.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розмір і порядок оплати гонорару «Адвокату» визначається угодою сторін у фіксованій сумі і визначається у додатковій угоді до даного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до договору №30 від 16.09.2023 року про надання правничої допомоги зазначено, що гонорар «Адвоката» визначається у твердій грошовій сумі у розмірі 20000,00 грн., але у будь-якому разі, гонорар «Адвоката» не може бути меншим ніж 10000,00 грн, та не більше визначеного розміру за рішенням суду першої інстанції.

Згідно до пункту 2 Додаткової угоди №1 до договору №30 від 16.09.2023 року про надання правничої допомоги Оплата гонорару за цим Договором за надання правничої допомоги проводиться «Клієнтом» у такому порядку: 10000,00 грн. «Клієнт» сплачує одразу при підписанні цього договору; іншу частину грошової суми «Клієнт» сплачує впродовж 3 календарних днів після набрання рішенням суду чинності, якщо, рішенням суду першої інстанції стягнуто з відповідача на користь «Клієнта» за надання правничої допомоги у розмірі більшому за 10000,00 грн.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат судові витрати позивача складаються з витрат на професійну правничу допомогу, а саме: гонорару «Адвоката» у розмірі 20000,00 грн за складання позовної заяви та інших процесуальних документів.

При вирішенні питання про наявність підстав для відшкодування на користь позивача витрат на оплату професійної правової допомоги, суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року по справі № 280/2635/20, відповідно до яких, однією з особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт не подання позивачем документу, що підтверджує оплату наданих адвокатом послуг, не може слугувати підставою для відмови у стягненні зазначених вище витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Суд звертає увагу, що відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18).

Разом з цим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Як зазначалось, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/350/18 (Провадження № 11-1465заі18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20).

Разом з цим, як зазначалось, вирішуючи спір щодо розміру витрат правничої допомоги, суд виходив з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та на думку, суду дійшов до вірного висновку щодо зменшення їх розміру. При цьому, законодавство вимагає документального підтвердження та доведення витрат, при цьому не встановлює вичерпного чи обов`язкового переліку документів які необхідні надати, вказаний доказ не обов`язковим для підтвердження понесених судових витрат.

При цьому, Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21 зауважувала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21 також зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18, від 30.09.2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд звертає увагу, що заявлена адвокатом сума до відшкодування не є співмірною із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, судових засідань в даній справі не було призначено, розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 20 000,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині їх необхідності. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Суд зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 10 000,00 грн.

Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про скасування розпорядження та поновлення на посаді задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області від 12 вересня 2023 року №57-рк «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 18 вересня 2023 року з ініціативи роботодавця, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області з 19 вересня 2023 року.

Стягнути з Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області (юридична адреса: 85334, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд. 53, код ЄДРПОУ 45084185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 вересня 2023 року по 19 лютого 2024 року в сумі 95 920 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області (юридична адреса: 85334, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд. 53, код ЄДРПОУ 45084185) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч) гривень.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 19 лютого 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова