Ухвала

від 26.02.2024 по справі 320/8711/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2024 року м. Київ № 320/8711/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ " з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286419/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №812 від 23.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №812 від 23.02.2022 датою ії фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286427/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №737 від 21.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №737 від 21.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення рестрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286428/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №688 від 18.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №688 від 18.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному ресстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286421/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №579 від 16.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №579 від 16.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286420/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №520 від 15.02.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі

податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №520 від 15.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286425/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №451 від 14.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №451 від 14.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286424/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №485 від 14.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №485 від 14.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286422/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №476 від 14.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №476 від 14.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286426/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №434 від 12.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №434 від 12.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286429/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №421 від 12.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №421 від 12.02.202 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286430/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №416 від 12.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №4 16 від 12.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286423/35369318 про відмову у ресстрації податкової накладної №398 від 11.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному рестрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №398 від 11.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286433/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №270 від 08.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному ресстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №270 від 08.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286432/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №154 від 04.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному ресстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №154 від 04.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286434/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №157 від 04.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №157 від 04.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286431/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №79 від 02.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №79 від 02.02.2022 датою її фактичного подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2022 №7286418/35369318 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 01.02.2022;

- зобов?язати Державну податкову службу України заресструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Фортеця" №29 від 01.02.2022 датою її фактичного подання.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Частиною 3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 зазначив, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний тримісячний строк звернення до суду у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту; прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 ст.102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19, від 17.02.2019 у справі №813/4921/17 в частині, згідно якого положення п.56.18 ст.56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів ст.122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів,

Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду у справі №1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається ч.1 ст.122 КАС України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу, з аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивач не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями, прийнятими у вересні 2022 року, направив скарги, в задоволенні яких уповноваженим органом було відмовлено.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначено, що суди при вирішенні спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ч.5 ст.242 КАС України, суд при вирішенні питання дотримання позивачем строків на звернення до суду, виборі та застосування відповідних норм права має застосовувати останню правову позицію, викладену у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119.

Таким чином, з огляду на зазначені положення КАС України та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119, суд прийшов до висновку, що позивач мав звернутися до адміністративного суду з даним позовом у тримісячний строк з дня отримання рішень від 02.09.2022 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, якими було залишено подані позивачем скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Однак, позивач з позовною заявою звернувся до суду лише у листопаді 2023 року (відмітка на поштовому конверті), тобто з пропуском встановленого тримісячного строку.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Також суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, при цьому не надав суду заяви про поновлення пропущеного строку з наведенням обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Разом з тим, суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Також судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України з огляду на таке.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем разом з позовною заявою було подано до суду квитанцію про сплату судового збору від 01.05.2023 №247 на суму у розмірі 2 684,00 грн., проте суд не бере до уваги вказаний платіжний документ, оскільки він слугує підтвердженням сплати судового збору у справі №320/18728/23.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2684,00 гривні.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з абз.2 ч.7 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі №9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 34 (тридцять чотири) вимоги немайнового характеру.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 91 256,00 грн (2684,00 грн. х 34).

Таким чином, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі91 256,00 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку;

- оригіналу документу про оплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 91 256,00 грн.

Керуючись ст.122, 123, 160 - 162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФОРТЕЦЯ" - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Перепелиця А.М.