Ухвала

від 26.02.2024 по справі 320/47144/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 лютого 2024 року м. Київ №320/47144/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,

розглянувши позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Газ»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби Українипроскасування рішення та зобов`язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Газ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2023 №8272424/44793846, №8272422/44793846, №8272423/44793846, №8272425/44793846, №8272429/44793846, №8272430/44793846, від 14.02.2023 №8262228/44793846, №8262227/44793846, №8262226/44793846, №8262225/44793846, №8262223/44793846, №8262224/44793846, №98262221/44793846, №8262222/44793846, №8262220/44793846, №8262219/44793846, №8262218/44793846, №8262217/44793846, №8262216/44793846, №8262215/44793846, №8262214/44793846, №8262213/44793846, №8262212/44793846, №8262211/44793846, №8262210/44793846, від 15.02.2023 №8272431/44793846, №8272432/44793846, №8272433/44793846 про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 01.12.2022, №2 від 01.12.2022, №3 від 06.12.2022, №4 від 12.12.2022, №5 від 23.12.2022, №7 від 26.12.2022, №9 від 28.12.2022, №10 від 29.12.2022, №11 від 30.12.2022, №12 від 31.12.2022, №1 від 01.01.2023, №2 від 02.01.2023, №3 від 03.01.2023, №4 від 04.01.2023, №5 від 05.01.2023, №6 від 06.01.2023, №7 від 07.01.2023, №8 від 08.01.2023, №9 від 09.01.2023, №10 від 10.01.2023, №11 від 11.01.2023, №12 від 12.01.2023, №13 від 13.01.2023, №14 від 14.01.2023, №15 від 15.01.2023, №16 від 09.01.2023, №17 від 10.01.2023, №18 від 10.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.12.2022, №2 від 01.12.2022, №3 від 06.12.2022, №4 від 12.12.2022, №5 від 23.12.2022, №7 від 26.12.2022, №9 від 28.12.2022, №10 від 29.12.2022, №11 від 30.12.2022, №12 від 31.12.2022, №1 від 01.01.2023, №2 від 02.01.2023, №3 від 03.01.2023, №4 від 04.01.2023, №5 від 05.01.2023, №6 від 06.01.2023, №7 від 07.01.2023, №8 від 08.01.2023, №9 від 09.01.2023, №10 від 10.01.2023, №11 від 11.01.2023, №12 від 12.01.2023, №13 від 13.01.2023, №14 від 14.01.2023, №15 від 15.01.2023, №16 від 09.01.2023, №17 від 10.01.2023, №18 від 10.01.2023 датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою судді позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Позивачем подано заяву про поновлення строків подання позову, в якій позивач обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду тим, що на території України запроваджено військовий стан, через військову агресію російської федерації на підприємстві змінився керівник, у зв`язку з чим новий керівник витратив значний час на аналіз проблем підприємства. Також представник позивача посилався на запровадження карантинних обмежень, у зв`язку з чим, усі встановленні строки продовжувались до часу завершення вказаного карантину.

Дослідивши матеріали позовної заяви та наведені обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, згідно з ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу у застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4статті 122 КАС України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, із системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18, від 25 жовтня 2019 року по справі №640/20569/18, касаційним судом було відступлено від висновків про застосування норм права у правовідносинах, які стосуються строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, викладених в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17).

При цьому Верховний Суд звернув увагу, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Також, Верховний Суд наголосив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

З огляду на зазначене Верховним Судом у постановах від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18, від 25 жовтня 2019 року по справі №640/20569/18 було сформульовано такий правовий висновок: "інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.".

Отже, вказані висновки Верховного Суду стосовно строків оскарження рішень податкового органу стосуються оскарження саме рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків.

Варто зазначити, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення від 15.01.2023 №8272433/44793846, рішенням від 11.07.2023 було залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії - без змін.

Отже строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним і скасування від 15.01.2023 №8272433/44793846 становить три місяці і сплинув 11.10.2023.

Строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження інших зазначених позивачем рішень податкового органу становить шість місяців і з огляду на дату їх прийняття сплинув 14.08.2023 та 15.08.2023 відповідно.

В той же час, звернення до суду мало місце лише 08 грудня 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Водночас статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення з позовом до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Стосовно посилання представника позивача на воєнний стан в Україні, так само як і та встановлення Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) карантинних обмежень суд зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Суд зауважує, що підприємство продовжувало працювати та займатися підприємницькою діяльністю, а тому було обізнано про наявність оскаржуваних рішень.

Відтак, запровадження на території України воєнного стану та карантинних обмежень є обставиною, яка могла унеможливити дотримання строку звернення позивачем до суду, однак за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Посилання позивача на те, що несприятливі умови, пов`язані із умовами воєнного стану впливають на строки отримання та опрацювання документів, а також на можливість своєчасного процесуального реагування на такі документи, забезпечення представництва інтересів товариства в органах державної влади, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вказані позивачем обставини можуть свідчити про неналежну організацію роботи на підприємстві, а не про наявність перешкод, пов`язаних із введенням воєнного стану.

Зміст позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Крім того, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого та оформлення належним чином позовної заяви залежить саме від позивача. Суд зазначає, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Стосовно посилань на зміну керівника підприємства та втрати час на аналіз діяльності підприємства, суд зазначає, що необізнаність нового керівника із діяльністю підприємства не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Відтак, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до суду з даним позовом в установлений законом строк.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністативним позовом, а тому наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, позивач має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 123, частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суддя Київського окружного адміністративного суду

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Газ» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Діска А.Б.