Рішення

від 27.02.2024 по справі 320/45546/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року № 320/45546/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Продукт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз-Продукт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.11.2023 № 20817/0411.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно Закону України № 2786-IX від 12.03.2023 року, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, діє тимчасовий порядок для платника податків, яким встановлюються спеціальні граничні строки для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН. Законом України № 2786-IX від 12.03.202 року пом`якшено відповідальність для платників податків за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН протягом дії воєнного станув Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

При цьому, Позивач зазначає в позовній заяві про те, що ТОВ «Круїз-Продукт» не заперечує проти встановленого факту реєстрації податкових накладних з порушенням строку, проте звертає увагу, що податкові накладні були складені та зареєстровані саме в період дії карантину та відповідно до пункту 52-1 підрозділу 1розділу ХХ Податкового кодексу України підприємство звільнене від відповідальності.

На думку позивача контролюючий орган неправомірно застосував розміри штрафів, що встановлені на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 12 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Окрім того, із акту перевірки та додатку до оскаржуваного податкового повідомлення рішення не вбачається яким чином відповідач розраховував кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року судом відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, внаслідок встановлення за наслідками камеральної перевірки позивача порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Круїз - Продукт», код ЄДРПОУ 40822768, зареєстроване 09.09.2016 року за юридичною адресою Україна, 08132, Київська область, Києво- Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в Головного управління ДПС у Київській області.

Головним державним інспектором Бучанського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Хрущ Дарією Олександрівною на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75 у порядку п.п. 76.2 ст.76 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання та повноти даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Круїз - Продукт» від 22.09.2023 № 19989/10-36-04-11/40822768.

Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації 538-ми податкових накладних в ЄРНП, виписаних з 01.12.2021 по 31.12.2021, зареєстрованих 24.11.2022 року.

Відповідальність платника передбачена абз. 1 п.п. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2023 №20817/0411, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації ПН в сумі 218 474,70 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів /послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена па отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

На момент виникнення спірних правовідносин абзацом 3 п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України було передбачено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та збору у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовується.

Як встановлено абзацом першим пункту 52.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) штрафні санкції не застосовуються.

Згідно з підпунктом 120-1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком па додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення па платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в їдких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

Так, постановою Кабінетів Міністрів У країни № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктом 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9, статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровим підпис», «Про електронні документи, електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку».

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СOVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 №392 «Про встановлення карантину з мстою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У зв`язку з прийняттям Закону № 2260 з 27.05.2022 року у п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ з`явилися положення щодо реєстрації податкових накладних.

Вказаним Законом також внесені зміни у п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, яким фактично відновлено відповідальність у разі виявлення порушень законодавства та результатами проведення перевірок до платників податків, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби ( СOVID-19), не застосовується.

Слід зазначити, що Законом №2260 не скасовано п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби ( СOVID-19), і ця норма чинна та не зазнала змін.

З моменту набрання чинності Законом України №2260 до платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки поновлюються зобов`язання та відповідальність, щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів та реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування. Такі платники податники податків для уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року, зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплату податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Однак податкові накладні датовані груднем 2021 року (виписані під час дії карантину) не потрапили під регулювання п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, адже ця норма застосовується у тому випадку, коли граничний термін виконання обов`язку потрапляє у період починаючи з 24.02.2022 до закінчення воєнного стану.

Отже, аналізуючи наведені норми законодавства потрібно зрозуміти, що починаючи з 27.05.2022 існує дві норми законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виписаних під час дії карантину та починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

Зокрема, платники податків по виписаних накладних починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022, зобов`язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022 включно, а строки реєстрації накладних виписаних під час карантину вказаним законом, визначені не були.

Тобто, нормам Закону №2260 платниками податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

За таких обставин наявна ситуація за якої дата виписки податкової накладної та дата реєстрації в ЄРПН по різному впливає на міру відповідальності платника податків та обрахунок строків можливого порушення.

Суд зазначає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Виходячи із системного тлумачення норм ПК України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повніші бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуації зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли товариство не мало можливості виконати свої обов`язки своєчасно з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладних за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють па підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й виправданих очікувань від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції ( встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право.

Таким чином, суд відмічає, що по податковим накладним дні прострочення повинні нараховуватись з 16.07.2022 та кількість днів протермінування набагато зменшується, аніж зазначено у акті камеральної перевірки №19989/10-36-04-11/40822768 від 22.09.2023.

Також, щодо визначення розміру штрафу - Законом від 12.01.2023 № 2876, діє з 08.02.2023: Розділом XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України були внесені зміни до підрозділу 2 п. 90 а саме, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютою 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки суми податку па додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в их податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Таким чином, на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення вищевказаними змінами було зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.

Відповідач приймав оскаржуване рішення 08.11.2023 під час дії Податкового кодексу в редакції від 08.02.2023. Тобто, у відповідача було відсутнє право застосовувати правові норми, що діяли у 2022 році, бо редакції ПК із визначенням штрафів в розмірах 10%, 20%, 30%, 40% на момент прийняття рішення вже не існувало.

Таким чином, керуючись нормою права, що діяла в момент прийняття рішення, платник податків мав правомірні очікування застосування до нього штрафу саме в діючих розмірах, а не в попередніх. Застосовувати попередню редакцію закону в даному випадку неможливо, оскільки нова редакція не має посилань на її застосування в іншому періоді.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разу, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так у Постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюється не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Європейський Суд з прав людини в пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовний орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування).

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскарженні рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до статті 6 КАС України та статті 7 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практик) Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» («Suominen v. Finland»), № 37801/97, п. 36. від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Ссрявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини також суд зазначає, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на державний орган, що цілком відповідає положенням статті 72 КАС України.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він мас ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Крім того, відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, викладених в п. п. 70, 71 рішення у справі «Rysovskyy v. Ukraine» («Рисовський проти України») заява № 29979/04 Європейським судом з прав людини підкреслено особливу важливість принципу "належного урядування", відповідно до якого, в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб.

А також в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia»), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» («Toscuta and Others v. Romania»), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що саме на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 8 листопада 2023 року № 20817/0411.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл інших судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Продукт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.11.2023 № 20817/0411.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Продукт» (ЄДРПОУ 40822768; місцезнаходження: вул. Промислова, буд. № 5, місто Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08132) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 277 (три тисячі двісті сімдесят сім) гривень 12 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. № 5А м. Київ, 03151).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.