Рішення

від 26.02.2024 по справі 400/10649/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 р. № 400/10649/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю будівельна інжинірингова компанія "МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД", вул. Водопровідна, 33, м. Миколаїв, 54029,

простягнення податкового боргу у сумі 9 183 802,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна інжинірингова компанія "МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 9 183 802,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у відповідача існує податковий борг, який дотепер добровільно не сплачений, а отже - підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 25.09.2023 р. вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений і підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим боргом, згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У свою чергу, узгодженою вважається сума грошового зобов`язання та/або пені, самостійно обчислена платником податків та зазначена у поданій податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Крім того, за змістом пункту 54.3 статті 54 та пункту 56.17 статті 56 ПК України грошове зобов`язання платника податків, визначене контролюючим органом (зокрема, у податковому повідомленні-рішенні), набуває статусу узгодженого у день закінчення процедури адміністративного оскарження такого рішення, а у випадку його оскарження в судовому порядку з набранням відповідним судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Так, відповідно до поданих позивачем розрахунків, суму податкового боргу відповідача складають несплачені добровільно суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, штрафні санкції, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, а також пені, а саме:

- донараховано основного платежуза актом перевірки, податкове повідомлення-рішення № 00072291807 від 27.08.2021, за період травень 2021 року, строк сплати 07.10.2021, сума нарахування 7350380,00 грн, сплачено 4 173,00 грн, залишок 7346 207,00 грн;

- донараховано штрафні санкції за актом перевірки, податкове повідомлення-рішення № 00072271807 від 27.08.2021, за період травень 2021 року, строк сплати 07.10.2021, сума до сплати 1837595,00 грн.

Позивач надав суду докази направлення відповідачеві податкових повідомлень-рішень. Водночас, докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими нараховані штрафні (фінансові) санкції, в адміністративному чи судовому порядку, у матеріалах справи відсутні.

Так само, не надані суду докази повної або часткової сплати відповідачем відповідних грошових зобов`язань.

За таких умов суд приходить до висновку, що вищевказані податкові зобов`язання відповідача податку на додану вартість є узгодженими та набули статусу податкового боргу відповідача.

За правилами, визначеними пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Так, на виконання вказаних вимог Податкового кодексу України контролюючим органом були сформовані податкову вимогу від 03.11.2021 № 0043992-1302-1407.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Зокрема, підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України таким органам надане право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову повністю.

Судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю будівельна інжинірингова компанія "МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД" (вул. Водопровідна, 33, м. Миколаїв, 54029 ідентифікаційний код 34565756) задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ БІК «МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД», (ідентифікаційний код 3456756) податковий борг в сумі 9 183802,00 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ БІК «МИКОЛАЇВІНВЕСТБУД» на користь Державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.М. Мельник