Рішення

від 26.02.2024 по справі 480/10785/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року Справа № 480/10785/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10785/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, додаткової щомісячної винагороди за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно;

- зобов`язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№ 56)" нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, враховуючи раніше проведенні виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 09.12.2022 проходив службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№ 56)". Посилаючись на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" позивач вказує, що з 24.02.2022 по 07.07.2022 мав право на отримання додаткової винагороди, проте і при звільненні такої винагороди не було нараховано та виплачено йому, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.10.2023 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою суду від 25.10.2023 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву наданому до суду відповідач зазначив, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, який було передбачено ст. 233 КЗпП України, оскільки повний розрахунок з позивачем проведено в грудні 2022 року (платіжним дорученням № 1191 від 19.12.2022, платіжним дорученням № 1241 від 23.12.2022, платіжним дорученням № 1287 від 26.12.2022), а з позовною заявою він звернувся 29.09.2023.

Крім цього, зазначив, що передбачена Постановою № 168 додаткова щомісячна винагорода у розмірі 30000 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) і не є складовою грошового забезпечення особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому не передбачає включення її до виплат при розрахунку та відповідальності за невиплату в день звільнення.

Щодо підстав нарахування додаткової винагороди та періоду її виплати відповідач зазначив наступне.

На виконання Постанови № 168 до державної установи надійшов лист з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 № 22-88/5.1/5.1/24-22, який передбачав визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби.

Наказом по установі від 25.05.2022 № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди" затверджено фактичну кількість годин несення служби осіб рядового і начальницького складу ДУ "Роменська виправна колонія (№ 56)" та розмір нарахованої додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.

Наказом по установі від 20.06.2023 № 71/ОС-22 внесені зміни до наказу від 25.05.2022 № 60/ОС-22 "Про надання додаткової винагороди".

На підставі даних наказів у відповідності до фактичної кількості годин несення служби ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 2767,86 грн; за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у розмірі 13145,16 грн, за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 6666,67 грн, разом до виплати 22240,99 грн (за вирахуванням військового збору), згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 22240,99 грн сплачена позивачу платіжним дорученням від 26.05.2022 № 498 по відомості на картковий рахунок.

На підставі наказу по установі від 08.08.2022 № 101 "Про надання додаткової винагороди" позивачу виплачена додаткова винагорода за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 1666,67 грн за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 1666,67 грн за фактичну кількість годин несення служби, згідно довідки установи. Дана додаткова винагорода у сумі 5403,23 грн (за вирахуванням військового збору) сплачена позивачу платіжним дорученням від 09.08.2022 № 755 по відомості на картковий рахунок.

Таким чином, зобов`язання державної установи щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, перед позивачем виконано в повному обсязі на тій підставі, що згідно змін, внесених Постановою КМ України від 01.07.2022 № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди з 1 червня установа не мала, так як Роменська ТГ відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також відповідно до Постанови КМУ України від 07.07.2022 № 793 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168", порядок виплати додаткової винагороди для осіб рядового і начальницького складу ДКВС України в розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць встановлено з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, період виплати додаткової винагороди для осіб рядового та начальницького складу державної установи обмежено і складає з 24.02.2022 по 31.05.2022, а не по 07.07.2022, як стверджує позивач. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується з позицією відповідача, вважає, що строк ним не пропущено і строк виплати рахується до саме 07.07.2022, оскільки з 08.07.2022 набрала чинності постанова КМУ № 754 від 01.07.2022, якою внесено зміни до постанови КМУ № 168. Наголошує, що довідку про нараховані та виплачені суми при звільненні отримав в серпні 2023 року, а до суду звернувся 30.09.2023, тобто в межах строку. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, надавши заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, підтримав свою позицію, викладену у відзиві і просить відмовити у задоволенні позовних.

Щодо твердження відповідача про пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, суд зазначає, що ухвалою від 06.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами про здійснення перерахунку та виплату додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску. На виконання ухвали суду від 06.10.2023 позивачем 23.10.2023 надано заяву про усунення недоліків та ухвалою суду від 26.10.2023 відкрито провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" № 152/ОС-22 від 09.12.2022 (по особовому складу) звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 2 ч. 1 ст. 77 (за станом здоров`я (через хворобу)) Закону України "Про Національну поліцію" майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.07.2023 з проханням нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 07.07.2022, передбачену постановою № 168.

Державна установа "Роменська виправна колонія (№ 56)" листом № 4/1749 від 03.08.2023 повідомила, що позивачеві відповідно до фактичної кількості годин несення служби, зазначеної в табелях обліку робочого часу було нараховано додаткову винагороду:

- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 2767,86 грн за 62 год. несення служби;

- за період з 01.03.2022 по 31.03. 2022 у розмірі 13145,16 грн за 326 год. несення служби;

- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 6666,67 грн, за 160 год. несення служби;

- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 1666,67 грн, за 40 год. несення служби;

- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 5403,23 грн, за 134 год. несення служби.

Кошти виплачені (за вирахуванням військового збору) згідно платіжного доручення № 498 від 26.05.2022 в сумі 22240,99 грн та платіжного доручення № 755 від 09.08.2022 6963,89 грн.

Згідно змін, внесених Постановою КМУ від 1 липня 2022 р. № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, з 1 червня 2022 року установа не мала, так як Роменська МТГ відповідно до Наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Таким чином, зобов`язання державної установи щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" за період з 24.02.2022 по 01.06.2022, виконано в повному обсязі.

Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди у повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV (далі Закон № 2713-IV)

Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом (частина четверта статті 21 Закону № 2713-IV).

Відповідно до частини другої статті 23 Закону № 2713-IV, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону № 2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018) (далі Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктами 2 і 3 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі Порядок № 925/5).

Пункт 3 Порядку № 925/5 передбачає, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснено дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"".

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 до Постанови № 168 були внесені зміни, якими в абзаці першому пункту 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка"" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".

Крім того, зазначеною Постановою № 754 від 01.07.2022 внесені зміни щодо порядку виплати додаткової винагороди, а саме: після слова "щомісячно" доповнено словами "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 проходив службу в Державній установі "Роменська виправна колонія (№ 56)", яка розташована на території Сумської області.

Суд звертає увагу на те, що згідно до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, Програма "єПідтримка" поширюється на Сумську область.

Отже, з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою № 168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Сумська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми "єПідтримка".

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінити словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Суд підкреслює, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови № 168, у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно.

Щодо розміру додаткової винагороди, яку відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплати позивачу в оскаржуваний період, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу проводилось нарахування додаткової винагороди, а саме:

- за період з 24.02.2022 по 28.02.2022 у розмірі 2767,86 грн за 62 год. несення служби;

- за період з 01.03.2022 по 31.03. 2022 у розмірі 13145,16 грн за 326 год. несення служби;

- за період з 01.04.2022 по 25.04.2022 у розмірі 6666,67 грн, за 160 год. несення служби;

- за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 у розмірі 1666,67 грн, за 40 год. несення служби;

- за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 5403,23 грн, за 134 год. несення служби.

Отже, судом встановлено, що додаткова винагорода позивачу виплачувалась, проте не у розмірі 30000 грн щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.

У своєму відзиві відповідач зазначає про те, що на виконання Постанови № 168 до державної установи надійшов лист з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.05.2022 № 22-88/5.1/5.1/24-22, який передбачав визначення розміру додаткової винагороди пропорційно фактичному часу несенню служби.

Однак листи Міністерства юстиції України та Південно-східного Міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не містять норм права та не можуть бути покладені в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем. Надані у листах роз`яснення мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова № 168, у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення (Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 по справі № 160/7770/22).

Щодо внесених постановою Кабінетом Міністрів України № 754 від 01.07.2022 змін до Постанови № 168 (які відповідно до пункту 2 застосовуються з 01.06.2022), та постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, якими визначено виплату додаткової винагороди пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, суд звертає увагу на принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів та зазначає наступне.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У даному випадку справа не стосується відповідальності позивача, даний спір пов`язаний з виплатою грошового забезпечення особі, відтак в період роботи позивача в період з 24.02.2022 по 31.05.2022 діяла норма пункту Постанови № 168 в наступній редакції: на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби). Тобто зазначена норма передбачала обов`язок відповідача обрахунку грошової винагороди саме виходячи із розміру 30 000 гривень щомісячно.

За приписами частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, суд визнає, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30 000 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періодів, за якими відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, суд, зауважує, що з 01.06.2022 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, оскільки до дня звернення з даним позовом до суду проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Так, згідно змін, внесених Постановою КМУ від 01.07.2022 № 754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану", які вступили в дію з 1 червня 2022 року, право на отримання додаткової винагороди мали працівники ДКВС які проходять службу в межах територіальних громад що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)

Проте, судом встановлено, що Роменська територіальної громади відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відтак відповідач зобов`язаний був нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000 грн щомісячно за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат в частині судового збору не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи "Роменська виправна колонія (№ 56)" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.05.2022.

Зобов`язати Державну установу "Роменська виправна колонія (№ 56)" здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал