Рішення

від 27.02.2024 по справі 600/7064/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Чернівці Справа № 600/7064/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал Транс-Авто» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Транс-Авто» звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032658 від 10.10.2023 року про застосування до адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови вказано про порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у неналежному повідомленні позивача про час і місце розгляду справи, та про відсутність складу адмінправопорушення в діях позивача.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року за клопотанням позивача залучено Державну службу України з безпеки на транспорті до участі у даній справі як співвідповідача.

Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт. Також зазначено і про дотримання встановленої законом процедури повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи.

Державна служба України з безпеки на транспорті правом на подання відзиву не скористалась.

Клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання до суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.09.2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області у період з 04.09.2023 по 09.09.2023.

01.09.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області видано направлення на рейдову перевірку №008216 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 01.09.2023 № 604/34/24-23 щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Полтава та Полтавської області.

05.09.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області проведено перевірку транспортного засобу SCANIA номерний знак НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Імперіал Транс-Авто».

Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт під час надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом «Львів-Харків» перевізник не забезпечив водія документами, передбаченими статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутній договір із замовником, квитанція про оплату, що зафіксовано в акті №019361 від 05.09.2023.

19.09.2023 відповідач направив позивачу Повідомлення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, датоване 13.09.2023, №69912/42/24-23, відповідно до якого позивача повідомлено, що 10.10.2023 року його запрошено до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.

Вказане повідомлення направлено за адресою: вул. Сонячна, 34, с. Чагор, Чернівецька район, Чернівецька область.

10.10.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Імперіал Транс-Авто» відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032658 за порушення вимог статей 34, 39 Закону України Про автомобільний транспорт, та відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Вказану постанову №032658 від 10.10.2023 надіслано позивачу на адресу вул. Сонячна, 34, с. Чагор, Чернівецька район, Чернівецька область.

Не погоджуючись з постановою №032658 від 10.10.2023, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову суб`єкта владних повноважень про застосування адміністративно-господарського штрафу у зв`язку із порушенням законодавства про автомобільний транспорт. Позивача притягнуто до відповідальності згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

Згідно положень статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У главі 6 (статті 29-34) Закону №2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею ж 34 Закону №2344-III передбачені вимоги до автомобільного перевізника.

Так, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до приписів статті 39 Закону №2344-III (про порушення якої також зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

З обставин справи вбачається, що, на думку відповідача, позивачем як автомобільним перевізником допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилося у не наданні при здійсненні 05.09.2023 нерегулярних пасажирських перевезень необхідних документів: договору із замовником та квитанції про оплату транспортних послуг.

Поряд з цим на підставі наявних у справі письмових доказів судом встановлено таке.

Власником транспортного засобу марки SCANIA номерний знак НОМЕР_1 , є ТОВ «Імперіал Транс-Авто».

04.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал Транс-Авто» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №2 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

Предметом вказаного договору є те, що перевізник ТОВ «Імперіал Транс-Авто» зобов`язується 05-06 вересня 2023 року за рахунок замовника - ФОП ОСОБА_1 здійснити перевезення організованої замовником групи пасажирів у кількості 57 осіб та їх багажу, а замовник зобов`язується до початку поїздки або після сплати за таке перевезення перевізникові встановлену цим договором плату у розмірі 8000,00 грн.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки замовника з перевізником за перевезення організованої групи пасажирів та їх багажу здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок перевізника або внесення готівкою в касу підприємства 100% вартості замовлення до початку перевезень або після надання послуг.

15.09.2023 позивачем після виконання зазначеного договору сформовано та надано замовнику рахунок на оплату №25.

22.09.2023 замовником ФОП ОСОБА_1 перераховано на рахунок ТОВ «Імперіал Транс-Авто» 8000,00 грн, за послуги згідно договору №2 від 04.09.2023 та відповідно до рахунку №25 від 15.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією №377 від 22.09.2023, з призначенням платежу: оплата за послуги згідно з рахунком №25 від 15.09.2023.

Отже, за фактичної наявності договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом та оплати за надані транспортні послуги, суд погоджується з доводами позову про недопущення позивачем як автомобільним перевізником у спірних відносинах порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, відповідачем безпідставно притягнуто позивача до відповідальності оскаржуваною постановою, а тому така підлягає скасуванню.

При цьому суд, приходячи до висновку про необґрунтованість та безпідставність оскаржуваної постанови, також виходить з наступного.

Згідно пунктів 1, 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі-Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Так, в обґрунтування цього позову зазначалося, що позивача не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази на спростовування допущення порушення (зокрема, договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом та докази оплати за надані транспортні послуги), висловити заперечення.

На противагу указаному, відповідач зазначав, що позивача завчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства, на виконання чого було вжито всіх необхідних заходів.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію Повідомлення на розгляд справи від 13.09.2023 №69912/42/24-23, адресованого ТОВ «Імперіал Транс-Авто» 19.09.2023.

Проте саме по собі Повідомлення на розгляд справи від 13.09.2023 №69912/42/24-23 є недостовірним доказом повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком розгляду якої прийнята оскаржувана постанова, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів отримання позивачем вказаного Повідомлення на розгляд справи до 10.10.2023 - дня розгляду відповідачем справи відносно позивача.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач ознайомився зі змістом вказаного повідомлення лише 13.10.2023, тобто вже після розгляду відповідачем справи і винесення за результатом її розгляду оскаржуваної постанови №032658.

Таким чином, станом на 10.10.2023 день розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідача не було відомостей про отримання ТОВ «Імперіал Транс-Авто» Повідомлення на розгляд справи від 13.09.2023 №69912/42/24-23.

Суд констатує, що відповідачем у ході судового розгляду цієї справи не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567.

Зазначене свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень фактично позбавив позивача надати свої пояснення, висловити свою позицію щодо вчиненого ним, на думку відповідача, порушення вимог статей 34, 39 Закону України Про автомобільний транспорт; спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю) та подати на підтвердження своєї позиції, зокрема, договір №2 від 04.09.2023 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, рахунок на його оплату №25 від 15.09.2023 та платіжну інструкцію №377 від 22.09.2023.

Отже, в даному випадку суд погоджується із доводами позову про порушення відповідачем передбаченої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило права позивача як автомобільного перевізника надати відповідачу саме ті документи, не надання яких і слугувало підставою для притягнення його до відповідальності постановою від 10.10.2023 №032658.

Вказане свідчить про наявність правових підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною.

При цьому суд звертає увагу на те, що і судом касаційної інстанції у справі з подібних відносин (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №823/352/16) зроблено висновок про те, що порушення встановленої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 28.03.2018 по справі №742/3757/16-а, від 31.01.2019 по справі №760/10803/15-а, від 24.12.2019 по №360/403/19.

Крім того, зазначені вище судом висновки по цій справі щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваної постанови у зв`язку із порушенням відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт узгоджуються і з висновками Сьомого апеляційного адміністративного суду у постановах від 25.01.2024 у справі №713/641/23, від 24.01.2024 у справі №600/1333/23-а, від 21.08.2023 у справі №600/788/23-а та ін.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів протиправність постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032658 від 10.10.2023 про застосування до ТОВ «Імперіал Транс-Авто» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. Натомість доводи відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, такі не свідчать про законність оскаржуваної постанови. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявної у справі платіжної інструкції №50 від 27.10.2023 позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032658 від 10.10.2023 про застосування до ТОВ «Імперіал Транс-Авто» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області) на користь ТОВ «Імперіал Транс-Авто» судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 лютого 2024 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал Транс-Авто» (вул. Сонячна, 34, с. Чагор, Чернівецька район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 44689204), відповідач Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 У; код ЄДРПОУ 39816845), відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.П. Лелюк