Ухвала

від 14.02.2024 по справі 757/1119/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1119/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023000000001545, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001545 від 24.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 426-1, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 209 КК України.

Кримінальне провадження № 12023000000001545 виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42016110350000255 від 31.08.2016 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Установлено, що ОСОБА_6 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також за попередньою змовою з інженером-землевпорядником ОСОБА_12 у період із 28.04.2016 по 30.11.2017, використовуючи своє службове становище як голова Віто-Поштової сільської ради, всупереч інтересам служби, ігноруючи як нормативно-правові акти, що визначають порядок відчуження земельних ділянок Міністерства оборони України, вимоги до проведення сесій сільських рад, визначених Законом, так і свої обов`язки та Присягу посадової особи місцевого самоврядування, з метою маскування своїх злочинних дій та незаконного виділення у приватну власність фізичним особам земельних ділянок, які належали Міністерству оборони України, діючи умисно, всупереч інтересам служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 77 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», підписав ряд рішень щодо вилучення з відання Міністерства оборони України земельних ділянок загальною площею 14,6058 га, які в подальшому передані у приватну власність фізичним особам.

24.08.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000255 від 31.08.2016 завершено та стороні захисту відкрито матеріали для ознайомлення.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими особами, з метою легалізації незаконно набутих земельних ділянок, які належали Міністерству оборони України продали ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ряд земельних ділянок.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_16 раніше була знайома з ОСОБА_8 , від якого їй стало відомо про вказані земельні ділянки.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_8 працював та на даний час працює консультантом на підприємствах, засновником та керівником яких є ОСОБА_16 , а саме: ТОВ «ФАХОВИЙ ПЕРЕДВИЩИЙ КОЛЕДЖ «ОПТІМА», ЄДРПОУ 44813212, ТОВ "Центр Освіти "Оптіма", ЄДРПОУ: 39382856, Дистанційна школа "Оптіма", ТОВ «Центр туризму «ОПТІМА» Туроператор "Оптима", фактична адреса: пров. Тбіліський, буд. 4/10.

Також ОСОБА_16 було відомо, що вказані земельні ділянки належали Міністерству оборони України та на них було накладено арешти в рамках розслідування кримінального провадження.

До організації купівлі-продажу земельних ділянок, які належать Міністерству оборони України, також причетні ріелтори ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , офіс яких знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, в діях ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

09.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання колишнього депутата Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358490) ОСОБА_8 під час якого виявлено та вилучено майно, що вказане у прохальній частині клопотання.

Вилучений мобільний телефон, документація та грошові кошти не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку від 11.12.2023, разом з цим, вилучений мобільний телефон та документація мають значення для кримінального провадження, зокрема щодо встановлення фактів легалізації незаконно набутих земельних ділянок, які розташовані с. Віто-Поштова та належать МОУ.

Мобільний телефон використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Щодо грошових коштів встановлено, що вони набуті кримінально-протиправним шляхом, а саме отриманні ОСОБА_8 при продажі незаконно набутих земельних ділянок, які розташовані с. Віто-Поштова та належать МОУ.

09.01.2024 винесено постанову про визнання вказаного мобільного телефону та грошових коштів речовими доказами.

У досудового слідства є достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Підсумовуючи, прокурор просить клопотання задовольнити, посилаючись на необхідність це зробитиз метою збереження речових доказів, повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування, забезпечення проведення комп`ютерно-технічних, судово-економічних та інших експертиз, забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В судовому засіданні 22.01.2024 прокурор та слідчий клопотання підтримали у повному обсязі та просили задовольнити. Окрім того, слідчий зазначив, що в ході обшуку було відшукано оригінали документів на виділення вказаних у клопотанні земельних ділянок. Окрім того, в ході обшуку було оглянуто мобільний телефон і встановлено на ньому наявність інформації, яка може бути доказом у вказаному кримінальному провадженні, що зафіксовано на відеозаписі обшуку. Наразі вказаний мобільний телефон оглядається спеціалістом. Також слідчий зазначає, що вилучені грошові кошти здобуті злочинним шляхом, оскільки в органу досудового розслідування є дані, що оплата за земельні ділянки здійснювалася, зокрема, шляхом передачі готівки.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання у повному обсязі. Так, зазначив, що є неприпустимим посилання сторони обвинувачення на обставини кримінального провадження № 42016110350000255, обґрунтовуючи накладення арешту у кримінальному провадженні №12023000000001545. Усі вилучені в ході обшуку документи стосуються особистого життя ОСОБА_8 та не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні. Щодо вилучення мобільного телефону, то адвокат зазначив, що ухвалою на обшук було надано дозвіл лише на вилучення інформації з телефону. ОСОБА_8 добровільно надав телефон, зняв логічний пароль, проте інформація скопійована не була. Натомість на телефоні не міститься інформації, що має значення для досудового розслідування. Вилучені грошові кошти фактично належать ОСОБА_20 та не мають відношення до вказаного кримінального провадження.

В ході розгляду клопотання оголошувалась перерва для долучення прокурором та слідчим відеозапису проведення обшуку для перевірки тверджень слідчого, що в ході обшуку здійснювався огляд телефону, в ході якого було встановлено наявність інформації, що має значення для кримінального провадження (для перевірки доводів сторін); та для обґрунтування, яким чином вилучені документи мають значення для кримінального провадження.

В судове засідання 14.02.2024 прокурор та слідчий не з?явились. Слідчий ГСУ НП України ОСОБА_21 звернувся із заявою про перенесення судового розгляду, посилаючись на перебування на слідчих діях. Прокурор, що належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, причини неприбуття суду не повідомив, будь-яких заяв на адресу суду не направив.

При цьому ні слідчим, ні прокурором не подано відеозапису проведеного за місцем проживання ОСОБА_8 обшуку, ні обгрунтування вилучення документів, для чого в судовому засіданні 22.01.2024 оголошувалась перерва.

Слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України та того, що прокурор, слідчий висловили свої позиції по суті клопотання в судовому засіданні 22.01.2024, у вказане судове засідання не забезпечили прибуття прокурора чи слідчого із групи прокурорів чи групи слідчих у даному кримінальному провадженні, не повважали необхідним надати слідчому судді документи, задля вивчення яких в судовому засіданні оголошувалась перерва, принципів диспозитивності, змагальності кримінального провадження, визнав за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність прокурора та слідчого, у яких було достатньо часу та можливостей для висловлення своїх позицій та обґрунтування їх доказами.

Тож, слідчий суддя не вбачає обґрунтованих підстав для відкладення судового засідання.

Представник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та додатково наголосив на тому, що вилучені документи не мають значення у кримінальному провадженні, а грошові кошти належать ОСОБА_20 ..

Дослідивши клопотання з долученими в його обґрунтування матеріалами, заслухавши присутніх у судовому засіданні осіб, слідчий суддя надходить наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001545 від 24.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 426-1, ч.2 ст. 367, ч. 3 ст. 209 КК України.

11.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/56763/23-к було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 /а.м. 52-53/.

09.01.2024 на підставі вищевказаної ухвали було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-НІ35F/Ds чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з полімерним чохлом типу «накладку»;

- грошові кошти у сумі 17000 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США;

- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:001:0093 на 2 арк. у 2 екземплярах;

- копію заяви №179 від імені ОСОБА_20 на 1 арк.;

- викопіювання з кадастрової карти на 1 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0004 на 1 арк.;

- технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_4 на 6 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0004 на 3 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0003 на 3 арк.;

- копію договору дарування земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком від 27.12.2022, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_20 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2010, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_22 на 1 арк.;

- договір оренди квартири від 21.03.2023, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_23 з додатками на 5 арк.;

- шлюбний договір від 27.12.2022, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_20 на 3 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- викопіювання з карти на 2 арк.;

- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва земельної ділянки №10-05/4 від 28.05.2021 на 18 арк.;

- договір дарування від 26.12.2022, укладений між ОСОБА_26 та ОСОБА_20 на 1 арк.;

- договір дарування земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком від 27.12.2022 на 2 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0003 на 1 арк.;

- копію технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_5 на 3 арк.;

- технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 на 2 арк.;

- акт 377 прийому-передачі квартири від 26.02.2014, укладений між ТОВ «територіальне між господарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» та ОСОБА_8 на 2 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк. /а.м. 54-58/.

09.01.2024 постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 вищевказані вилучені речі та майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000001545 /а.м. 59-65/.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ, зокрема, у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

Також ЄСПЛ нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, серед іншого, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Прокурор зазначає про необхідність арешту майна з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

В свою чергу, слідчий суддя в ході розгляду справи дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на мобільний телефон прокурор зазначає, що телефон використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Поряд із тим, дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , надавався з метою відшукання, зокрема, мобільних телефонів, з можливістю вилучення інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий зазначив, що в ході обшуку було оглянуто мобільний телефон та встановлено на ньому наявність інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Проте, таке твердження матеріалами клопотання не підтверджується, в протоколі проведення обшуку посилання на те, що вміст мобільного телефону перед вилученням оглядався та було встановлено наявність інформації, що має значення для досудового розслідування відсутні. Окрім того, прокурор та слідчий на вимогу слідчого судді не надали відеозапис обшуку для дослідження у судовому засіданні та перевірки посилань слідчого. Також не було надано інших доказів, зокрема, протоколу огляду мобільного телефону, тим самим, сторона обвинувачення не обґрунтувала наявність на телефоні важливої для слідства інформації та, тим самим, необхідність накладення арешту на вилучений телефон.

Отже те, що мобільний телефон містить інформацію, яка має значення для досудового розслідування, має значення речового доказу в клопотанні та у судовому засіданні не обґрунтовано та в ході його розгляду не доведено. За таких обставин в ході розгляду не підтверджено і наявності визначених ч. 2 ст. 168 КПК України підстав для тимчасового вилучення мобільного телефона (необхідність проведення експертного дослідження; наявність на телефоні інформації, що має значення для провадження, неможливість здійснити копіювання інформації в ході обшуку, як це передбачено відповідною ухвалою слідчого судді не доведено).

Посилання сторони обвинувачення на необхідність накладення арешту для проведення експертиз не підтверджується жодними доказами, оскільки постанови про призначення експертного дослідження телефону до клопотання не долучено, в судовому засіданні не подано.

Арешт на грошові кошти, оскільки вони набуті кримінально-протиправним шляхом, слідчий суддя вважає непереконливими та такими, що не підтверджуються матеріалами клопотання.

Так, прокурор у клопотанні зазначає, що вилучені гроші отриманні ОСОБА_8 при продажі незаконно набутих земельних ділянок, які розташовані в с. Віто-Поштова та належать МОУ, проте жодних доказів цих обставин не надає. Матеріалами клопотання не підтверджується передача ОСОБА_8 будь-яких грошових коштів за обставин, що розслідуються в кримінальному провадженні №12023000000001545

Отже, стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що, вилучені грошові кошти набуті ОСОБА_8 саме від протиправної діяльності, та саме за обставин, що викладені в клопотанні, тим самим не доведено, що вони наділені ознаками речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України у цьому кримінальному провадженні та в подальшому можуть використовуватись як доказ. Не вказано та не обґрунтовано, які сліди кримінального правопорушення несуть на собі вилучені грошові кошти, яким чином можуть бути використані як доказ в судовому провадженні.

Посилання на необхідність арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди є передчасними та не можуть враховуватись в межах розгляду даного клопотання на цій стадії досудового розслідування, оскільки з огляду на положення ч. 6 ст. 170 КПК України арешт з такою метою може бути накладено виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в той час як ОСОБА_8 не має такого статусу, та за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, проте такі обставини на даний час в даному проваджені також відсутні.

За таких обставин підстави для арешту вилучених грошових коштів відсутні.

Щодо накладення арешту на вилучену документацію, то слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не обґрунтовано необхідність накладення такого арешту та можливість використання документів як доказів у кримінальному провадженні.

Так, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що вилучені документи стосуються особистого життя ОСОБА_8 та не мають жодного відношення до досудового розслідування.

В свою чергу, прокурором та слідчим не наведено яка саме інформація, що міститься на вилучених документах, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Матеріали клопотання також не містять вказаних обґрунтувань, із назви самих вилучених документів їх пов`язаність із обставинами, щодо який здійснюється досудове розслідування, не вбачається.

Слідчим суддею стороні обвинувачення надався час для підготування позиції щодо обґрунтування необхідності накладення арешту на документи, з огляду на те, яка необхідна для слідства інформація на них міститься, проте стороною обвинувачення жодних пояснень слідчому судді надано не було.

Хоча в клопотанні прокурор вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно. Тому слідчий суддя вважає, що існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною.

Винесена слідчим постанова про визнання майна речовим доказом є формальною та сама по собі не може достатньою мірою обґрунтовувати необхідність арешту майна.

З урахуванням викладених обставин, в даному випадку відсутні визначені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту на вилучене 09.01.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 , майно, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372,. 392, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відмовити.

Майно, вилучене 09.01.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 , повернути власнику, а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-НІ35F/Ds чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з полімерним чохлом типу «накладку»;

- грошові кошти у сумі 17000 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США;

- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:001:0093 на 2 арк. у 2 екземплярах;

- копію заяви №179 від імені ОСОБА_20 на 1 арк.;

- викопіювання з кадастрової карти на 1 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0004 на 1 арк.;

- технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_4 на 6 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0004 на 3 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0003 на 3 арк.;

- копію договору дарування земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком від 27.12.2022, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_20 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2010, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_22 на 1 арк.;

- договір оренди квартири від 21.03.2023, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_23 з додатками на 5 арк.;

- шлюбний договір від 27.12.2022, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_20 на 3 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2013, укладений між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на 2 арк.;

- викопіювання з карти на 2 арк.;

- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва земельної ділянки №10-05/4 від 28.05.2021 на 18 арк.;

- договір дарування від 26.12.2022, укладений між ОСОБА_26 та ОСОБА_20 на 1 арк.;

- договір дарування земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком від 27.12.2022 на 2 арк.;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку 3222481201:01:007:0003 на 1 арк.;

- копію технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_5 на 3 арк.;

- технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 на 2 арк.;

- акт 377 прийому-передачі квартири від 26.02.2014, укладений між ТОВ «територіальне між господарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» та ОСОБА_8 на 2 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.;

- копію заяви від 13.05.2023 від ОСОБА_27 на 1 арк.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1