Постанова

від 22.02.2024 по справі 520/16962/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 р.Справа № 520/16962/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представників позивача Уткіна В.В., Зольнікової В.О.,

представників відповідача Шмонько Ю.М., Власенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 (суддя Бадюков Ю.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 31.10.2023) по справі № 520/16962/23

за позовом Приватного підприємства "Побутбудсервіс"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Побутбудсервіс" (далі по тексту позивач, ПП "Побутбудсервіс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-2, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області №№ 8238244/35260554, 8238249/35260554, 8238252/35260554 від 09.02.2023, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних №6 від 09.12.2022 на загальну суму 184052, 40 грн., № 7 від 09.12.2022 на загальну суму 75216, 00 грн., №1 від 01.12.2022 на загальну суму 56430, 54 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 09.12.2022 на загальну суму 184052, 40 грн., № 7 від 09.12.2022 на загальну суму 75216, 00 грн., №1 від 01.12.2022 на загальну суму 56430, 54 грн., складені Приватним підприємством Побутбудсервіс, датою їх подання.

В обґрунтування позову зазначено, що зупинення реєстрації податкових накладних є безпідставним, а рішення про відмову в їх реєстрації - незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують норми податкового законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/16962/23 адміністративний позов Приватного підприємства "ПОБУТБУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області №№ 8238244/35260554, 8238249/35260554, 8238252/35260554 від 09.02.2023 р., якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних №6 від 09.12.2022 на загальну суму 184052,40 грн., № 7 від 09.12.2022 на загальну суму 75216, 00 грн., №1 від 01.12.2022 на загальну суму 56430, 54 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 09.12.2022 на загальну суму 184052,40 грн., № 7 від 09.12.2022 на загальну суму 75216, 00 грн., №1 від 01.12.2022 на загальну суму 56430, 54 грн., складені приватним підприємством Побутбудсервіс, датою їх подання.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "ПОБУТБУДСЕРВІС" (пров. Шевченко, буд. 9, с. Лиман, Чугуївський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 35260554) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4026,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 копійок).

Стягнуто на користь Приватного підприємства "ПОБУТБУДСЕРВІС" (пров. Шевченко, буд. 9, с. Лиман, Чугуївський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 35260554) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4026,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 копійок).

ГУ ДПС у Харківській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/16962/23, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач-1 зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в ПН/РК в ЄРПН.

Вказує, що позивачем по ПН, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже, рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято відповідно до чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН вказує, що, фактично, у разі ухвалення вказаних рішень, суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податкової інформації про протилежне. Отже, позовна вимога про зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН є протиправною, тому вважає, що, з урахуванням рішення суду, у разі встановлення судом його протиправності, документи повинні бути розглянуті Комісією ДПС України повторно.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство «Побутбудсервіс» (код ЄДРПОУ 35260554) створено 04.09.2007. Основний вид діяльності підприємства - монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код згідно з КВЕД 43.22) та діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код згідно з КВЕД 46.19). Директором підприємства є Уткін Віталій Володимирович.

Приватне підприємство «Побутбудсервіс» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Для здійснення господарської діяльності підприємство орендує офісне приміщення. Інформація про орендоване приміщення подана до органу ДПС за формою №20-ОПП 28.05.2020.

Для провадження господарської діяльності у підприємства є основні засоби та інструменти.

На підприємстві на момент подання на реєстрацію податкових накладних працювало 4 особи: директор, бухгалтер, слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування та слюсар аварійно-відбудовних робіт. Посадові оклади визначено штатним розписом.

Заробітна плата нараховується вчасно, податки утримуються, нараховуються та сплачуються до бюджету, що відображається в об`єднаній звітності з ЄСВ та ПДФО.

Основними постачальниками матеріалів для здійснення діяльності є ТОВ «Теплоарматура» (код ЄДРПОУ 44721189), ПП «Профі-Універсал 12» (код ЄДРПОУ 38383230), ТОВ «АРМАКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40231499). ТОВ «АМАРІ-Україна» (код ЄДРПОУ 35138752).

Для доставки товарів підприємство користується послугами ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718), ТОВ «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765).

Вироблені послуги та поставки товарів надаються здебільшого ТОВ «НВК Квадрат» (код ЄДРПОУ 37023353), ОБ`ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОРПОРАЦІЯ "ЕЛКОР" (код ЄДРПОУ 30287744).

Щодо ПН № 1 від 01.12.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Приватне підприємство «Побутбудсервіс» реалізовувало ТОВ НВК «Квадрат» товари згідно з видатковими накладними №28 від 12.12.2022 та №20 від 16.01.2023.

Реєстрація податкової накладної була здійснена по першій події. 01.12.2022 здійснена оплата товару ТОВ НВК «Квадрат».

Придбання товарів здійснювалось у ТОВ «Амарі-Україна», про що свідчать видаткові накладні №АХ-00001313 від 02.12.2022 та АХ-00001358 від 19.12.2022, а також податкова накладна №62 від 02.12.2022, яка була зареєстрована по першій події.

На дату виникнення податкового зобов`язання Покупцю було оформлено податкову накладну №1 від 01.12.2022, реєстрацію якої зупинено відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості і здійснення операцій, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

До пояснень до скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН № 1 позивачем було додано наступні документи, потрібні для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної від 01.12.2022 №1 в ЄРПН, реєстрацію якої зупинено:

1) документи керівного органу ПП «Побутбудсервіс» - штатний розпис, відомість нарахування заробітної плати, банківська виписка про оплату Покупцю та Постачальнику;

2) повідомлення про об`єкти оподаткування, через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

3) документи про отримання оплати від Покупця: банківська виписка від 01.12.2022, рахунок на оплату покупцю;

4) видаткові накладні покупцю та ТТН на поставку товарів;

5) договір поставки та специфікація до нього;

6) банківська виписка на оплату товарів TOB «АМАРІ УКРАЇНА» від 02.12.2022;

7) видаткові накладні від Постачальника (ТОВ «АМАРІ УКРАЇНА) на поставку товарів.

Щодо зупиненої ПН № 7 від 09.12.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Приватне підприємство «Побутбудсервіс» отримало від TOB НВК «Квадрат» оплату за товари згідно з рахунком №33 від 18 листопада 2022 року, що підтверджується банківською випискою від 09.12.2022. Реєстрація податкової накладної була здійснена по першій події 09.12.2022. Постачання товару відбулось 19.12.2022 згідно з видатковою накладною №30 транспортом Покупця, про що свідчать оформлені ТТН. Взаємовідносини ПП «Побутбудсервіс» та ТОВ «НВК «Квадрат» закріплені договором поставки №02/10-22 від 06.09.2022. На момент здійснення операції постачання товару була оформлена та підписана специфікація №2 до договору поставки.

Закупівля товару була здійснена від ФОП ОСОБА_1 згідно з видатковою накладною №806 від 13.12.2022.

На дату виникнення податкового зобов`язання Покупцю оформлено податкову накладну №7 від 09.12.2022, реєстрацію якої було зупинено відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості і здійснення операцій, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

До пояснень до скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН № 7 позивачем було додано наступні документи, потрібні для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №7 в ЄРПН, реєстрацію якої зупинено:

1) документи керівного органу ПП «Побутбудсервіс» - штатний розпис, відомість нарахування заробітної плати;

2) повідомлення про об`єкти оподаткування, через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

3) документи про отримання товару Покупцем: банківська виписка від 09.12.2022, видаткова накладна №30 від 19.12.2022 на продаж товарів, ТТН до видаткової накладної;

4) документи про отримання товару від Постачальника: видаткова накладна №806 від 13.12.2022 на закупівлю товару, банківська виписка від 13.12.2022;

5) договір поставки та специфікація до нього.

Щодо зупиненої ПН № 6 від 09.12.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Приватне підприємство «Побутбудсервіс» отримало від ТОВ НВК «Квадрат» оплату за товари згідно з рахунком №28 від 11 листопада 2022 року, що підтверджується банківською випискою від 09.12.2022. Реєстрація податкової накладної була здійснена по першій події 09.12.2022.

Оплата за товари Постачальнику здійснена до ТОВ «Теплоарматура», про що свідчить банківська виписка від 12.12.2022, а також податкові накладні №3082 та 3083 від 12.12.2022, які зареєстровані по першій події. Взаємовідносини ПП «Побутбудсервіс» та ТОВ «НВК «Квадрат» закріплені договором поставки №02/10-22 від 06.09.2022. На момент здійснення операції постачання товару була оформлена та підписана специфікація №3 до договору поставки.

Постачання товару Покупцю здійснювалось згідно з видатковими накладними №2 та №4 від 16.01.2023 транспортом Покупця, про що свідчать оформлені та підписані ТТН (копії додаються). Оплата за товари Постачальнику була здійснена до ТОВ «Теплоарматура», про що свідчить банківська виписка від 12.12.2022, а також видаткові накладні №КРЦ2-002365 від 26.12.2022, №КРЦ2-002302 від 21.12.2022 та №КРЦ2-002227 від 13.12.2022.

На дату виникнення податкового зобов`язання Покупцю оформлено податкову накладну №6 від 09.12.2022, реєстрацію якої було зупинено відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості і здійснення операцій, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

До пояснень до скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН № 6 позивачем було додано наступні документи, потрібні для розгляду питання щодо прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної від 09.12.2022 №6 в ЄРПН, реєстрацію якої зупинено:

1) документи керівного органу ПП «Побутбудсервіс» - штатний розпис, відомість нарахування заробітної плати;

2) повідомлення про об`єкти оподаткування, через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП;

3) документи про отримання оплати від Покупця: банківська виписка від 09.12.2022, рахунок на оплату покупцю;

4) видаткові накладні покупцю та ТТН на поставку товарів;

5) договір поставки та специфікація до нього;

6) банківська виписка на оплату товарів ТОВ «Теплоарматура» від 12.12.2022;

7) видаткові накладні від Постачальника (ТОВ «Теплоарматура») на поставку товарів.

Однак, подані позивачем до контролюючого органу додаткові документи не були враховані при розгляді скарг на рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 01.12.2022 та № 6 і № 7 від 09.12.2022, в задоволенні скарги було відмовлено та направлено позивачу рішення № 30743/35260554/2, № 30707/35260554/2, № 30745/35260554/2 від 29.03.2023.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування цих рішень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

В той же час, пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1165, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 6 Порядку № 1165, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг ", Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 установлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (пункти 8, 9 Порядку № 1165).

При цьому, пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, у Додатку № 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема, п.1: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Колегія суддів звертає увагу на те, що належної мотивації підстав та причин віднесення господарських операцій позивача, визначених податковими накладними №1 від 01.12.2022, №6 від 09.12.2022 та №7 від 09.12.2022, до категорії ризикових, квитанції не містять.

Також, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, доказів включення позивача до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Натомість, у квитанціях контролюючий орган фактично вдається до цитування пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, зазначених у Додатку № 3 Порядку № 1165.

Разом з тим, вищезазначені квитанції не містить інформації про те, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Отже, враховуючи встановлення судом безпідставності висновків контролюючого органу про відповідність податкових накладних позивача №1 від 01.12.2022, №6 від 09.12.2022 та №7 від 09.12.2022, пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у Додатку № 3 до Порядку № 1165, а також зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів перебування позивача у переліку ризикових платників податку, тобто позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів доходить висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Суд повторно зазначає, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивача №1 від 01.12.2022, №6 від 09.12.2022 та №7 від 09.12.2022 не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про їх реєстрацію.

З урахуванням вищенаведеного суд констатує, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Такий висновок суд узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 18 червня 2021 року по справі № 824/999/18-а, від 23 жовтня 2018 року в справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18).

Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (далі Закон № 3477) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи Головним управлінням ДПС у Харківській області зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.

Колегія суддів зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

В даному випадку, відповідачем-1 ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована ненаданням платником податків копій документів.

При цьому, дослідивши зміст документів, наданих позивачем контролюючому органу разом з поясненнями, суд доходить висновку, що такі підтверджують інформацію, наведену у поданих на реєстрацію документах, та, на переконання колегії суддів, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також варто зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Відповідно до поточної позиції Верховного Суду, висновки якого в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

При цьому, Верховний Суд, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем-1 не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень та погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованими, а, отже, останні не відповідають критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №6 від 09.12.2022 на загальну суму 184052, 40 грн., № 7 від 09.12.2022 на загальну суму 75216, 00 грн., №1 від 01.12.2022 на загальну суму 56430, 54 грн., складені Приватним підприємством Побутбудсервіс, датою їх подання, колегія суддів враховує таке.

Згідно з п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного, колегією суддів ураховується, що, відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14.

З урахуванням того, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №№ 8238244/35260554, 8238249/35260554, 8238252/35260554 від 09.02.2023 визнані судом протиправними та скасовані, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/16962/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді В.Б. Русанова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 27.02.2024 року