Постанова

від 14.02.2024 по справі 160/16893/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/16893/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року (головуючий суддя Тулянцева І.В.)

в адміністративній справі №160/16893/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (відповідач-1), Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 12.07.2023 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому просив:

1.Визнати бездіяльність розпорядника публічної інформації - Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04525094, та виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40198703 за:

- ненадання відповіді у запитуваній письмовій формі;

- ненадання точної та повної запитуваної публічної інформації.

(згідно пункту 7 ч.2 ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), відповідно до поставлених питань, у запиті на інформацію від 30.12.2022 року протиправною).

2.Зобов`язати виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ- 40198703 повторно розглянути запит на інформацію від 30.12.2022 року згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що наданий ОСОБА_2 ордер через підсистему «Електронний суд» не відповідає вимогам Додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 року, оскільки адвокатом Точіліним Г.Ф. не дотримано єдиної типової форми ордеру, що визначений Радою адвокатів України, а саме - ордер розміщений не на бланку, затвердженому цим Положенням.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанцію, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновків, що ордер поданий разом із позовом не підтверджує повноважень представника позивача, оскільки його було скріплено кваліфікованим електронним підписом, а тому відсутні підстави вважати, що ордер не підписано. Зазначає, що під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Відповідні зміни до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги внесла Рада адвокатів України, рішенням №45 від 29 квітня 2022 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 11.09.2023 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує:

- чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 160 КАС України закріплено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У частині 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (Положення №41).

Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

За приписами пункту 6 Положення №41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов`язкових реквізитів ордера.

При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.

Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов`язкові реквізити, передбачені Положенням №41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.

Водночас відповідно до положень частин 7 і 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до абзацу 1 пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом 2 цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у справі №755/1549/22 в постанові від 22.03.2023 року досліджував поняття електронного документу та електронного підпису.

Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (ч.1 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч.2 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ч.4-6 ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (ч.1 ст.8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Створення паперового примірника електронного документа відбувається шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 року №1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 року за №1421/26198, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги в електронній формі).

Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 992).

Суд першої інстанції, повертаючи позов на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, дійшов висновків, що наданий ОСОБА_2 ордер через підсистему «Електронний суд» не відповідає вимогам Додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року, оскільки адвокатом Точіліним Г.Ф. не дотримано єдиної типової форми ордеру, що визначений Радою адвокатів України, а саме - ордер розміщений не на бланку, затвердженому цим Положенням; таким чином, позовну заяву від імені позивача підписано адвокатом, повноваження якого на здійснення представництва належним чином не підтверджені, наявні підстави для повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що положення статті 59 КАС України регламентують, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч.4 ст.59).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.7 ст.59 КАС України).

Матеріалами справи підтверджується, що позов був сформований ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд», та на підтвердження повноважень адвоката було надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1197338 від 04.05.2023.

Виходячи із примірнику справи, що сформована в автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) в електронному вигляді та в підсистемі «Електронний суд», перелік документів, що надавались скаржником через підсистему «Електронний суд» місить, зокрема, файл під назвою «ОРДЕР.pdf», який є вказаним ордером на підтвердження повноважень Точіліна Г.Ф. представляти позивача у цій справі.

При вивченні даної справи вбачається, що ордер, який міститься в матеріалах електронної справи, відрізняється від його роздрукованої копії, що міститься у паперовому вигляді а матеріалах справи (а.с.10).

Водночас, повертаючи позов, сформований та поданий заявником через підсистему «Електронний суд», суд першої інстанції не врахував, що оригіналом документа є саме документ у електронній формі, а його паперова форма є копією документа, відтвореною на папері.

Тож передусім суд має досліджувати на предмет підписання електронний документ, а не його паперову копію.

Враховуючи, що паперова копія ордера була додана до позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1197338 від 04.05.2023, який був долучений до позову в електронному вигляді, не є ордером в електронній формі (електронним ордером) у розумінні частини 7 статті 59 КАС України, оскільки він не сформований за допомогою засобів ЄСІТС.

Водночас, його слід вважати електронною копією документа - ордера, що відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видається лише в письмовій формі.

А відтак, з огляду на те, що поданий ОСОБА_2 примірник ордеру є електронною копією письмового документа, сформованого за допомогою інтернет-ресурсу та на якому відсутній власноручний підпис адвоката, то з урахуванням наведених вище висновків та законодавчих приписів, такий документ може бути підписаний електронним цифровим підписом, який, як вже зазначалось, прирівнюється до власноручного.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Законом України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що до складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису (статті 18, 20 цього Закону).

Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Згідно із наказом Мінцифри від 27.08.2021 року №115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за №1313/36935, Державне підприємство «ДІЯ» визначено адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу, що здійснює технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу.

Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого наказом Мінцифри від 27.08.2021 року №115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за №1313/36935, адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі - офіційний вебсайт ЦЗО) є: www.czo.gov.ua.

Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП, має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 2-317/11 (провадження № 61-6880св22)).

Проте на момент вирішення судом першої інстанції питання про повернення позову матеріали справи не містили відомостей про те, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд проводив перевірку на предмет підписання ордеру ЕЦП або, що за результатами такої перевірки було встановлено відсутність ЕЦП на електронному документі.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що суд, отримавши процесуальні документи в електронній формі, має здійснити перевірку, чи містить такий документ електронний підпис.

Доступ до перевірки електронного підпису є відкритим, а тому суд має можливість та зобов`язаний достовірно встановити, що особа, яка подає процесуальний документ до суду, підписала його електронним підписом, який прирівнюється до власноручного.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 13.01.2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі П/9901/736/18 (провадження №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №640/3040/21.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позову прийнята із порушенням вимог норм процесуального права, підлягає скасуванню із направленням матеріалів адміністративної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 308, 311 312, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/16893/23 скасувати та матеріли справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 14.02.2024 та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова