Ухвала

від 27.02.2024 по справі 336/1714/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/1714/24

Провадження №: 2/336/1522/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи ЄУН 336/1714/24 (номер провадження № 2/336/1522/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Школи латиноамериканських танців «Bachata Blanca» про зобов`язання припинити незаконне використання логотипу та відшкодування збитків, -

встановив:

21 лютого 2024 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Школи латиноамериканських танців «Bachata Blanca» про зобов`язання припинити незаконне використання логотипу та відшкодування збитків, яка направлена через відділення укрпошти 15 лютого 2024 року, про що міститься відповідна відмітка на поштовому відправленні.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, з огляду на способи захисту, які застосовуються судом та принцип диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог та обраного способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вимоги до позовної заяви викладені в ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" вказано, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав (п. 11 постанови).

З урахуванням наведеного позивачу необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги; з зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач, зокрема просить стягнути з відповідачів вартість розробки логотипу в розмірі 2500,00 грн., проте в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також позивача просить стягнути з відповідачів компенсацію завданої та моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., проте в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини. В чому полягає моральна шкода та чому саме такий розмір тощо.

Позивачка зазначає, що використання ФОП ОСОБА_2 логотипу в якості емблеми створеної ним школи танців, сайту та сторінок школи в соціальних мережах є незаконними та порушує її авторській права, однак позивачем не зазначено, чим це підтверджується.

Тому позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується, що відповідачу належить сайт та сторінки школи в соціальних мережах.

Факт порушення авторського права необхідно довести належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються таким засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Замість зазначення конкретних обставин справи з посиланням на відповідні докази, позовна заява містить посилання на правові норми.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Позивачка зазначає, що їй відомо про те, що відповідач надав дозвіл на використання логотипу третім особам про те, не зазначено доказів в підтвердження цих обставин та не вказане коло цих третіх осіб.

Крім того, позивачем не сплачений судовий збір.

В позовній заяві в додатках п. 2 позивач вказує, що додає квитанцію про сплату судового збору, але така квитанція відсутня, про що свідчить акт складений працівниками суду.

В тексті позовної заяви позивачка вказує, що нею заявлено три вимоги, за кожну вимогу необхідно сплатити 1073,60 грн., а в сукупності 3220,80 грн., проте з такими доводами позивача суддя не погоджується.

Позовна заява направлена до суду в лютому 2024 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Так,позивачу необхідносплати судовийзбір затри вимогивимог 3633,60грн.(3вимоги х1211,20грн.) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Школи латиноамериканських танців «Bachata Blanca» про зобов`язання припинити незаконне використання логотипу та відшкодування збитків, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Петренко