Вирок

від 23.02.2024 по справі 302/78/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/78/24

Провадження № 1-кп/302/53/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2024смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я кримінальне провадження відносно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сойми Міжгірського району Закарпатської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,

В С Т А Н О В И В :

18 січня 2024 року біля 19-00 годин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`янінні, знаходячись на території дворогосподарства за адресою АДРЕСА_3 , затіяв сварку з громадянином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , в ході якої із будинку вийшли неповнолітній син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на грунті раптово виниклих непорозумінь, тримаючи в руках муляж оборонної гранати Ф1 почав словесно погрожувати вбивством потерпілим, а саме казати, що він зараз кине гранату Ф1, яку тримав в руці та підірве її біля них, створюючи реальні підстави своїх намірів, які потерпілі сприйняли як реальні, що могли бути в будь-яку мить реалізовані, оскільки ОСОБА_5 почав замахуватись, що кидає гранату в їх сторону, через що для потерпілих ці дії були як реальні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті не заперечує, кваліфікацію інкримінованого злочину не оспорює та суду пояснив, що він проживає з потерпілими по сусідству. 18.01.2024 року близько обіду він випив 300-400 грам горілки, та на ґрунті раніше виниклих з потерпілим ОСОБА_4 непорозумінь та вечері цього ж дня, близько о 19-00 годині він підійшов до огорожі суміжного із сусідом ОСОБА_4 дворогосподарства, де всією родиною мешкають потерпілі. При цьому він взяв з дому муляж гранати та коли ОСОБА_4 , зробив йому зауваження, щоб не спирався на забор, він став замахуватися гранатою у сторону потерпілого, та хотів кинути її в город, При цьому залякував потерпілого, висловлював погрози, що кине у нього гранату. Потім у двір вибігла вся родина потерпілого, а він пішов додому, при цьому муляж гранати залишився в руці. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції, які вилучили муляж гранати та відібрали від нього пояснення щодо подій. Також обвинувачений суду пояснив, що муляж гранати він раніше знайшов у брата та взяв її того вечора для того, щоб залякати потерпілого ОСОБА_4 , так мав із ним неприязні стосунки. В подальшому він приходив до потерпілих, просив у них вибачення. У вчиненому щиро розкаюється, про скоєне шкодує. Вину свою визнає повністю та запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного ніколи не повториться. Має намір у найближчий час пройти курс лікування від алкогольної залежності. Просить суд суворо не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 є його шовгуром (чоловік сестри) та який мешкає по сусідству, в будинку АДРЕСА_2 . 28.12.2023 року у нього з ОСОБА_5 , виникав певний конфлікт та після якого вважав, що непорозуміння між ними вичерпалося. Та 18.01.2024 року він ( ОСОБА_4 ) прийшов додому з роботи та ввечері, біля 19-00 годині знаходився на своєму подвір`ї. Через декілька хвилин за 5 метрів до їх огорожі підійшов ОСОБА_5 та сперся на неї. Він зробив ОСОБА_5 зауваження, щоб той не ламав забор. У відповідь на зауваження ОСОБА_5 почав кричати, замахуватися рукою. На крики з будинку вибігли його дружина ОСОБА_9 та неповнолітній син ОСОБА_10 , який крикнув забігати до хати, бо в руках у ОСОБА_11 граната, яку той погрожував кинути. Погрози, які висловлював ОСОБА_5 він сприймав як реальні, оскільки ОСОБА_5 демонстративно замахувався рукою, в якій знаходилася граната з наміром її кинути у їх сторону та при цьому ОСОБА_5 погрожував, що реалізує свій намір. Вони забігли у будинок, а ОСОБА_5 , потім пішов додому, гранату не кинув. Події на подвір`ї тривали протягом 5-7 хвилин. Він намагався зателефонувати сестрі та повідомити, що сталося, однак не додзвонився. Потім подзвонив у поліцію, які через деякий час приїхали та відібрали від них пояснення щодо подій. Також потерпілий пояснив, що після подій ОСОБА_5 приходив до нього вибачатися, запевняв, що висновки він зробив та шкодує, що сталося. На теперішній час він будь-яких претензій матеріального, морального характеру до обвинуваченого не має, ОСОБА_5 вибачив, вони примирилися. На суворій мірі покарання відносно обвинуваченого не наполягає, просить не позбавляти його волі.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.129 КК України як: погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий в силу статті 89 КК України, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України за вироком від 10.09.2020 року (справа № 302/206/22), до покарання у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень, який був сплачений 18.09.2020 року. Проте, маючи зняту та погашену судимість у встановленому законом порядку, певних висновків для себе ОСОБА_5 не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до кримінальних проступків. Разом з тим, ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_4 , в ході судового розгляду справи активно сприяв встановленню істини по даному кримінальному провадженню, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить вчинення ним кримінального проступку у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, на теперішній час ОСОБА_5 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, статусу безробітного немає, регулярний дохід та постійне джерело прибутку у нього відсутні, на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра ОСОБА_5 не перебуває, особою з інвалідністю не являється, на його утриманні непрацездатні особи не знаходяться, та неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та чітко визначене місце проживання, за яким характеризується незадовільно, за характером ОСОБА_5 неврівноважений, схильний до систематичного вживання алкогольних напоїв, провокування в п`яному виді конфліктів, неадекватних дій з безпосередньою загрозою для оточуючих, мали місце неодноразові конфлікті ситуації з колишньою дружиною, з односелянами, що вбачається з характеристики, наданої Соймівським старостинським округом Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за № 23 від 18.01.2024 року.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , його віку, матеріального та сімейного стану, а також стану здоров`я, тяжкості і обставин вчинення кримінального проступку, при цьому враховуючи позицію потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які претензій матеріального та/або морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 на теперішній час не мають, цивільний позов не заявляють, потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 подали до суду письмові заяви, в яких зазначили, що обвинувачений ОСОБА_5 щиросердно перед ними вибачився та дав обіцянку ніколи подібних дій не допускати, а тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_5 покарання, не пов`язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить достатні підстави для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України та звільнення його від покарання протягом випробувального строку мінімальною тривалістю в один рік.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

Цивільні позови по даному кримінальному провадженню потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не заявлено.

Процесуальні витрати даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не обирався.

Згідно приписів ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та в інших випадках.

Таким чином, відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України, враховуючи наявність підстав для призначення ОСОБА_5 покарання, не пов`язаного з ізоляцією його від суспільства, відсутність цивільних позовів у даному кримінальному провадженні, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.01.2024 року на предмет, схожий на ручну гранату Ф1, вилучений в ході огляду місця події.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: металевий предмет, схожий на гранату Ф1, який має загальну довжину 12,6 см., найбільшу ширину 5,5 см., та має металевий стержень з металу чорного кольору діаметром 1,5 см., довжиною 3,8 см., який вмонтований у середину металу світлого кольору, звиток має продовгувату округлу форму, яка поділена на ребристі квадрати, що на дні має діаметр 2,8 см, довжиною 9 см, який знаходиться у спецпакеті НПУ № 4509013 та переданий на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, згідно квитанції № 792 від 18.01.2024 року, суд вважає необхідним знищити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком - один рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19.01.2024 року на майно у виді вилученого в ході огляду місця події предмету, схожого на ручну гранату Ф1 - скасувати.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: - металевий предмет, схожий на гранату Ф1, який має загальну довжину 12,6 см., найбільшу ширину 5,5 см., та має металевий стержень з металу чорного кольору діаметром 1,5 см., довжиною 3,8 см., який вмонтований у середину металу світлого кольору, звиток має продовгувату округлу форму, яка поділена на ребристі квадрати, що на дні має діаметр 2,8 см., довжиною 9 см., який поміщений у спец-пакет НПУ № 4509013 та переданий на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, згідно квитанції № 792 від 18.01.2024 року - знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_12