Постанова

від 27.11.2007 по справі 6/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/358

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "27" листопада 2007 р., 10 год. 20 хв., м. Чернігів                    Справа № 6/358

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                   Блохіної Ж.В.

при секретарі                          Кузьміні М.М.,

за участю представників

позивача:                                 Леоненко О.В., довіреність №1501/13 від 01.06.2007р.,

відповідача:                            не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Управління Пенсійного фонду України в Деснянському

                                                  районі м. Чернігова, м. Чернігів, пр. Перемоги, 141                                                                                               

до                                              Приватного підприємства „Агроєвросервіс”,

                                                  м. Чернігів, вул. Бєлова, 7

про                                            стягнення 195,48 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Приватного підприємства „Агроєвросервіс” 195,48 грн. боргу, в тому числі 170,00 грн. зі сплати штрафної санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та 18,44 грн. штрафної санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та 7,04 грн. нарахованої пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, судова повістка, ухвала суду та копія позовної заяви з додатком, направлені за зазначеною в позовній заяві адресою, повернуті відділенням зв'язку з відміткою „за зазначеною адресою не значиться”.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Агроєвросервіс”   зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

    Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058) і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

          Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

          Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

          Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Правила формування та подання відомостей про застраховану особу до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах (далі –територіальні органи Пенсійного фонду України) відповідно до Закону № 1058 регулюються Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженим правлінням пенсійного фонду України від 10.06.2004р. № 7-6 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10.08.2004р. 3 1000-9599 (далі –Порядок).

Відповідно до п.п. 1 п. 1.3 Порядку страхувальник  один  раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до страхувальника ПП „Агроєвросервіс” відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 та п. 1.5 Порядку прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №24/05 від 21.07.2005р., а саме штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян –170,00 грн. Дане рішення страхувальником отримано особисто 21.07.2005р. та оскаржено не було.

Пунктом 9.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за 3 64/8663, передбачено, що суми штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

          Також ПП „Агроєвросервіс” відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, було нараховано та обчислено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вересень 2004 року в розмірі 94,80 грн. та жовтень 2004 року в розмірі 94,80 грн.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

            Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

          Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

         Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

          Відповідачем було несвоєчасно сплачено нараховані страхові внески за вересень та жовтень 2004 року, тому позивачем було прийняте рішення № 161 від 04.04.2005р. про застосування фінансової санкції та накладено штраф в розмірі 25,31 грн. і нарахована пеня в сумі 9,67 грн.

          Згідно письмових пояснень позивача, в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків від відповідача 20.10.2004р. надійшла сума 82,10 грн. та 16.02.2005р. - 117,00 грн.

          Частиною 5 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що за  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

          Отже позивачем 16.02.2005р. в зв'язку з тим, що від відповідача надійшла в рахунок сплати боргу сума, що перевищує зобов'язання за вересень та жовтень 2004 року, в порядку черговості було 6,87 грн. зараховано в рахунок погашення штрафу та 2,63 грн. в рахунок погашення нарахованої пені. Тобто залишок боргу зі сплати штрафної санкції становить 18,44 грн. (25,31 грн. –6,87 грн.) та нарахованої пені –7,04 грн. (9,67 грн. –2,63 грн.).

          Таким чином, заборгованість відповідача становить: 195,48 грн. (170, 00 грн. штрафної санкції за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку + 18,44 грн. штрафної санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування + 7,04 грн. нарахованої пені).

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Позивачем була направлена боржнику вимога № Ю-575-У від 06.06.2005р. про сплату боргу, яка отримана позивачем і залишена ним без задоволення.

          Відповідно до абз. 4 ч. 14 ст. 106 Закону № 1058 суми пені  та  штрафів  можуть  бути  включені  до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

          В зв'язку з тим, що рішення № 24/05 від 21.07.2005р. застосоване до відповідача за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та не пов'язане з виникненням та сплатою недоїмки, її сума не включена до вимоги про сплату боргу.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На день прийняття рішення борг в сумі 195,48 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агроєвросервіс” (м. Чернігів, вул. Бєлова, 7, код 32480702, р/р 26004511649001 в АБ „Приватінвест”, МФО 353489) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (м. Чернігів, пр. Перемоги, 141, р/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) заборгованість в сумі 195,48 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

           Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна