Ухвала

від 22.02.2024 по справі 522/23296/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа№ 522/23296/23

Провадження № 1-кп/522/1655/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510001376 від 13.10.2023р., стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , 2008 року народження, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 р. допровадження судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт здодатками укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510001376 від 13.10.2023р.,стосовно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за обвинуваченням у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2023 р. призначено підготовче судове засідання по даній справі.

12.02.2024 р. від ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження. До клопотання було додану заяву потерпілої ОСОБА_6 , в якій остання зазначила, що щодо клопотання обвинуваченого не заперечує, претензій матеріального чи морального характеру не має, та примирення з обвинуваченим стало результатом її добровільного волевиявлення.

13.02.2024 р. від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій потерпіла зазначила, що просить справу розглядати в її відсутність, проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого не заперечує, претензій матеріального та морального характеру не має.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.02.2024 р. прийнято до провадження цивільний позов КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Визнано КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР цивільним позивачем, а ОСОБА_3 цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив суд закрити стосовно нього кримінальне провадження у зв`язку із примиренням із потерпілою, на підставі ст.46 КК України, також зазначив, що добровільно повністю відшкодував завдані збитки та відшкодував шкоду завдану КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР у розмірі 12377,30грн.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку про можливість закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за нереабілітуючими підставами на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судового провадження, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з таких підстав.

Судом встановлено, 13.10.2023 р. приблизно о 08 год 40 хвилин, у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, сухого асфальту, без будь-яких ям та вибоїн на дорозі, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 , здійснював рух по правій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Артилерійська з боку вул. Водопровідна в напрямку вул. Краснова. Під`їжджаючи до перехрестя вул. Артилерійська вул. Краснова, який на момент дорожньо-транспортної пригоди не регулювався світлофорами або регулювальником, а тільки дорожніми знаками 2.1 згідно ПДР України, встановленими по ходу напрямку руху автомобіля «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 , при виникненні можливості, почав здійснювати маневр повороту ліворуч з проїзної частини вул. Артилерійська на проїзну частину вул. Краснова. При виконані маневру повороту, водій ОСОБА_3 зупинявся в транспортному потоці для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, маючи об`єктивну можливість бачити автомобіль «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 , який здійснював рух по тій же смузі руху в попутному напрямку, водій автомобілю «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , будучи на перехресті вул. Артилерійська вул. Краснова, відновивши рух автомобіля «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 та відповідно завершуючи маневр лівого повороту, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху, чим проявив злочинну недбалість. Залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, яка зазнала змін, а саме зупинки руху автомобілю «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 перед нерегульованим пішохідним переходом, призначеного для переходу проїзної частини вул. Краснова, водій ОСОБА_3 не вибрав безпечну дистанцію з вищезазначеним транспортним засобом, що їхав по переду та допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював рух в попутному напрямку. В результаті чого автомобіль «Hyundai Accent», р.н. НОМЕР_2 продовжуючи рух по інерції прямо, на нерегульованому пішохідному переході здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перетинала проїзну частину вул. Краснова, справа наліво по ходу напрямку руху автомобілів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР.

ОСОБА_6 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому великогомілкової кістки лівої гомілки у верхній третині, уламкового перелому малогомілкової кістки лівої гомілки у верхній третині.

Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частина кузова легкового автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП. Ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могло бути спричинене 13.10.2023 р. і відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

У даній дорожньо-транспортній ситуації належні дії водія автомобіля «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 в умовах пригоди регламентувалися вимогами пунктів 12.1. та 13.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій при русі за автомобілем «Hyundai Accent» р/н НОМЕР_3 повинен був враховувати дорожню обстановку та дотримуватися безпечної дистанції до нього.

Належним виконанням вимог пунктів 12.1. та 13.1. ПДР водій автомобіля «Ford Fusion» р/н НОМЕР_4 мав технічну можливість уникнути ДТП.

3 моменту наїзду автомобіля «Ford Fusion» р/н НОМЕР_5 на автомобіль «Hyundai Accent» р/н НОМЕР_3 , для водія останнього виникала аварійна ситуація, в якій він не мав технічної можливості уникнути пригоди.

Дії водія автомобіля «Ford Fusion» р/н НОМЕР_4 , які не відповідали вимогам пунктів 12.1. та 13.1. ПДР, знаходяться в причинному зв`язку з фактом зіткнення автомобілів та наїзду на пішохода.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми необережними діями допустив порушення вимог п.п. 2.3. (б); 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1. ПДР «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 13.1. ПДР «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»,

чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, передбачений ч. 1ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За змістом положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода у розумінні ст. 46 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню).

Із Довідки ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 09.11.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 згідност.12 КК Українивідноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкція ч. 1ст. 286 КК Українипередбачає покарання у видіштрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Крім того, відповідно до Примітки дост. 45 ККУкраїни, кримінальне правопорушення за ч. 1ст. 286 ККУкраїни не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, який не є корупційним кримінальним правопорушенням, примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки, дав суду свою згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставіст. 46 ККУкраїни, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.

Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, то кримінальне провадження відносно нього має бути закрите на підставі п.1 ч. 2ст. 284 КПК України.

Щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні на залучення експертів судом зазначається наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Як було вище зазначено, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК, ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі№342/1560/20.

На підставі викладеного, увідповідності до ст.126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код ЄДРПОУ 25574110) для проведення: судової авто-технічної експертизи технічного стану автомобіля «Hyundai Accent» р/н НОМЕР_6 у розмірі 1912,00 гривень; судової авто-технічної експертизи технічного стану автомобіля «Ford Fusion», р/н НОМЕР_1 №СЕ-19/115-23/14993-ІТ у розмірі 1912,00 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/115-23/14999-ІТ у розмірі 1912,00 гривень, що у сумі становить 5736,00 гривень.

Окрім цього, увідповідності до ст.126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (код ЄДРПОУ 02883110) для проведення: судової комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілів та наїзду на пішохода №23-5794, у розмірі 4 301,64 гривень.

Окрім цього, увідповідності до ст.126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення спеціаліста КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр «077») (код ЄДРПОУ 23211998) у розмірі 240,99 гривень.

Таким чином із ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні у сукупному розмірі 10278,63 гривень.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2023 року (справа №522/20632/23, провадження №1-кс/522/6689/23), а саме на автомобіль Hyundai Accent, р.н. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 11.06.2019 ТСЦ 5141, належить: ОСОБА_7 скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2023 року (справа №522/20632/23, провадження №1-кс/522/6689/23), а саме на автомобіль Ford Fusion, р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , виданого 24.07.2020 ТСЦ 5142, належить: ОСОБА_8 скасувати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, зокрема речові докази у кримінальному провадженні:

-автомобіль Hyundai Accent, р.н. НОМЕР_2 та автомобіль Ford Fusion, р.н. НОМЕР_1 , вважати повернутими власникам;

-DVD-R диск білий з написом «Центр-077» з номером «01.1.-13/280з» об`ємом 4.7 GB - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12023162510001376 від 13.10.2023 року;

-DVD-R диск сріблястий з написом «Verbatim» об`ємом 4.7 GB - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12023162510001376 від 13.10.2023 року.

Щодо вирішення питання про цивільний позов КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР до обвинуваченого ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував шкоду завдану КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР у розмірі 12377,30грн., що підтверджується квитанцією №ПН517 від 20.02.2024 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, а саме добровільне відшкодування обвинуваченим позовної вимоги НП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР в повному обсязі.

На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст. ст.284,370,372 КПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою.

Кримінальне провадження №12023162510001376 від 13.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2023 року (справа №522/20632/23, провадження №1-кс/522/6689/23), а саме на автомобіль Hyundai Accent, р.н. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 11.06.2019 ТСЦ 5141, належить: ОСОБА_7 .

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2023 року (справа №522/20632/23, провадження №1-кс/522/6689/23), а саме на автомобіль Ford Fusion, р.н. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , виданого 24.07.2020 ТСЦ 5142, належить: ОСОБА_8 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні, що у сумі становить 10278,63 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-автомобіль Hyundai Accent, р.н. НОМЕР_2 та автомобіль Ford Fusion, р.н. НОМЕР_1 , вважати повернутими власникам;

-DVD-R диск білий з написом «Центр-077» з номером «01.1.-13/280з» об`ємом 4.7 GB - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12023162510001376 від 13.10.2023 року;

-DVD-R диск сріблястий з написом «Verbatim» об`ємом 4.7 GB - слід зберігати в матеріалах кримінального провадження №12023162510001376 від 13.10.2023 року.

Провадження за цивільним позовом КНП «Міська клінічна лікарня №11» ОМР до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1