Рішення

від 21.02.2024 по справі 518/1177/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

21.02.2024 Справа №: 518/1177/23 Провадження № 2/518/61/2024

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

21 лютого 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП.

Вимоги позивач мотивував тим, що 23 січня 2023 року приблизно о 17:51 годин на території Ширяївського району Одеської області на 358 кілометрі автодороги М-05 Київ - Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на транспортний засіб, що стоїть по ходу руху).

Згідно Довідки №3023024303760039 про дорожньо-транспортну пригоду від 01 березня 2023 року, виданої Відділенням №2 (смт. Ширяєве) Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області:

- учасниками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.01.2023 року о 17:51 годин є: вантажний бортовий транспортний засіб DAF XF 460 FI, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом WIELTON NW3, номерний знак НОМЕР_3 , що належать ТОВ «Елітавтопослуга», водій - ОСОБА_2 , та вантажний бортовий транспортний засіб DAF 95 XF 380, номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом SCHMITZ S 01, номерний знак НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_1 , водій - ОСОБА_1 ;

-дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок наїзду на транспортний засіб, що стоїть по ходу руху;

- дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 12.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до обставин, встановлених Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 27 квітня 2023 року по справі №518/721/23, - 23 січня 2023 року о 18:00 годині по автодорозі Київ - Одеса 358 км +800 м, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки WIELTON д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом DAF д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, надала суду заяву в якій свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених вище обставин визнає в повному обсязі.

Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 27 квітня 2023 року по справі №518/721/23 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішення не оскаржувалося та набрало законної чинності.

Для визначення розміру понесених збитків та їх подальшого відшкодування, Позивач звернувся до страхової компанії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», страхувальником в якій є ОСОБА_2 відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ ЕР.211850954.

Також Позивачем 27 січня 2023 року було укладено договір №27-01-23/01 на проведення незалежної оцінки з суб`єктом оціночної діяльності - Довбнею Максимом Юрійовичем .

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» доручила проведення автотоварознавчого дослідження причепа SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_5 оцінювачу ОСОБА_4 .

Відповідно до Звіту №36-23_SOS_-230126-255020 автотоварознавчого дослідження причепа SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_5 , здійсненого оцінювачем ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту складає 139083,08 грн.

На підставі вищезазначеного звіту ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», складено Страховий акт №25305/1 про виплату Позивачу 113302,57 грн.

Разом з тим, вказана сума відшкодування є значно заниженою та не відповідає реальному розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Так, відповідно до Звіту №04-23-М102 про незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу SCHMITZ S 01, державний номер НОМЕР_5 , власник якого ОСОБА_1 , оціночна вартість відновлювального ремонту складає 305262,48 грн.

Крім того, діями ТОВ «Елітавтопослуга» позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилася в моральних (душевних) стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовжувати підприємницьку діяльність внаслідок пошкодження транспортного засобу. Як наслідок цього, це призвело до суттєвих втрат престижу та ділової репутації Позивача перед контрагентами, через неможливість подальшого надання послуг з перевезення. Спричинену моральну шкоду Позивач оцінює в 20000,00 гривень, які підлягають стягненню з Відповідача.

Зазначаючи правовою підставою позову ст.ст. 11, 979, 988, 999, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь з ТОВ «Елітавтопослуга» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» матеріальну шкоду, завданої внаслідок ДТП в сумі 195959,91 гривень, моральну шкоду в сумі 20 000 грн. та судові витрати.

В подальшому представник ОСОБА_1 адвокат Турченко Є.І. звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» на користь позивача матеріальну шкоду внаслідок ДТП, що сталася 23 січня 2023 року, в сумі 151862,48 гривень; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача матеріальну шкоду внаслідок ДТП, що сталася 23 січня 2023 року, в сумі 44097,43 гривень; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» на користь позивача моральну шкоду внаслідок ДТП, що сталася 23 січня 2023 року, в сумі 20000,00 гривень; судові витрати покласти на Відповідачів.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» Голошва Г.В., у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, вважає, що страховик виконав свої зобов`язання за Полісом № EP.211850954 виплативши потерпілому страхове відшкодування, яке дорівнює вартості матеріального збитку. Оцінювачем, який провів дослідження та склав Звіт 018_SOS_-210122-214685 було встановлено, що має місце фізичний знос і він має бути врахований при визначенні матеріального збитку. Наявність фізичного зносу підтвердив і оцінювач, який проводив визначення розміру заподіяної шкоди на замовлення Позивача. Так, оцінювач Довбня М.Ю. визначив, що фізичний знос складає - 0,7. Проте, розрахунку вартості матеріального збитку (вартості ремонту із врахуванням зносу) оцінювач Довбня М.Ю. не проводив. Аналіз вищенаведеного свідчить, що в разі настання страхового випадку на Страховика покладено обов`язок відшкодувати вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту за вирахуванням фізичного зносу), а не повну вартість ремонтних робіт. Вважає, що наданий Позивачем Звіт №04-23-М102 є неналежним і недостовірним доказом, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування (вартість ремонту із урахуванням коефіцієнту зносу) та на підставі вказаних в ньому даних не можливо встановити дійсні обставини справи.

Крім того стороною відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», було подано клопотання про зменшення судових витрат. Вважають, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із складністю справи, так як предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, судова практика щодо розгляду стразових спорів є усталеною, а тому сума 35 959,60 грн. за надані послуги є необґрунтованою.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» Бодюк В.А. надано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що позивачем не надано жодних належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів в підтвердження своїх припущень.

Представник позивача надав суду заяву в якій підтримав заявлені вимоги, просить суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю за наявними в справі доказами.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» Бодюк В.А. надав суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутністю та відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 січня 2023 року приблизно о 17:51 годин на території Ширяївського району Одеської області на 358 кілометрі автодороги М-05 Київ - Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на транспортний засіб, що стоїть по ходу руху).

Згідно Довідки №3023024303760039 про дорожньо-транспортну пригоду від 01 березня 2023 року, виданої Відділенням №2 (смт. Ширяєве) Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області:

- учасниками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.01.2023 року о 17:51 годин є: вантажний бортовий транспортний засіб DAF XF 460 FI, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом WIELTON NW3, номерний знак НОМЕР_3 , що належать Особа-2, водій - ОСОБА_2 , та вантажний бортовий транспортний засіб DAF 95 XF 380, номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом SCHMITZ S 01, номерний знак НОМЕР_5 , що належать ОСОБА_1 , водій - ОСОБА_1 ;

- дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок наїзду на транспортний засіб, що стоїть по ходу руху;

- дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 12.1 Правил дорожнього руху.

Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 27 квітня 2023 року по справі №518/721/23 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Рішення не оскаржувалося та набрало законної чинності.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК» ПЗУ Україна».

Для визначення розміру понесених збитків та їх подальшого відшкодування, Позивач звернувся до страхової компанії ПрАТ «СК» ПЗУ Україна», страхувальником в якій є ОСОБА_2 відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ ЕР.211850954.

Також Позивачем 27 січня 2023 року було укладено договір №27-01-23/01 на проведення незалежної оцінки з суб`єктом оціночної діяльності - Довбнею Максимом Юрійовичем .

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що Звіт № 04-23-М102 не є належним доказом, оскільки даний звіт складений згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092.

Слід зазначити, що згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Згідно п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 методика застосовується з метою: визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження; визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом; визначення вартості КТЗ як об`єкта застави; визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; визначення вартості КТЗ для розв`язання майнових суперечок; визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу; визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України; визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб; в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов`язкових платежів до бюджету.

Суд звертає увагу, що експерт-оцінювач Довбня М.Ю. здійснював оцінку на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності 1020/20 від 23.11.2020 та свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності № 11575. Також, експерт-оцінювач має підготовку за фахом «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок»; «Оцінка машин та обладнання»; «Оцінка дорожніх транспортних засобів».

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що оцінка проведена уповноваженою на те особою, до матеріалів справи долучені відповідні документи, що посвідчують повноваження експерта-оцінювача Довбня М.Ю. відповідно звіт 04-23-М102 є належним документом, що підтверджує та встановлює розмір завданих збитків, даний звіт є документом сформованим та здійсненим відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» доручила проведення автотоварознавчого дослідження причепа SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_5 оцінювачу ОСОБА_4 . Відповідно до Звіту №36-23_SOS_-230126-255020 автотоварзнавчого дослідження причепа SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_5 , здійсненого оцінювачем ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту складає 139083,08 грн.

На підставі вищезазначеного звіту ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», складено Страховий акт №25305/1 про виплату Позивачу 113302,57 грн.

Відповідно до Звіту №04-23-М102 про незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу SCHMITZ S 01, державний номер НОМЕР_5 , власник якого ОСОБА_1 , оціночна вартість відновлювального ремонту складає 305262,48 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Тому, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно п. 12.1. Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Оскільки страховиком - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» була частково виплачена сума страхового відшкодування, решта суми майнової шкоди, яка пов`язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу ОСОБА_1 підлягає стягненню з ТОВ «Елітавтопослуга», як з роботодавця особи, з вини якої було завдано збитки, зокрема, в межах позовних вимог, а саме 151862,48 гривень.

При ухваленні такого рішення суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові № 755/7666/19 від 15 жовтня 2020 року.

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню, суд приймає за основу звіт №04-23-М102 про незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу SCHMITZ S 01, державний номер НОМЕР_5 , власник якого ОСОБА_1 , де визначено, що оціночна вартість відновлювального ремонту складає 305262,48 грн.

Оскільки 113302,57 грн. були сплачені ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», решта суми, зокрема, в межах позовних вимог, яка фактично буде витрачена позивачем для відновлювального ремонту транспортного засобу - 151862,48 грн. підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Елітавтопослуга» на користь позивача.

Дана сума, згідно наведеного позивачем розрахунку, визначена із врахуванням франшизи в розмірі 2600 грн.

Крім того, позивач сплатив 4000 грн. за виготовлення звіту про оцінку вартості матеріального збитку, тому дана сума також підлягає стягненню з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з ТОВ «Елітавтопослуга» на користь позивача, становить 155862,48 грн. (151862,48 грн. + 4000 грн. = 155862,48 грн.)

Водночас, суд зазначає, що позивачем не було надано доказів того, що ним було здійснено рецензування звіту №36-23_SOS_-230126-255020 автотоварзнавчого дослідження причепа SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_5 , здійсненого оцінювачем ОСОБА_4 , з метою оскарження розміру суми страхового відшкодування й можливості стягнення страхового відшкодування у більшому розмірі для ремонту транспортного засобу.

Таким чином, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування транспортного засобу й виплатило суму страхового відшкодування, яка не була оскаржена позивачем.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок ДТП, в сумі 44097,43 гривень є необґрунтованими та недоведеними в задоволенні яких слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступних висновків.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої, шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При прийнятті рішення щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує тривалість, характер, глибину та обсяг страждань позивача.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Враховуючи, що вина відповідача у вчиненні вказаної ДТП є доведеною належними та допустимими доказами у справі, позивачу внаслідок ДТП спричинені хвилювання, зміна життєвого укладу, необхідність вжиття додаткових зусиль для відновлення звичайного ритму життя, а також враховуючи тривалість порушення прав позивача, які виникли з вини відповідача, між сторонами не досягнуто мирової угоди, і спір триває, а тому також враховуючи час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, глибину душевних та психічних страждань позивача, пов`язаних із пошкодженням його майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним позивачу майном), а також вимоги розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., що є достатнім та справедливим, та таким що співвідноситься з розміром і видом таких страждань.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про витрати на професійну правничу (правову) допомогу суд приходить до наступних висновків.

Згідно частин 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5 та 6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В позовній заяві представник позивача адвокат Турченко Є.І. просить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34000 гривень 00 копійок.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником позивача додано до заяви: 1) копію договору №2023/05/24 про надання правничої допомоги адвокатом від 24.05.2023р.; копію додатку №1 до Договору №2023/05/24 від 24.05.2023 року про надання правової допомоги адвокатом; копію ордера серії АН №1194397 від 24.05.2023 р.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1540; копію квитанції до прибуткового касового ордера №2023/06/26 від 26.06.2023р. на суму 6000 гривень 00 коп.

Згідно вищевказаної копії Договору №2023/05/24 про надання правничої допомоги адвокатом від 24.05.2023 року та додатку №1 до договору Договору №2023/05/24 укладеного між ОСОБА_5 та адвокатом Турченко Є. сторони дійшли згоди стосовно узгодження найменування та ціни запропонованих послуг: підготовка позовної заяви та доданих документів - 6000 грн.; підготовка відповіді на відзив - 3000 грн.; підготовка апеляційної та/чи касаційної скарги на рішення суду - 6000 грн.; підготовка відзиву на апеляційну та/чи касаційну скаргу - 3000 грн.; представництво в суді першої інстанції - 5000 грн. (одне засідання); представництво в суді першої інстанції в режимі відеоконференції - 2000 грн. (одне засідання); представництво в суді апеляційної інстанції - 5000 грн. (одне засідання); представництво в суді апеляційної інстанції в режимі відеоконференції - 2000 грн. (одне засідання).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не брав участь в судових засіданнях, а тому оплата цієї послуги не підлягає відшкодуванню.

Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34000 грн, суд провів належну правову оцінку наданих на підтвердження таких витрат доказів у їх сукупності, врахував визначений договором розмір гонорару, оцінив обсяг наданих послуг та їх реальність, а також співмірність вартості послуг та дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі № 369/9099/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи те, що судом у даній справі питання щодо розподілу витрат на правову правничу допомогу не вирішувалось, приймаючи до уваги принципи пропорційності, розумності і співмірності, виходячи із встановленої реальності участі адвоката, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 34000 грн до 9000 грн, які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення адвоката для надання професійної правничої допомоги.

Поряд з цим, позивач поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 1959,60 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст.10, 12, 141, 265, 279, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» (ідентифікаційний код №43162664, місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, 28/2, приміщення 43, м. Київ, 01021) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в сумі 151862 гривень 48 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 гривень 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» (ідентифікаційний код №43162664, місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, 28/2, приміщення 43, м. Київ, 01021) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 9000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітавтопослуга» (ідентифікаційний код №43162664, місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, 28/2, приміщення 43, м. Київ, 01021) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1959,60 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 28 лютого 2024 року.

Суддя М. Тарасенко