Рішення

від 31.01.2024 по справі 753/19975/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19975/23

провадження № 2/753/1272/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Долею М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 і здійснює утримання та обслуговування даного будинку. Відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до умов договору наймач повинен сплачувати плату за обслуговування будинку та прибудинкової території щомісячно протягом 30 календарних днів звітного (податкового) місяця, відповідно до тарифів затверджених протоколом загальних зборів. Оскільки відповідачем не вноситься оплата за житлово-комунальні послуги, позивач просить стягнути з відповідача борг за період з 01.10.2020 по 30.09.2023 у розмірі 28 991,20 грн., а також інфляційні втрати у сумі 5 508,91 грн., 3% річних у сумі 869,70 грн. та судові витрати - 2 684,00 грн.

Ухвалою від 16.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не прибула, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві, однак конверти з судовими повідомленнями повернулися до суду без вручення із відміткою поштового відділення «адресата за вказаною адресою відсутній».

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами ЦК України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції Закону № 1875-VІ від 24.06.2004 р. передбачалось право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідав визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції Закону № 2189-VІІІ від 09.11.2017 р., споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно чч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним положенням закону позивачем до суду на підтвердження заявлених позовних вимог не було надано жодних доказів, які б підтверджували те, що ЖБК «Харчовик-7» являється балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Наданий до суду примірник договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій від 01.09.2018 суд не приймає як належний доказ, оскільки вказаний договір не містить підпису відповідача. Доказів на підтвердження, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а отже споживачем наданих позивачем послуг за вказаною адресою та у вказаний у позові період позивачем не надано.

За таких умов, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 9, 11, 12, 13, 76 - 81, 141, 229, 235, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 274 - 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 26.02.2024.