Ухвала

від 27.02.2024 по справі 761/394/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/394/24

Провадження № 1-кс/761/1022/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОПА-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 31434759), про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022,

установив:

За допомогою підсистеми «Електронний суд» до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 1506) клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОПА-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 31434759), про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022, якою арештовано, зокрема грошові кошти (у безготівковому вигляді), які знаходяться на розрахункових рахунках та грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на рахунки ТОВ «ЄВРОПА-ТРАНС» (ЄДРПОУ 31434759):

- АТ «ПУМБ» (код 14282829):

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ,

- АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166):

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ,

- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570):

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

- НОМЕР_8 ,

- Львівська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 20846070):

- НОМЕР_9 ,

- АТ «Райффайзен Банк» у м. Києвi (ЄДРПОУ 14305909):

- НОМЕР_9 ;

- НОМЕР_10 ;

- НОМЕР_11 .

Обґрунтовуючи клопотання адвокат зазначив, що на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На думку адвоката, відсутні відомості вважати, що грошові кошти на зазначених рахунках відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Також адвокат посилається на те, що зазначений захід обтяжує проведення господарської діяльності, що призводить до великих збитків. Крім того, адвокат у клопотанні зазначив, що з часу накладення арешту на зазначений транспортний засіб минуло 8 (вісім) місяців, а досудове розслідування кримінального провадження № 22022000000000162 триває вже 20 (двадцять) місяців, протягом цього часу сторона обвинувачення не встановила факту причетності посадових осіб товариства до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.01.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 09.01.2024 клопотання разом з додатками було передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання адвоката про скасування арешту майна, зазначивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання та матеріали справи № 761/13465/23, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022, накладено арешт, зокрема на грошові кошти (у безготівковому вигляді), які знаходяться на розрахункових рахунках та грошові кошти, що в подальшому надходитимуть на рахунки ТОВ «ЄВРОПА-ТРАНС» (ЄДРПОУ 31434759):

- АТ «ПУМБ» (код 14282829):

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ,

- АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ 21685166):

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ,

- АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570):

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

- НОМЕР_8 ,

- Львівська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ 20846070):

- НОМЕР_9 ,

- АТ «Райффайзен Банк» у м. Києвi (ЄДРПОУ 14305909):

- НОМЕР_9 ;

- НОМЕР_10 ;

- НОМЕР_11 .

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на майно, послугувала наявність розумної підозри вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022 наразі триває. 02.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речового доказу. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.

Також слідчий суддя позбавлений можливості повною мірою надати оцінку твердженням адвоката та пересвідчитись у завданні реальних негативних наслідків товариству, спричинених арештом грошових коштів, оскільки адвокатом не долучено до клопотання жодних матеріалів на підтвердження вказаних доводів.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЄВРОПА-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 31434759), про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.04.2023 (справа № 761/13465/23) у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1