Ухвала

від 28.02.2024 по справі 190/889/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №190/889/23

провадження №1-кп/176/51/24

у х в а л а

28 лютого 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022041560000040 від 24.01.2022 року відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Верхньоднпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого інженером в ПП «УКС-ПРОЕКТ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, по обвинуваченню за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2023 року на розгляд Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2022 року №12022041560000040.

Разом з обвинувальним актом надійшла позовна заява в кримінальному провадженні за позовом прокурора П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі відділа освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином, в якій позивач просить відшкодувати збитки у розмірі 73926,95 гривень.

12.05.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні розподілено судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 .

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_8 , призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, яка на момент відставки головуючого судді ОСОБА_8 не розглянута.

12 лютого 2023 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Прокурор вважає необхідним постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та прийняти цивільний позов до розгляду в даному кримінальному провадженні.

Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні не заперечує протии призначення обвинувального акту до розгляду по суті. При цьому зазначила, що притензій до обвинуваченого не має, збитків ніяких відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області завдано не було.

Захисник та обвинувачений не заперечують проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Проти прийняття цивільного позову заперечують, оскільки потерпіла сторона відмовилась від подачі позовної заяви в зв`язку з відсутністю матеріальної шкоди, також прокурором не обґрунтовано на підставі яких норм закону він звернувся до суду з цивільним позовом, тобто прокурором не дотримані умови ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вислухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, враховуючи, щопідсудність визначена апеляційним судом Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3ст. 314 КПК України, немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, суд вважає можливим призначити дану справу до судового розгляду.

Також, судом задоволено клопотання захисника про доручення до матеріалів судового провадження документи які вказують на невинність підзахисного, згідно переліку зазначеного в клопотанні, та які мають важливе значення для розгляду справи та встановлення істини.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні нетяжких злочинів, суд вважає за необхідне доручити Кам`янському районному відділу №1 філії установи Центр пробації у Дніпропетровській області складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Щодо позовної заяви, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).

Відповідно до ч. 3 вказаної статті цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Згідно з абзацом першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" бездіяльністю органу місцевого самоврядування, яке виражається у незверненні уповноваженого органу до суду з позовом про стягнення з обвинуваченого заподіяних збитків. Наведене на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі відділа освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

У контексті наведеного можна зробити висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. При цьому саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.08.2019 р. у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 р. у справі № 912/2529/18 та 18.08.2020 р. у справі № 914/1844/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на думку органу досудового розслідування матеріальні збитки в сумі 73926,95 грн. спричинені відділу освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області. Таким чином саме Вишнівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області наділене правом самостійно звернутись з позовом до суду.

Одже, не вбачає обставин, які б перешкоджали уповноваженому органу самостійно звернутись з цивільним позовом. При цьому звернення прокурором до суду з цивільним позовом не свідчить про недотримання уповноваженим органом розумного строку для самостійного звернення з позовом до суду, що дає підстави стверджувати про те, що прокурором в даному випадку не дотримані умови ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та, як наслідок, про відсутність підстав для звернення з даним позовом прокурора.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви прокурору.

Також, судом задоволено клопотання прокурора, захисника щодо виклику у судове засідання заявлених ними свідків.

Керуючись ст.ст.128, 314,315,316,369-371КПК України, п.4.ч.4 ст.185 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області на 14:30 год. 12 березня 2024 року.

Цивільний позов прокурора П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі відділа освіти, культури, молоді та спорту Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином, повернути прокурору.

Доручити представнику персоналу органу пробації Кам`янський районний відділ №1 філії установи Центр пробації у Дніпропетровській області підготувати в строкдо 12березня 2024 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Верхньоднпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, наутриманні маєдвох малолітніхдітей, працюючогоінженером вПП «УКС-ПРОЕКТ»,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 ,якому висунутообвинувачення увчинені кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Копію ухвали направити до Кам`янського районного відділу №1 філії установи Центр пробації у Дніпропетровській області для організації виконання.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати прокурора, представника потерпілого, захисника, обвинуваченого, свідків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий