Ухвала

від 20.02.2024 по справі 272/722/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №272/722/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №272/722/19 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_12 і ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2023 року відносно

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.187 КК України,

в с т а н о в и в:

зазначеним вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2023 року, ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 187 КК України і призначено йому покарання:

- за частиною 3 статті 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за частиною 2 статті 187 КК України у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 обраховано з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_10 , залишено без змін - тримання під вартою.

На підставі частини 5 статті 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_10 зарахувати строк попереднього ув`язнення з моменту затримання у порядку статті 208 КПК, тобто з 05 лютого 2020 року по 03 квітня 2020 року, та з 30 квітня 2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цим же вироком, ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 187 КК України, і призначено йому покарання:

- за частиною 2 статті 309 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за частиною 2 статті 187 КК України у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до вимог частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_11 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяць із конфіскацією майна.

На підставі статті 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2019 року за яким його засуджено за ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на термін 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, і остаточно призначено ОСОБА_11 кінцеву міру покарання у виді 8 (восьми) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 обраховано з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_11 , залишено без змін - тримання під вартою.

На підставі частини 5 статті 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_11 зараховано строк попереднього ув`язнення з моменту затримання у порядку статті 208 КПК, тобто з 05 лютого 2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженець зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Отримувач: УДКСУ у м. Житомирі (Житомир); Банк отримувача: Казначейство України; Код ЗКПО: 38035726; Рахунок: 31111115006002; Код класифікації доходів: 24060300) витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №2/1171 від 17.12.2019 в розмірі 785 гривень 05 копійок.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Арешт накладений ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 06 лютого 2020 року на майно: кухонний ніж, картонну коробку від бензопили «Partner DC-52» з полімерним кожухом чорного кольору на полотно бензопили; бензопилу «Partner DC-52»; камуфльований бушлат; мобільний телефон «Nokia 3310» imei: НОМЕР_2 ; сім-карту мобільного оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 ; гаманець зі шкірозамінника коричневого кольору; запальничку чорного кольору; банківську карту № НОМЕР_4 ; банківську карту № НОМЕР_5 в об`єднаному кримінальному провадженні - скасовано.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_10 , будучи судимим вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.05.2018 за частиною 2 статті 185 КК України до двох років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, на шлях виправлення не став, маючи непогашену судимість, повторно скоїв новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_10 , в ніч з 08.04.2019 на 09.04.2019 (точного часу досудовим слідством не встановлено), керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на вчинення крадіжки, з метою протиправного таємного викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника господарства та інших сторонніх осіб, підійшов до приватного житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_13 та використовуючи фізичну силу, шляхом віджиму віконної рами проник у житло, після чого, оглянувши приміщення житлового будинку, виявив у кімнаті та таємно, повторно, викрав телевізор Марки TV LCD 32 «Bravis» LED-32C2000B, після чого останній з викраденим майном втік із місця скоєння кримінального правопорушення, завдавши своїми злочинними діями, матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_13 на загальну суму 1896 грн. 14 коп.

В подальшому викраденим майном розпорядився за власним розсудом, привласнивши його собі.

Умисні дії ОСОБА_10 , що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно, кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_11 , будучи особою засудженою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.309 КК України, протягом року після засудження, скоїв новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.

ОСОБА_11 наприкінці вересня 2019 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи поряд з територією колгоспу, що по вул. Андрушівська в с. Стара Котельня Андрушівського району Житомирської області, у чагарниках виявив рослини коноплі, з яких в той же день та час частково обірвав листя зі стеблами та верхів`я, які помістив до поліетиленового пакету, та таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, без мети збуту.

Після цього, ОСОБА_11 наприкінці вересня 2019 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, вказану рослинну масу коноплі приніс до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , висушив, руками подрібнив та помістив до поліетиленового пакету, який із вказаною рослинною масою коноплі у подальшому поклав до кишені одягненої ним куртки та таким чином незаконно виготовив та зберігав при собі, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою, в перерахунку на висушену речовину 69,689 грам до 21.11.2019.

ОСОБА_11 незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичні засоби, без мети збуту, будучи особою протягом року засудженою за ст.309 КК України, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 будучи особами, які раніше неодноразово судимі за корисливі злочини, на шлях виправлення не стали та вчинили новий умисний злочин за таких обставин:

04.02.2020, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , будучи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в домогосподарстві ОСОБА_14 , що по АДРЕСА_2 з корисливих мотивів, маючи прямий умисел із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, вчинили напад на ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою заволодіння їх майном.

Реалізуючи спільний раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу ОСОБА_10 взявши зі столу ножа наблизився до ОСОБА_15 та приставивши його до шиї став вимагати від останнього грошові кошти. У подальшому ОСОБА_11 підтримуючи дії ОСОБА_10 , відвів ОСОБА_15 до іншої кімнати, де погрожуючи застосуванням фізичної сили, змусив залишатися на місці. Подолавши у такій спосіб волю потерпілого ОСОБА_15 до опору та переслідуючи корисливий мотив, направлений на протиправне заволодіння чужим майном помітивши камуфльовану куртку ОСОБА_15 , яка була поруч з кріслом заволодів даною курткою вартістю 400 грн., в кишені якої знаходився мобільний телефон марки Nokia 3310 IMEL: НОМЕР_6 вартістю 100 грн. з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_7 вартістю 50 грн. без коштів на рахунку.

В свою чергу ОСОБА_10 , не припиняючи свої протиправні дії тримаючи в руках ножа наблизився до ОСОБА_14 та за допомогою правої руки наніс не менше двох ударів в область обличчя останнього, в наслідок чого ОСОБА_14 отримав легкі тілесні ушкодження, в подальшому погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи приставивши ножа до шиї ОСОБА_14 , став вимагати грошові кошти, подолавши у такій спосіб волю потерпілого ОСОБА_14 до опору та переслідуючи корисливий мотив, направлений на протиправне заволодіння чужим майном відкрито заволодів трьома банківськими картками для виплат АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_14 , на яких були грошові кошти загальною сумою 4000 грн., при цьому шляхом погроз застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи продовжуючи тримати ножа біля шиї змусив потерпілого назвати єдиний код доступу до даних карт, а також відкрито заволодів бензопилою марки «Partner DC 52» вартістю 1000 грн., яка належить ОСОБА_15 .

В подальшому отримавши бажане ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 , покинули вищевказаний будинок, при цьому умисно, з корисливих мотивів, погрожуючи застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілих, відкрито викрали майно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , спричинивши майнову шкоду останнім, та з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_10 , що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, судом кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України.

Умисні дії ОСОБА_11 , що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила розбій, судом кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України.

Захисник ОСОБА_12 в поданій апеляційній скарзі просить вирок Попільнянського районного суду Житомирської області щодо ОСОБА_10 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. В обґрунтовування своїх вимог посилається на те, що обвинувачений, перебуваючи у будинку ОСОБА_15 ні ОСОБА_14 , ні ОСОБА_15 ножем не погрожував, не примушував віддати йому банківські карти, не забирав їх та бензопилу. Звертає увагу, що показання ОСОБА_15 та ОСОБА_14 відрізняються між собою, останні є заінтересованими особами, проживають по сусідству із обвинуваченим, і знаючи його запальний характер бажали щоб він довше перебував в місцях позбавлення волі, а тому просить оцінити їх показання критично. Вказує, що ніж, який був вилучений під час огляду місця події експертом не оглядався і слідів пальців ОСОБА_10 на ньому виявлено не було. Не було виявлено і слідів пальців рук на коробці бензопили та на самій бензопилі. Також зазначає, що телевізор ОСОБА_10 не викрадав, а знайшов його біля колодязя замотаного у клубок, поруч стояло двоє людей, які втекли, а тому він забрав телевізор до будинку матері.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 і закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вказує, що по епізоду за ч.2 ст.309 КК України ОСОБА_11 повідомив працівникам поліції, що він знає де є наркотичні засоби, після чого разом з працівниками поліції поїхали до нього додому, де він виніс із дому на вулицю наркотичний засіб і вказав, що він належить його покійному брату, однак працівники поліції оформили вказану добровільну видачу наркотичного засобу, як вилучений під час його поверхневого огляду, що насправді не відповідає дійсності. Вказані обставини підтвердили свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в суді першої інстанції, однак їх показання суд до уваги не взяв. По епізоду розбійного нападу вказує, що ніякого зговору між обвинуваченими не було, що відбувалося в іншій кімнаті між ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_14 він не бачив, коли він пішов додому брат залишався ще в будинку потерпілого, особисто він ніяких речей не викрадав. У фуфайці він пішов додому, так як ОСОБА_15 йому дозволив, оскільки на вулиці було холодно.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 вказує, що в ході судового розгляду не були допитані основні свідки, був неналежний захист, суддя розглядала справу не дотримуючись норм судового процесу, не було досліджено речові докази, на які накладався арешт, вину не доведено в розумному виявленні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 просить звернути увагу на показання потерпілих та свідків, дане кримінальне провадження щодо нього є сфабрикованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинувачених та їх захисників, які просили задовольнити подані апеляційні скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Апеляційний суд вважає, що вказані вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції дотримані.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.187 КК України за обставин, викладених у вироку є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що він приїхав в село до матері, де вони з ОСОБА_18 вдома вдвох пили. Десь було вісім годин, побачив біля колодязя стоїть двоє людей, помітивши його, вони побігли. Прийшовши до криниці набрати води, побачив, що лежить ковдра, він відкрив її, а там телевізор. На вулиці вже було темно. Він перебував по АДРЕСА_1 , там його мати проживає. Криниця стояла через дорогу. Він набрав води, побачив щось лежить на землі, це все відбувалось на проти будинку ОСОБА_19 . Він побачив в ковдрі замотаний телевізор, яка його марка, колір не пам`ятає. Це був плазмовий невеличкий телевізор без пульта. Він забрав телевізор до будинку матері. Ашмаріну він не пропонував купити телевізор. Після цих подій, він через день поїхав до Новоград -Волинського сам. Поліцію він не викликав. Наступного дня телевізор він віддав невідомій особі, вона його підвозила. По епізоду розбою надав показання, що він приїхав до матері в с. Стара Котельня, на наступний день у нього мався бути суд. Вони з ОСОБА_21 взяли спиртні напої та пішли до ОСОБА_22 о шостій годині вечора, об одинадцятій годині вечора пішли від них. ОСОБА_23 пліткував біля магазину, що він його бив, карточки він у нього не брав, не бив його, тільки дав ляпас. У ОСОБА_24 в той вечір був ОСОБА_25 . Вони взяли 0.5 горілки і півтори літри вина. У нього з ОСОБА_24 виник конфлікт, словесна суперечка. ОСОБА_21 зі ОСОБА_25 пішли в іншу кімнату. З ОСОБА_24 у нього була суперечка. Через стіл він ОСОБА_24 дав ляпас. ОСОБА_18 пішов, через 5 хвилин він за ним теж пішов. Карток він не бачив і не брав. Бензопилу він бачив на вулиці, він її не брав. В той вечір телефон ОСОБА_25 він не бачив.

Допитаний в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.309 КК України не визнав та показав, що він жив в м.Фастів, вони домовились з дільничним, що він віддає коноплю. Він з ОСОБА_26 та ще одним свідком, якого визивали до суду, приїхали в ночі, він приніс до машини поліції коноплю. Потім пішов до ОСОБА_27 , щоб запросити його в якості свідка. Вони поїхали на експертизу, а потім поліція привезли його додому. В цей же вечір, він з двома бутилками та закускою пішов до будинку ОСОБА_27 . Він знав, що у згортку конопля, в будинку вона лежала давно, напевне рік. Свідкам він сказав, що наркотична речовина належить йому, а також казав це в сільській раді. Йому пропонували провести слідчий експеримент, вони їздили до колгоспу. Цей пакунок з наркотичною речовиною він сам виніс поліції. Пакунок з коноплею належав його покійному братові, скільки він висів у будинку він не пам`ятає. Він колись покурював коноплю, цього не заперечує. Покійний брат проживав в цьому будинку раніше. В той момент він пив, і думав постійно як йому випити. Чотири роки він не вживає алкоголь. До суду він мався приїхати свідком по справі ОСОБА_28 . Коли він приїхав, він був дома. Не пам`ятає де вони взяли бутилку горілки та вина. Вони пішли до ОСОБА_27 , пиляли дрова. Хоча спочатку вони пішли до них без горілки, а потім з горілкою та вином. Коли вони вже розпивали спиртні напої, ОСОБА_28 з ОСОБА_23 почали сваритись. ОСОБА_22 запропонував покурити, вони пішли в іншу кімнату, він не чув, що там ОСОБА_28 з ОСОБА_23 робив. Побачив лежить фуфайка, ОСОБА_22 дав її йому, він сказав що потім принесе. Ні телефона, та нічого іншого в ній не було. Він пішов в ній додому та ліг спати, коли прокинувсь, побачив над ним стоїть поліція. Потім він з поліцією поїхав у відділення, там йому все і пояснили. ОСОБА_29 ОСОБА_28 був з ним, вони мали менше півторачки вина та горілки десь 0,5. В той день він вживав алкоголь, ОСОБА_28 теж був випивший. До ОСОБА_25 з ОСОБА_24 вони пішли десь о сьомій годині, там довго сиділи пили, розмовляли. Їх там було четверо, ОСОБА_25 теж був. ОСОБА_28 спорив з ОСОБА_24 . Спочатку вони сварились. Коли вони з ОСОБА_28 прийшли, у ОСОБА_25 та ОСОБА_24 на столі вже стояла горілка. Коли ОСОБА_25 він завів в іншу кімнату, не пам`ятає чи закривали вони двері. В той день, він був одягнутий в олімпійку, тому попросив фуфайку, ОСОБА_22 сказав бери. У той вечір його не цікавили ні телефони, ні що інше, він хотів напитись. Скороход сидів на ліжку, а він біля тумбочки дивився на ікону, потім вона впала. Фізичної сили він не застосовував до ОСОБА_25 . Ножа у руках ОСОБА_28 не було, а на столі ніж лежав. Чи погрожував ножем ОСОБА_28 , він не бачив. Коли він та ОСОБА_22 вийшли з будинку, цю пилку він намагався завести, вона стояла на вулиці. Коли він ішов додому пилки не брав. Він прийшов додому через огороди та ліг спати в фуфайці. Телефона ОСОБА_25 він не бачив, бачив, що назріває конфлікт, забрав ОСОБА_22 та пішов. Чи наносились ушкодження ОСОБА_24 він не бачив. Коли ОСОБА_28 вип`є, він починає бушувати. Карток він не бачив, у нього були тільки його. Він не чув, що ОСОБА_28 запитував дані про пінкод, він взагалі про картки нічого не чув. Він одягнув зелений комуфляжний бушлат. Працівники поліції забрали у нього цю куртку. Телевізор, вони здали в м. Біла Церква в ломбард, а гроші поділили.

Колегія суддів зазначає, що невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є їх правом та способом захисту, при цьому апеляційний суд критично оцінює показання останніх та вважає що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги такі показання обвинувачених як недостовірні, виходячи з наступного.

Як вважає апеляційний суд, вина обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, ґрунтується на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який в суді першої інстанції повідомив, що він разом із ОСОБА_15 зібрались в нього за адресою: АДРЕСА_1 , мали різати дрова. Він мав принести пилку. Вони сиділи в хаті, коли почули стук в двері, на вулиці було холодно. Відкривши двері, побачив, що прийшли двоє ОСОБА_29 з пляшкою вина. Були випивші, але не п`яні. Вони по чарці випили чисто з поваги. В той час, молодший ОСОБА_30 визиває старшого ОСОБА_31 в іншу кімнату. Тут потерпілий відчуває удар, потім ніж біля шиї. Ніж лежав на столі. Він не пам`ятає, якою рукою він вдарив. Він впав, не пам`ятає чи втрачав свідомість. Коли він прийшов до себе, побачив ніж під горлом. ОСОБА_32 сказав давай гроші. Скільки він наніс дарів, не пам`ятає. ОСОБА_32 сказав давай гроші, він сказав, що в нього не має, гроші на карточці. Він вимагав, і потерпілий віддав йому три банківські карти. Він сказав давай пароль. Коли з наступної кімнати ОСОБА_33 почув це все і почав кричати, що Ви там робите. Тоді ОСОБА_33 і ОСОБА_34 прийшли з іншої кімнати. Потім ОСОБА_29 забрали бензопилу, бушлат, речі і пішли. ОСОБА_34 одів бушлат на себе, взяв пилу і телефон. А карточки були у ОСОБА_28 і тоді вони пішли. Тяжке все виносив ОСОБА_35 . Телефон ОСОБА_15 , марки він не знає, бензопила теж його, марки не знає, вона оранжевого кольору. Потерпілий тоді почав телефонувати в міліцію. Тоді міліція по гарячих слідах всі речі повернули.

Показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який пояснив, що він стояв на зупинці, син дав йому пилку. В нього не було дров, їх треба було нарізати. Він з ящиком, в якому була пилка пішов до ОСОБА_14 . Тоді було холодна пора, йшов сніг з дощем, він розпалив піч. Потім вони сіли і випили по 50 грам. Потерпілий сів на стілець і заснув. Потім ОСОБА_36 будить його, та сказав встати, тому, що гості прийшли. Він прокинувся та побачив ОСОБА_29 . Він пішов на вулицю перекурити та ОСОБА_37 ззаду нього за горло, він почав кричати, що ти робиш. ОСОБА_18 одягнув на дворі на себе куртку. Побачив, що він стоїть роздягнений на вулиці. Але він промовчав. Коли ми зайшли в хату, ОСОБА_30 відвів мене в другу кімнату і «зуби йому почав заговорювати». Тоді якось взяв його, і він впав. Але він все чув, що відбувалось в другій кімнаті. Ще він почув, що ОСОБА_37 каже дай карточку до ОСОБА_38 . Потім тишина. Запитав ОСОБА_23 де ділась пила? Телефон панасонік, там була сівша батарея, він знаходився на столі заряджався. У нього зникла куртка, бензопила та телефон. Хто саме взяв пилу він не бачив. Сказав ОСОБА_23 визивати міліцію.

Показаннями потерпілої ОСОБА_13 , яка пояснила, що 09.04.2019 року їм зателефонувала сусідка ОСОБА_39 та повідомила, що в них відкрите вікно в будинку, вона сама живе в Житомирі. Будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Вони приїхали, обдивились все, бачили, що зник телевізор, викликали поліцію. Телевізор вкрали ОСОБА_29 . Це проникнення було другий раз. Перший раз влізли також через вікно украли горілку, було викликано поліцію, складено протокол. Телевізор чорного кольору плазма "Бравіс", його ціна на той момент становила 3000-4000 грн., залишився один пульт. Родина ОСОБА_29 не благополучна, вони всю ніч пиячили. Вона пішла до них, а там були бутилки з нашої горілки. Їх поліція допитала та відпустила. Потім вони повторно проникли в будинок, через пластикове вікно в приміщенні прибудови. після чого зник телевізор. Потім приїхав ОСОБА_11 і сказав, що відкупить телевізор, який завезли в ОСОБА_40 в ломбард і продали.

Показаннями свідка ОСОБА_41 , який надав показання, що він являється дільничним. В 2019 році було зупинено ОСОБА_42 , він сам добровільно видав коноплю. Він сказав, що зібрав її на колгоспі. Це було по АДРЕСА_1 , там проживає ОСОБА_43 та його сім`я. Він виходив з дому, вони їхали та зупинились. Він знає, що він раніше судимий, вони з ним поспілкувались. Повідомив, що при собі зберігає наркотичні речовини. Він сам добровільно видав. Подзвонив на 102 та викликав слідчо-оперативну групу. Речовина була в пакеті. Було 2 свідки, потім вийшла його родина, але вони не вникали в це. Його напарник був з ним. Де він взяв цей пакет, не знає. В пакеті була наркотична речовина. Потім цей пакет вилучив слідчий.

Показаннями свідка ОСОБА_44 , який показав, що приблизно осінню 3 роки назад разом з дільничним були на відпрацюванні в с. Стара Котельня. Вони побачили ОСОБА_42 , почали нормально спілкуватись, він сказав, що має наркотичну речовину, тоді вони викликали слідчо-оперативну групу. Це було недалеко від його місця проживання. ОСОБА_21 повідомив про наркотичні речовини його напарника. Він витягував, і тоді він побачив, що то наркотична речовина. Не пам`ятає де він його тримав за пазухою чи під курткою. Були також залучені поняті. Він казав, що постійно курить, та зірвав на колгоспі. Це було під вечір, коли приїхала слідчо-оперативна група уже стемніло.

Показаннями свідка ОСОБА_45 , який пояснив, що вони з ОСОБА_29 односельчани. У 2019 році в с. Стара Котельня він був запрошений як свідок відносно ОСОБА_11 . Він чув, як він розповідав, що на колгоспі знайшов наркотичну речовину та добровільно віддав її працівникам поліції. Пояснив, що не вирощував її, не хотів використовувати для продажу, а для власного вжитку. Тиск поліція не здійснювала.

Показаннями свідка ОСОБА_46 , яка ствердила у судовому засіданні, що вони з ОСОБА_29 односельчани. Вона працює бухгалтером у Волицькій сільській раді. Вона працювала раніше в с. Стара Котельня, привели ОСОБА_11 , у її присутності він розповідав, що на колгоспі виросла наркотична речовина, він висушував її та хотів використовувати для власного вжитку. Поліція тиск не здійснювала. В приміщені сільської ради в кабінеті дільничного інспектора проводився слідчий експеримент. Під час якого він сказав, що знайшов та хотів використати цю наркотичну речовину для власного вжитку.

Показаннями свідка ОСОБА_47 , яка показала, що поліцейські привезли ОСОБА_48 , він казав, що разом з ОСОБА_49 , дружиною, сусідом відпочивали та розпивали спиртні напої. ОСОБА_28 сказав, що є телевізор можна забрати. Потім ОСОБА_43 сказав, що спав з дружиною, коли прокинувся то бачить стоїть телевізор, хто його приніс, він не знає. Потім вони його продали в ОСОБА_50 . Через дорогу будинок батьків ОСОБА_51 , в якому ніхто не проживав. В будинку був телевізор, вони витягли вікно та викрали його. Марки телевізора вона не пам`ятає.

Показаннями свідка ОСОБА_52 , яка показала, що її позвали як свідка, ОСОБА_21 добровільно віддав наркотичні речовини.

Показаннями свідка ОСОБА_53 , який показав, що він був свідком, як ОСОБА_43 розповідав, що відпочивав вдома з дружиною, як ОСОБА_29 украв телевізор, та як добирались на ОСОБА_40 , щоб продати його. Телевізор був ОСОБА_19 . Він читав те, що підписав, все вірно фіксувалось.

Показаннями свідка ОСОБА_54 , яка показала, що біля неї по сусідству проживає ОСОБА_13 , вони дачники. Помітила, що в будинку було відкрите вікно, вона зателефонувала чоловіку ОСОБА_13 . Від слідчого почула, що вкрали телевізор.

Показаннями свідка ОСОБА_16 , який показав, що ОСОБА_43 попросив його перед слідчими бути свідком, він з будинку виніс пакет, це все, що він бачив. Ці події відбулись у ОСОБА_29 біля будинку по провулку Шевченка. ОСОБА_29 зайшов до нього, потім коли вони прийшли до його будинку, він сам виніс пакет. ОСОБА_29 виніс пакет, слідчі показали його, він підписав документ і на тому все. ОСОБА_43 сказав, що в пакеті конопля. ОСОБА_29 попросив, щоб він посвідчив, що вони це вилучають.

Показаннями свідка ОСОБА_55 , який показав, що хтось із хлопців йому запропонував телевізор, але він сказав, що він йому не потрібний. Йому пропонував хтось із ОСОБА_29 або ОСОБА_28 або ОСОБА_34 , хто точно не пам`ятає. Потім пізніше з пліток він почув, що вкрали телевізор.

Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка показала, що ОСОБА_32 та ОСОБА_43 її сини. ОСОБА_21 сам все виніс та показав. Вона не знає, що це за трава, і де вона взялась. ОСОБА_21 її виніс особисто.

Будь-яких підстав вважати, що свідчення потерпілих та свідків є недостовірними, на думку суду апеляційної інстанції немає, оскільки вони, всупереч твердженням сторони захисту, загалом є логічними, послідовними та несуперечливими.

Крім того, вищенаведені показання потерпілих та свідків узгоджуються та додатково підтверджуються іншими наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами кримінального провадження.

Зокрема, по епізоду викрадення майна у ОСОБА_13 винуватість ОСОБА_10 підтверджується даними:

- протоколу огляду місця події від 09 квітня 2019 року з ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події, за участю потерпілої ОСОБА_13 , згідно якого оглядалось домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , в тому числі віконна пройма, крізь яке було здійснено проникнення до будинку, обстановка в кімнаті будинку, звідки було здійснено крадіжку телевізора, тумба в кімнаті будинку, звідки було здійснено крадіжку телевізора, дроти живлення від телевізійної антени до телевізора, ДУ- пульт від телевізора (а.п.160-162 т.3);

- інструкції з експлуатації телевізора марки TV LCD 32 «Bravis» LED-32C2000B (а.п. 164 т.3);

- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідкою до нього від 13 квітня 2019 року за участі свідка ОСОБА_56 , який на фото під № 1 впізнав ОСОБА_11 (а.п. 166-168 т.3);

- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та довідкою до нього від 13 квітня 2019 року за участі свідка ОСОБА_56 , який на фото під №4 впізнав ОСОБА_10 (а.п.169-171 т.3);

- протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 13 квітня 2019 року, описом речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а саме: відповідь № 36 від 13 квітня 2019 року та копія договору № 846-1900430Т (а.п.172-180 т.3);

- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2019 року та довідкою до протоколу за участі свідка ОСОБА_56 , який на фото під № 3 впізнав ОСОБА_11 (а.п.181-185 т.3);

- протоколу проведення слідчого експерименту з ілюстративною таблицею до протоколу, за участю ОСОБА_11 від 31 травня 2019 року, під час якого ОСОБА_11 розповів та вказав на територію належного господарства за адресою: АДРЕСА_1 куди його брат ОСОБА_10 приніс викрадений телевізор (а.п.186-188 т.3);

- заяви ОСОБА_11 від 27 травня 2019 року про здійснення братом ОСОБА_10 відносно нього неправомірних дій (а.п.189 т.3);

- протоколу огляду місця події від 08 червня 2019 року з ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події, за участю потерпілої ОСОБА_13 , згідно якого оглянуто метало - пластикову віконну раму приміщення дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодивши яку в ніч з 08 на 09 квітня 2019 року злодій проник до середини вказаного будинку, звідки викрав телевізор та дерев`яну тумбу на якій знаходився телевізор, який викрали (а.п.191-193 т.3).

По епізоду незаконного придбання, виготовлення, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно, винуватість ОСОБА_11 підтверджується даними:

- протоколу огляду місця події від 21 листопада 2019 року з ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події, за участю обвинуваченого ОСОБА_11 , згідно якого ОСОБА_11 самостійно вийняв з своєї куртки внутрішньої сторони, поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження світло - зеленого кольору за характерними ознаками рослини конопель (а.п.196-198 т.3);

- висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_11 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_11 виявлено стан алкогольного сп`яніння - 0,7 проміле (а.п.199 т.3);

- висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №2/1171 від 17 грудня 2019 року з ілюстративною таблицею та довідкою, згідно якого надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена у ОСОБА_11 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 69,689 г (а.п.200- 208 т.3);

- вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2019 року відносно ОСОБА_11 за ч. 1,2 ст. 309 КК України (а.п.143-148 т.12);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2019 року з ілюстративною таблицею до протоколу, за участі ОСОБА_11 , під час якого ОСОБА_11 розповів та показав на територію неподалік колгоспу по вулиці Андрушівська, с. Стара Котельня, Андрушівського району, де росли чагарники, серед яких росли рослини конопель, які він наприкінці вересня місяця 2019 року, зірвав, переніс до місця проживання, де висушив та зберігав при собі для куріння та вказав на ділянку місцевості по вулиці Шевченка, с. Стара Котельня, Андрушівського району, де його 21.11.2019 року зупинили працівники Андрушівського ВП, які в присутності понятих, вилучили у нього вищевказані рослини конопель (а.п.232-235 т.3);

- протоколу огляду предмету від 21 листопада 2019 року, під час якого в приміщенні Андрушівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, оглянуто спец пакет № 1146670 на лицьовій частині якого міститься напис «Національна поліція України Головне слідче управління» з підписами понятих, в якому знаходиться: поліпропіленовий пакет білого кольору із змістом сухої рослинної маси зеленого кольору, яке вилучено під час проведення огляду місця події 21.11.2019 року у ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 (а.п.236 т.3);

По епізоду нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, винуватість ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтверджується даними:

- протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04 лютого 2020 року від ОСОБА_15 (а.п.239 т.3);

- протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04 лютого 2020 року від ОСОБА_14 (а.п.240 т.3);

- протоколу огляду місця події від 05 лютого 2020 року з фототаблицями до протоколу, за участю потерпілого ОСОБА_14 , згідно якого проведено огляд домогосподарства потерпілого ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.241-247, т.3);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 07 лютого 2020 року з фототаблицями до протоколу, за участі потерпілого ОСОБА_15 , під час якого потерпілий вказав на місце де він сидів, коли ОСОБА_29 прийшли до будинку, де вони вживали спиртне, де лежав його бушлат та місце де ОСОБА_57 прикладав йому ножа до горла, місце де знаходилась його бензопила, яку ОСОБА_57 викрав, на статисту показав яким чином ОСОБА_57 приклав ніж йому до горла, яким чином ОСОБА_58 заламав йому руку та взявши належний йому бушлат повів до спальної кімнати, яким чином ОСОБА_58 штовхнув його на ліжко, внаслідок чого він впав, як він намагався підвестись, однак йому перешкоджав ОСОБА_58 (а.п.3-10 т.4);

- висновку експерта №12 від 06 лютого 2020 року, згідно якого при судово - медичному обстеженні ОСОБА_14 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця правого ока, що утворився від дії твердого тупого предмету, можливо в термін та за обставин, що вказує освідуваний, відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження (а.п.13, т.4);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 07 лютого 2020 року з фототаблицями до протоколу, за участі потерпілого ОСОБА_14 під час якого потерпілий вказав на дверний прохід в якому він виявив братів ОСОБА_29 , які 04.02.2020 прийшли до його житлового будинку, на місце де він сидів за столом під час вживання спиртного та розмови з ОСОБА_29 та потерпілим ОСОБА_59 , на статисту показав яким чином ОСОБА_57 приклав ніж до горла ОСОБА_15 , яким чином ОСОБА_58 заламав руку ОСОБА_15 та як вів його до спальної кімнати прихопивши із собою належний ОСОБА_25 бушлат, також на статисту показав, яким чином ОСОБА_57 наносив удар правою рукою йому в обличчя тримаючи ніж у лівій руці та яким чином ОСОБА_57 тримаючи ніж у правій руці приклав його йому до горла, показав на місце де знаходилась бензопила в коробці, яку ОСОБА_57 забрав із собою (а.п.14-21, т.4);

- довідки магазину Київстар про вартість сім - карти оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (а.п.22-24, т.4);

- довідки Повного товариства «Ломбард заставне товариство «Діамантовий дім» ТОВ «МОНЕТА І КОМПАНІЯ» про вартість мобільного телефону «Hokia 3310» та бензопили марки «Parner (партнер) DC 52» (а.п.25-26,т.4);

- довідки ФОП - ОСОБА_60 про вартість камуфльованого бушлату (а.п.29, т.4);

- висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_10 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 05 лютого 2020 року, згідно якого у ОСОБА_10 виявлено стан алкогольного сп`яніння - 1,1 проміле (а.п.31 т.4);

- протоколу затримання ОСОБА_10 від 05 лютого 2020 року (а.п.32-34 т.4);

- висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_10 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 05 лютого 2020 року, згідно якого у ОСОБА_11 виявлено стан алкогольного сп`яніння - 2,95 проміле (а.п.35, т.4);

- протоколу затримання ОСОБА_11 від 05 лютого 2020 року (а.п.37-39 т.4);

- протоколу огляду місця події від 05 лютого 2020 року з фототаблицею до протоколу, в присутності понятих було проведено огляд місця події в АДРЕСА_2 , під деревом виявлено бензопилу (а.п.41-42, т.4);

- протоколу огляду предмету від 05 лютого 2020 року, вилучених у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в ході ОМП від 05 лютого 2020 року по вулиці Садова, 9, с.Стара Котельня, Андрушівського району (а.п.43-45 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 09 лютого 2020 року та довідкою до протоколу, за участю потерпілого ОСОБА_15 , який вказав на бензопилу під №4, яка належить йому (а.п.48-51 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 13 лютого 2020 року з фототаблицею та довідкою до протоколу, за участю ОСОБА_15 , який вказав на телефон під №2, який йому належить та був вилучений під час обшуку у будинку ОСОБА_29 (а.п.52-55 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 09 лютого 2020 року з фототаблицею та довідкою до протоколу, за участю ОСОБА_15 , який вказав на куртку бушлат під № 2, яка належить йому (а.п.56-59 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 09 лютого 2020 року з фототаблицею та довідкою до протоколу, за участю ОСОБА_15 , який вказав на ніж під №3, який застосовувався при розбійному нападі (а.п.60-63 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 09 лютого 2020 року з фототаблицею та довідкою до протоколу, за участю ОСОБА_14 який вказав на куртку бушлат під №1, яка належить ОСОБА_15 (а.с.64-67 т.4);

- протоколу пред`явлення речей для впізнання від 09 лютого 2020 року з фототаблицею та довідкою до протоколу, за участю ОСОБА_14 який вказав на ніж під № 4, який застосовувався при розбійному нападі на належить йому (а.п.68-71 т.4);

- протоколу огляду предмету від 12 лютого 2020 року, а саме, спец пакет №ЕХР0412828 на тильній стороні якого напис «до протоколу проведення обшуку в АДРЕСА_1 , вилучено мобільні телефони та деталі до них у поліетиленовому пакеті» (а.п.72-74 т.4);

- протоколу огляду предмету від 13 лютого 2020 року, а саме, три банківські картки ПриватБанк (а.п.75- 79 т.4);

- протоколу огляду предмету від 13 лютого 2020 року, а саме, мобільного телефону HOKIA 3310 синьо - білого кольору (а.п.80-81 т.4);

- протоколу обшуку від 12 лютого 2020 року з носієм інформації (а.п.117-121 т.4);

Відповідно до Висновку судово - психіатричного експерта № 409-2022 від 15 листопада 2022 року, ОСОБА_11 , 1986 року народження, під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, виявив клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації (F 61.0 МКХ-10). Вище вказані зміни зі сторони психіки не досягли ступеню психологічного захворювання, знаходились в межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними - не перебував. ОСОБА_11 на даний час виявляє клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації (F 61.0 МКХ-10). Вище вказані зміни зі сторони психіки не досягли ступеню психологічного захворювання, знаходились в межах патології особистості та не позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_11 по своєму психічному стану може брати участь у судовому засіданні. (а.п.9-13 т.11).

Аналізуючи усі вищевказані докази, колегія суддів приходить до висновку про їх належність та допустимість, будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та їх оцінці, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.187 КК України, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 з приводу того, що ОСОБА_11 камуфльована куртка була надана потерплім ОСОБА_15 на прохання останнього добровільно, ніяких протиправних дій та погроз він не вчиняв та захисника ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_10 ні ОСОБА_14 , ні ОСОБА_15 ножем не погрожував, не примушував віддавати йому банківські карти, а лише дав ляпас ОСОБА_14 , банківських карток та бензопилу він не брав та так само не вчиняв крадіжку телевізора з посиланням виключно на показання самих обвинувачених є не прийнятими, оскільки спростовуються сукупністю вищенаведених доказів в їх сукупності та взаємозв`язку.

Відхиляє колегія суддів, як необґрунтовані і апеляційні доводи захисника ОСОБА_8 про відсутність зговору між ОСОБА_11 та його братом ОСОБА_10 на вчинення розбійного нападу.

Так, відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п.24 постанови Пленуму № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен з них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Таким чином форма змови, вербальна (словесна), усна чи письмова, або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбуватися як задовго до вчинення злочину так і прямо перед його вчиненням, але до замаху на нього.

Колегія суддів зауважує, що виходячи із встановлених судом фактичних обставин вбачається, що обвинувачені діяли спільно та узгоджено, зі спільним умислом, жоден із співвиконавців не залишив мети вчинити злочин, не зупиняв іншого у реалізації злочинного умислу. Зокрема, коли ОСОБА_10 взявши зі столу ножа та приставивши його до шиї ОСОБА_15 став вимагати від останнього грошові кошти, ОСОБА_61 бачивши такі дії свого брата, мав всі можливості припинити злочинне посягання, однак не зробив цього, а навпаки, підтримав дії ОСОБА_10 , відвів ОСОБА_15 до іншої кімнати, де погрожуючи застосуванням фізичної сили, подолав у такій спосіб волю потерпілого ОСОБА_15 до опору, в цей час ОСОБА_10 , також не припинив вчиняти протиправні дії, а нанісши не менше двох ударів в область обличчя іншому потерпілому ОСОБА_14 і приставивши ножа до його шиї став вимагати грошові кошти, подолавши у такій спосіб волю іншого потерпілого до опору, таким чином довели спільний злочинний умисел до кінця, заволодівши майном потерпілих та разом із ОСОБА_11 залишили місце скоєного злочину.

Колегія суддів зауважує, що головною рисою спільної дії (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності з вчинення злочину. Вони діють разом, роблячи свій внесок у вчинення злочину. Дії (бездіяльність) кожного із учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення злочинних дій (бездіяльності) іншим співучасником та настання спільного злочинного результату.

У контексті конкретних фактичних обставин справи, а саме, що в даному випадку двоє чоловіків, значно молодші від потерпілих, в нічний час, з метою незаконного заволодіння майном, без запрошення зайшли до будинку потерпілого ОСОБА_14 , які в будинку перебували самі, враховуючи крім іншого і їх вік, і фізичну не здатність чинити опір нападникам, та протистояти насильству через їх фізичну перевагу, раптовість нападу, апеляційний суд вбачає попередню узгодженість у діях ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вчинення розбою. Такими узгодженими одночасними діями підтверджується взаємна поінформованість обвинувачених про злочинні наміри один одного і їх внутрішня згода на спільне вчинення злочину, яка була досягнута на основі здійснення ними конклюдентних дій.

Отже, фактична поведінка обвинувачених підтверджує те, що вони діяли за попередньою змовою групою осіб як співвиконавці, з метою заволодіння майном потерпілих, при цьому просліджується технічно-ситуативний розподіл функцій, за яким кожен співучасник виконував певну роль, утворюючи об`єктивну сторону складу злочину, що в свою чергу повністю спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність зговору на вчинення розбійного нападу.

Заперечуючи обставини наявності зговору між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 захисник ОСОБА_8 не навів переконливих доводів та доказів, які ці обставини спростовують.

Колегія суддів відхиляє твердження захисника ОСОБА_12 про заінтересованість потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 як голослівні, оскільки в ході судового розгляду в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції не встановлено мотивів для обмови потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були безпосередніми очевидцями події по епізоду розбійного нападу, обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_10 . Не наведено таких мотивів захисником і у поданій апеляційній скарзі. Посилання захисника на те, що вказані особи є зацікавленими так як є знайомими із обвинуваченими, проживають по сусідству, а тому знаючи запальний характер ОСОБА_10 бажали, що б він як можна довше перебував в місцях позбавлення волі є особистим припущенням захисника ОСОБА_12 , не підкріплене жодних доказом.

На переконання апеляційного суду, підстав сумніватись у показаннях потерпілих по епізоду розбійного нападу немає, оскільки вони були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, а їх пояснення загалом є чіткими, логічними та послідовними, повністю узгоджуються із письмовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, а незгода сторони захисту із правовою оцінкою судом показань, не є підставою для визнання їх неналежними чи недопустимими.

Не заслуговують на увагу і посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 на те, що окрім потерпілих ніхто не може підтвердити обставини передачі банківських карток його підзахисному, оскільки із встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вбачається, що розбійний напад був скоєний у домогосподарстві ОСОБА_14 , що по АДРЕСА_2 , де перебували лише потерпілі та обвинувачені, а тому очевидно, що вчинення розбійного нападу відбулося в умовах неочевидності для сторонніх осіб. В той же час обвинувачення в цій частині ґрунтується не лише на показаннях потерпілих, а й підтверджені об`єктивними фактичними даними, зокрема даними протоколу обшуку від 12.02.2020 року, в ході проведення якого за місцем проживання обвинувачених було виявлено та вилучено три банківські картки, які належать потерпілому ОСОБА_14 .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості особи доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, обсягу яких, на переконання сторони обвинувачення, буде достатньо для доведення винуватості особи та притягнення її до кримінальної відповідальності за інкримінований цій особі злочин.

За змістом ст.36, 40 КПК України прокурор, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо вибору проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій, визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи. Тобто, збирання відповідних доказів здійснюється на власний розсуд з урахуванням конкретних обставин справа, як і надання доказів до суду, які прокурор вважатиме достатніми для підтвердження обвинувачення, що є правом, а не обов`язком сторони обвинувачення.

Не прийнятими в цій частині визнає і колегія суддів доводи захисника ОСОБА_12 з приводу того, що не було виявлено слідів пальців рук ОСОБА_10 на знарядді злочину та бензопилі, так як в ході досудового розслідування відповідна дактилоскопічна експертиза не проводилась, в свою чергу, на переконання колегії суддів, всі досліджені у цьому провадженні докази, як кожен окремо, так і у їх сукупність, з урахуванням показань потерпілих, підтверджують обставини, що регламентовані ст.91 КПК України щодо події кримінального правопорушення (його часу, місця, способу, обставин його вчинення, у тому числі й перебігу події), причетності обвинувачених до учинення інкримінованих їм діянь, їх винуватості, а тому будь-яких сумнівів що під час розбійного нападу було застосовано ніж, як знаряддя злочину, та в подальшому відкрите заволодіння бензопилою марки «Partner DC 52» в суду апеляційної інстанції немає.

Аналогічно колегія суддів відхиляє апеляційні доводи захисника ОСОБА_12 щодо відсутності слідів ОСОБА_10 під час огляду місця події від 09.04.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_13 .

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 по епізоду незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, свідки ОСОБА_26 , та ОСОБА_62 , дільничні, показали, що здійснювали відпрацювання території та помітили ОСОБА_11 , який самостійно повідомив що має наркотичну речовину, тоді вони викликали слідчо-оперативну групу. Після прибуття СОГ було проведено огляд місця події і зафіксовано добровільно видані наркотичні засоби.

Такі їх показання узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_52 , ОСОБА_16 , які були запрошені працівниками поліції у якості понятих під час огляду місця події та повідомили, що ОСОБА_11 добровільно віддав наркотичні речовини.

Вищезазначені показання свідків узгоджуються із відомостями протоколу огляду місця події від 21 листопада 2019 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_11 самостійно вийняв з своєї куртки внутрішньої сторони, поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження світло - зеленого кольору за характерними ознаками рослини конопель.

Колегія суддів також звертає увагу, що за результатами вказаного огляду місця події було складено протокол із додатком у вигляді фототаблиці, який відповідає вимогам статей 104, 105 КПК. Цей протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії, у тому числі й ОСОБА_11 , без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому у тексті протоколу огляду безпосередньо зазначено про те, що ОСОБА_11 добровільно видав, а саме дістав із своєї куртки поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження світло - зеленого кольору за характерними ознаками рослини конопель.

В ході проведення слідчого експерименту 19 грудня 2019 року ОСОБА_11 самостійно розповів та показав де він зірвав рослини коноплі, де зберігав для власного куріння та де в нього вилучили вищевказані рослини конопель працівники поліції, що узгоджується із показаннями свідків ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , які були понятими під час проведення слідчого експерименту та пояснили суду, що ОСОБА_29 розповідав як він добровільно віддав рослини коноплі працівникам поліції, при цьому пояснив, що не вирощував її, не хотів використовувати для продажу, а для власного вжитку, тиск поліція не здійснювала.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що захисник ОСОБА_8 не оскаржує порядок добровільної видачі обвинуваченим ОСОБА_11 , навпаки вказує на те, що факт добровільної видачі підтверджують свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , однак стверджує, що при добровільній видачі вказав, що наркотичні засоби належать не йому, а його покійному брату.

В той же час вказані доводи сторони захисту повністю спростовуються вищенаведеними доказами, в тому числі показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які будь-яких відомостей про те, що рослини коноплі належать покійному брату обвинуваченому не повідомляли.

Враховує в цій частині колегія суддів і показання самого обвинуваченого ОСОБА_11 , надані в суді першої інстанції, який будучи раніше неодноразово судимий, а тому безумовно ознайомлений з порядком проведення досудового розслідування та судового розгляду, брав участь у проведенні слідчих дій, судових засіданнях, з незрозумілих причин обмовляє себе та стверджує, що свідкам він сказав, що наркотична речовина належить йому, а також казав це в сільській раді.

На переконання апеляційного суду, версія сторони захисту, висловлена на стадії судового розгляду про те, що ОСОБА_11 добровільно видав наркотичні речовини, які належать його покійному брату, є вигаданою з метою уникнення кримінальної відповідальності останнім, так як не підтверджується жодним доказом даного провадження.

Доводи обвинувачених про розгляд кримінального провадження із грубим порушенням положень ст.318 КПК України, висловлені в ході апеляційного розгляду, в частині розгляду справи понад розумний строк є також неприйнятними.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ст. 6 Конвенції).

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Положеннями ст.322 КПК України визначено вичерпний перелік випадків відкладення судового засідання, які не вважаються порушенням безперервності судового розгляду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання розумних строків розгляду. Високий суд зауважив, що розумний строк у кримінальному провадженні починається з того часу, коли особі «пред`явлено обвинувачення», тобто з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце суттєве погіршення становища підозрюваного чи ні. Розумність тривалості провадження має оцінюватись у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів. Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду. Тривалість судового розгляду навіть понад п`ять років два місяці високий суд не визнав надмірним для розгляду складної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Рінгайзен проти Австрії»).

З моменту затримання, оголошення підозри та обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 05 лютого 2020 року (дата затримання) по 03 квітня 2020 року та з 30 квітня 2020 року до постановлення вироку 31 серпня 2023 року та відповідно ОСОБА_11 з моменту затримання 05 лютого 2020 року до постановлення вироку 31 серпня 2023 року минуло близько трьох років і шість місяців.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що підготовче судове засідання у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_10 було призначено у строк, передбачений ч. 1 ст. 314 КПК України, судовий розгляд - у строк, встановлений ч.2 ст.316 КПК України, судові засідання розгляду кримінального провадження щодо обвинувачених призначалися регулярно, суд вживав заходів до виклику осіб у судове засідання, тривалість кримінального провадження в суді першої інстанції була обумовлена такими об`єктивними причинами: судові засідання відкладалися неодноразово у зв`язку із неявкою свідків, потерпілих, неможливістю доставки обвинувачених в судове засідання, у зв`язку із неявкою сторін кримінального провадження, у зв`язку із неявкою захисників, за клопотанням сторін, які не могли прибути в судове засідання, з причин неодноразових відмов обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від призначених захисників, заявлених обвинуваченими відводів складу суду, у зв`язку із зміною складу суду, у зв`язку із технічними проблемами проведення відеоконференції між Попільнянським районним судом Житомирської області та ДУ «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Питання продовження строків тримання під вартою обвинуваченим вирішувалось судом за клопотанням прокурора у передбачені процесуальним законом строки та з дотриманням відповідної процедури.

Враховуючи зазначене та оцінюючи розумність тривалості провадження за такими критеріями, як складність справи, дані, які характеризують хід судового розгляду, причини перенесення судових засідань, поведінка учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що у даному конкретному кримінальному провадженні строки судового провадження не створили суттєвого погіршення становища ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , не мали негативних для них наслідків і не вплинули на законність та обґрунтованість вироку суду щодо них.

Отже, порушень вимог ст. 318 КПК України не встановлено.

Переконливих аргументів, у чому конкретно полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та які саме норми процесуального закону порушив місцевий суд при дослідженні обставин справи, у апеляційних скаргах не зазначено, натомість доводи сторони захисту зводяться до власного бачення обставин кримінального провадження на користь невинуватості обвинувачених, відмінного від висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні.

Таким чином, порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, як на досудовому розслідуванні, так і судовому розгляді при збиранні, дослідженні та оцінці доказів, які б могли істотно вплинути на висновки суду про винність обвинувачених, та перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо них, під час апеляційного розгляду не виявлено.

З огляду на вказане, подані апеляційні скарги захисників та обвинувачених слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 і ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 31 серпня 2023 року відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - без змін.

На ухвалу апеляційного суду, яка набирає законної сили негайно після її проголошення, учасниками судового розгляду справи можуть бути подані касаційні скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії рішення.

Судді :