Рішення

від 27.02.2024 по справі 303/12372/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/12372/23

2-о/303/402/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Мукачівської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду заяву про встановлення факту самостійного виховання та самостійного утримання дитини у якій зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 липня 2023 року (справа № 303/2017/23) шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. Під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 . Син ОСОБА_3 з лютого 2021 року по теперішній час постійно проживає з ним. Відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19.07.2023 місце проживання сина ОСОБА_3 визначено з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично син ОСОБА_4 уже два роки знаходиться на його самостійному утриманні та самостійному вихованні. Зазначеним рішенням та доказів, які послужили підставою для його прийняття підтверджується факт одноособового самостійного утримання та самостійного виховання ним дитини ОСОБА_3 . Колишня дружина відмовилась від утримання та виховання дитини, тому постає питання щодо юридичної фіксації зазначеного факту для оформлення документів щодо соціального допомоги на дитину, його вільному переміщенні та переміщенні дитини за межі України для відпочинку та оздоровлення. Просив встановити факт, що він самостійно виховує та самостійно утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.12.2023 відкрито провадження по даній справі.

Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Служби у справах дітей Мукачівської міської ради в судове засідання не з`явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Звертаючись іззаявою про встановленняфакту самостійноговиховання тасамостійного утриманнядитини заявникпосилається нате, що він протягом двох років одноособово виховує та утримує свого сина

Метою встановлення зазначеного факту заявник вказує необхідність в оформленні документів для допомоги на дитину, яка виховується одним із батьків, надання йому та дитині соціальних послуг, виїзду за межі України для оздоровлення та відпочинку, вільного переміщення.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2023, яке набрало законної сили 21.08.2023, шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання останнього.

Також з вищезазначеного рішення суду вбачається, що у судовому засіданні заслухана думка малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив суду, що мама не проживає із ними близько двох років. Батько проводить із ним більше часу ніж мама і йому подобається жити разом з батьком. Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 тривалий час проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , батько виявляє до дитини більшу увагу і турботу ніж мати, тому проживання дитини з батьком в оточенні інших рідних для нього людей у цьому випадку забезпечує дитині розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі у колі друзів, до яких дитина звикла.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З витягів з реєстру територіальної громади від 26.09.2023 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

З акта про фактичне місце проживання від 16.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , яка засвідчена приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Бугар Н.Й з якої вчачається, що ОСОБА_2 заявляє, що не бажає брати участі у вихованні і утриманні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки протягом двох останніх років дитину самостійно виховує і самостійно утримує батько.

Таким чином, судом встановлено, що дитина проживає разом з батьком, який створив всі належні умови для проживання сина. В свою чергу, відомостей про участь матері у вихованні і утриманні дитини матеріали справи не містять. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання остання не скористалась своїм правом на подання пояснень щодо заявлених вимог, не з`явилась в судове засідання, що на думку суду свідчить про відсутність заперечень з її боку.

За змістом ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту самостійноговиховання та утримання дитини не суперечить законодавству і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та має для заявника юридичне значення.

Встановлені в судовому засіданні обставини, свідчать про те, що наявні підстави для встановлення в судовому порядку зазначеного заявником факту, як складової принципу верховенства права, у правовідносинах, пов`язаних із необхідністю забезпечення самостійного виховання та утримання дитини заявником.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про встановлення факту, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Мукачівської міської ради - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя