Рішення

від 23.02.2024 по справі 638/12893/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12893/23

Провадження № 2/638/1755/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Черкашиної Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2023 року засобами поштового зв`язку до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , згідно прохальної частини якої просить: встановити додатковий строк два місяці для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нижче Солоне, Ізюмського району Харківської області помер батько позивача. Після його смерті залишилась спадщина: земельна ділянка, площею 6,802 га., кадастровий номер 6321081000:02:000:0025, яка розташована на території Вищесолоницької сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна померлому відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №778601, заповів позивачу відповідно до заповіту від 26.04.2010 року. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалась. При зверненні до нотаріуса з приводу відкриття спадкової справи і видачі спадщини, позивачу було повідомлено, що згідно статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за заповітом або за законом, повинен в 6-ти місячний строк з дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини. Позивач не звернулась у відведений законом строк із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, Ізюмський район та смт. Борова, Харківської області, де мешкає позивач, було окупованим у період з березня по вересень 2022 року. Після деокупації Ізюмського району, нотаріус м. Ізюм, Харківської області поновив свою діяльність після 08.01.2023 року (тобто після закінчення строку для прийняття спадщини), а в смт. Борова Харківської області не поновив свою діяльність жодний нотаріус. У зв`язку із чим, позивач звернулась до суду із вказаним позовом та просить його задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилась, до суду надано заяву з прохання розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.03.2022 року Борівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .

Згідно заповіту від 26.04.2010 року, ОСОБА_2 на випадок смерті заповів ОСОБА_1 належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він по закону матиме право.

Відповідно до листа від 06.09.2023 року №846/01-16 приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцової О.О. повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус не має можливості, оскільки ОСОБА_1 пропущено строк для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі частини 2 статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог частини 1, 2 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є запровадження в країні військового стану, окупація смт. Борова Харківської області.

Відповідно до частини 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що спадщина відповідно до вимог статті 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.

Відповідно до норм частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із частиною 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску встановленого законом шестимісячного строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.264,265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Борівської селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі частини 1 статті 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.02.2024 року.

Головуючий: