Рішення

від 08.01.2024 по справі 456/3536/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3536/23

Провадження № 2/456/132/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 січня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/3536/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Органу опіки та піклування виконавчого комітету Моршинської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є рідною бабусею малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син позивача ОСОБА_4 - батько дитини, невістка ОСОБА_2 - мати дитини. Між ними було укладено шлюб, в якому народжено сина ОСОБА_3 , 2010р.н.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду шлюб було розірвано, згідно якого матір залишилася проживати з дитиною в селі Нежухів Стрийського району. Дана сім`я з 2020 року перебувала на обліку у службі у справах дітей Стрийської міської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах.

Мати дитини, ОСОБА_2 систематично зловживала алкоголем, не працювала, не виконувала своїх материнських обов`язків щодо виховання та догляду за сином. В будинку, де проживала дана сім`я, не прибиралось, не було створено належних умов для навчання та відпочинку дитини, були відсутні продукти харчування. За несплату в будинку відключений газ. Санітарно-гігієнічні умови проживання - незадовільні. Неодноразово до ОСОБА_2 проводився виїзд працівників органів поліції та представників сільської ради, але висновків вона не робила, ситуацію не намагалась виправити.

Оскільки батько дитини, ОСОБА_4 , перебував за кордоном, вихованням малолітнього ОСОБА_5 займалась рідна тітка, ОСОБА_6 , у якої останні роки проживав хлопчик. З літа 2022 року малолітній ОСОБА_3 почав проживати у місті Моршині у сім`ї позивача. Весь цей час вона і дідо дитини займаються його вихованням, навчанням, годують, одягають та лікують онука. Батько дитини передає грошову допомогу на утримання сина, так як пенсії не вистачає на усі потреби. Мати дитини, ОСОБА_2 жодного разу не поцікавилась сином, вона не знає, де він перебуває, ніколи не провідувала та не телефонувала йому, не вітала з днем народження, тобто вона повністю ігнорує життя та існування своєї дитини. Оскільки ОСОБА_2 свідомо ухиляється та самоусунулась від своїх батьківських обов`язків, відповідно до п.2 ч.І ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та просили їх задоволити, проти прийняття заочного рішення не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Органу опіки та піклування виконавчого комітету Моршинської міської ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої підтримала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2010р.н. та не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та мамою ОСОБА_4 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 , відповідач по справі, та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.09.2009 року.

Від шлюбу у них народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львів) від 19.03.2022, серії НОМЕР_1 .

Згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.06.2012 року шлюб між ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , розірвано.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного головою комісії старости Нежухівського старостинського округу М.Яхвана та членів комісії: діловодів М.І. Николин та М.М. Снігур, провели відповідно до листа Служби у справах дітей Стрийської міської ради від 11.01.2022р. за №31 обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 . Дитина якої є на обліку в службі у справах дітей як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, який (а) проживає в АДРЕСА_1 . Комісія при перевірці матеріально-побутових умов проживання встановила, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані в житловому будинку матері ОСОБА_7 , 1963р.н., яка зареєстрована та проживає також в даному приміщенні. Загальна площа - 87.8м.кв., житлова - 58,7м.кв. В будинку 4 житлові кімнати, кухня, комора, коридор. Ззовні потребує капітального ремонту. В середині теж потрібний капітальний ремонт в кімнатах. Кімната для дитини є, але вона не облаштована. За несплату в будинку відключений газ. Санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні. В будинку відсутні продукти харчування. Для дитини не створені умови для повноцінного розвитку, навчання, відпочинку. Неповнолітній ОСОБА_3 навчається в 5 класі Нежухівського ЗЗСО І-ІІІст. На даний час проживає в м. Стрию в квартирі тітки (сестри батька). До школи добирається шкільним автобусом.

З характеристики виданої 22.03.2021, за №454, Нежухівським старостинським округом на сім`ю ОСОБА_2 , вбачається, що гр. ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Нежухів Стрийського району Львівської області. Проживає у будинку разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір`ю ОСОБА_8 1963р.н. інвалідом II групи, яка є власником будинку. Розлучена, на даний час не працює. Син навчається в 4 -му класі Нежухівської СЗОШ І-ІІІст. Не виконує своїх материнських обов`язків щодо виховання та догляду за дитиною. Не має створених умов для повноцінного розвитку, навчання, відпочинку. В будинку не прибирається, відсутні продукти харчування. Неодноразово до даної громадянки проводився виїзд працівниками органів поліції та сільської ради. Висновків від зауважень не робить, ситуацію не намагається виправити. За несплату в будинку відключили газ. Мати лежить більше 1-го року, не здатна самостійно пересуватися.

З характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 16.03.2023 за №52, учня 6-А класу НВК « Середня загальноосвітня школа-ліцей» м. Моршина, ОСОБА_9 навчається в школі-ліцеї з 1 вересня 2022р. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, уважний учень. Має досягнення достатнього і середнього рівня. Навчається в міру своїх сил. На уроках чемний, дотримується Правил внутрішнього розпорядку. Хлопець скромний, стриманий, мовчазний. Має двох друзів, з якими найбільше спілкується . Улюблені предмети - трудове навчання й малювання. ОСОБА_10 завжди приходить до школи охайний, доглянутий. Харчується, в шкільній їдальні. Бабуся й дідусь виховують внука в християнському дусі. Також вони регулярно підтримують зв`язок з класним керівником. Мати жодного разу не цікавився навчанням та вихованням сина.

Згідно акту обстеження умов проживання від 14.03.2023, складеного начальником СуСД УСГП Моршинської міської ради та спеціалістів, встановлено, що неповнолітній ОСОБА_11 , проживає разом з бабусею ОСОБА_1 , та дідусем ОСОБА_12 , в трьох-кімнатній квартирі АДРЕСА_2 . ОСОБА_11 , забезпечений усім необхідним для навчання, розвитку та життя. Батьки ОСОБА_5 , свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо сина, на даний момент бабуся і дідусь повністю забезпечують одягом, харчуванням, підручниками.

Згідно рішення виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області від 09.05.2023 за №55, вбачається, що виконавчий комітет затвердив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст.. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дітей, турбуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст..ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 р., Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 р., гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст.. 150 СК України.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст.. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги те, що відповідач є мамою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківські обов`язки не виконує, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, матеріально не утримує, умов для виховання дитини не створює, тому ОСОБА_2 , необхідно позбавити батьківських прав відносно її неповнолітнього сина, що і дає підстави для задоволення позову.

Суд роз`яснює відповідачу у справі, що відповідно до ст. 169 СК України «Мати, батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом».

Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст..7, 10, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст..146 СК України суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.. 60 коп..

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 19.01.2024.

Головуючий суддя Р. Т. Шрамко