Справа№ 505/2/23
Провадження № 2/505/825/2024
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
23.02.2024 року суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В., розглянувши в м.Подільську Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», треті особи: Філія Одеське обласне управління ТВБВ №10015/0365, Філія- Херсонеське обласне управління України АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК» про стягнення грошових коштів з урахуванням індексації та процентної ставки банку,-
ВСТАНОВИЛА:
До Котовського міськрайонного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», треті особи: Філія Одеське обласне управління ТВБВ №10015/0365, Філія- Херсонське обласне управління України АТ «ДЕРЖДАВНЕИЙ ОЩАДНИЙ БАНК» про стягнення грошових коштів з урахуванням індексації та процентної ставки банку та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти з компенсаційних рахунків № НОМЕР_1 та К-97 № НОМЕР_2 (колишній 91551045240) з урахуванням індексації та процентної ставки банку станом на даний час.
Також позивач ОСОБА_1 надала заяву про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на свій майновий стан, оскільки вона не працює, отримує пенсію за віком у розмірі 3359,25 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. А за ч. 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізустатті 8 Закону України «Про судовий збір»чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст. 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Позивачка надала заяву, в якій просила звільнити її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан.
Звернувшись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження скрутного майнового стану позивачка надала довідку про доходи №1594 8253 8250 1528.
Проте, позивачкою не надано інших доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.
Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, враховуючи докази надані позивачем на підтвердження його майнового стану, вважаю, що підстави, передбаченихст. 8 Закону України «Про судовий збір»для його звільнення від сплати судового збору, відсутні.
Слід зазначити, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.
За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. На підставі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при об`єднанні в одній заяві кількох позовних вимог, судовий збір сплачується в розмірі визначеному ставками, встановленими для відповідних позовів, за кожну таку вимогу окремо.
Відповідно до тієї ж Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10, від 17.10.2014 року, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір, згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позову складає 1073,6 грн.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: рахунок UA378999980313181206000015746, Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37607526, код банку отримувача 899998, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК в Од.обл./м.Подільськ/22030101.
Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки вона надійшла до суду у порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (1, 2 ст. 185 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
УХВАЛИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», треті особи: Філія Одеське обласне управління ТВБВ №10015/0365, Філія- Херсонське обласне управління України АТ «ДЕРЖДАВНЕИЙ ОЩАДНИЙ БАНК» про стягнення грошових коштів з урахуванням індексації та процентної ставки банку - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання цієї копії ухвали суду.
Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала суду в порядку окремого провадження оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Павловська
Суд | Котовський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2024 |
Оприлюднено | 01.03.2024 |
Номер документу | 117303234 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Котовський міськрайонний суд Одеської області
Павловська Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні