Рішення

від 06.02.2024 по справі 607/24255/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2024 Справа №607/24255/23 Провадження №2/607/809/2024

місто Тернопіль Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивачки, адвоката Алексенка С. Л.,

відповідача ОСОБА_1 ,

його представника, адвоката Кноля П. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до 03 жовтня 2012 року, який було розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2012 року. Від цього шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того як вони розійшлися з відповідачем їхній син залишився проживати із позивачкою та знаходився на її утриманні. Син сторін, ОСОБА_3 , є дитиною з інвалідністю з дитинства, у зв`язку із чим потребує більшого догляду та постійних витрат на лікування, якісного повноцінного харчування. Позивачка у 2019 році звернулася до суду із позовом щодо стягнення аліментів та згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2019 року по справі № 607/15267/19 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в користь позивачки на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн щомісячно.

Однак, відповідач вчасно не сплачував аліменти, а тому в липні 2020 року позивачка звернулася до державної виконавчої служби щодо примусового стягнення з нього аліментів. Заборгованість відповідача по сплаті аліментів протягом 2020-2022 років неодноразово сягала 30-40 тисяч гривень і погашав він її лише після накладення арешту на його рахунки та майно. Станом на день подачі позовної заяви у відповідача наявна значна заборгованість по сплаті аліментів за період з 01 жовтня 2022 року по 01 грудня 2023 року, що підтверджується Довідкою про неотримання аліментів від 05 грудня 2023 року.

У вересні 2023 року ОСОБА_3 поступив до Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя та є студентом першого курсу денного відділення факультету економіки та менеджменту з терміном навчання до червня 2027 року.

З моменту поступлення ОСОБА_4 всі додаткові витрати на навчальні матеріли та звичайне побутове обслуговування навчальних потреб лягли знову на позивачку. Окрім цього, ОСОБА_2 щомісячно потрібно купувати сину необхідні ліки, одяг та інші речі першої необхідності. Оскільки, син сторін навчається на денній формі навчання, та враховуючи його інвалідність він немає можливості десь додатково працювати, щоб якимось чином самостійно матеріально себе забезпечити.

Через постійний догляд за дитиною під час навчання в школі, позивачка не мала можливості повноцінно влаштуватися на роботу. Фактично єдиними коштами, на які вона здійснювала утримання своєї дитини була щомісячна державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства у розмірі 2881,60 грн.

В свою чергу, відповідач є достатньо забезпеченою людиною, має регулярний дохід від здійснення підприємницької діяльність. Крім цього, у приватній власності відповідача перебуває нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 194,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 6125286400:01:001:1069, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, протягом 2022-2023 років ОСОБА_1 неодноразово купляв та продавав автомобілі, що підтверджується відповідями МВС на запити державного виконавця, а на сьогоднішній день є власником автомобіля SKODA ОСТАVІА, 2009 року випуску, який був придбаний ним у 2022 році.

З огляду на вказане, позивачка просить стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчатися у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, в твердому грошовому розмірі - 6000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до закінчення навчання.

12 грудня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

08 січня 2024 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому відповідач позов визнає частково. ОСОБА_1 не заперечує проти стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчатися у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, в розмірі 2500,00 грн щомісячно.

В обґрунтуваннясвоїх запереченьзазначає,що його колишня дружина, ОСОБА_2 вже тривалий час перебуває за кордоном. Він, як батько ОСОБА_3 ніколи не ухилявся і не ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку, постійно піклується про свого сина, несе повністю матеріальні видатки пов`язані з купівлею йому взуття, оплачує поїздки на відпочинок та санаторно-курортне лікування, забезпечує продуктами харчування, та інші витрати пов`язані із забезпеченням його належного проживання та навчання. Постійно несе матеріальні видатки, пов`язані з лікуванням сина. Зокрема в період з кінця листопада до 11 грудня 2023 року його син перебував на стаціонарному лікуванні в Міській комунальній лікарні №3 м. Тернопіль, усі матеріальні витрати пов`язані з цим оплачував повністю відповідач, з власної ініціативи розуміючи, що це його прямі батьківські обов`язки.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що на даний час на його утриманні перебувають двоє непрацездатних батьків батько ОСОБА_5 , 1948 року народження, та мати ОСОБА_6 , 1953 року народження. Відповідач змушений піклуватися про них та нести матеріальні витрати пов`язані з лікуванням та забезпеченням їх належного прожиткового рівня.

ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям, а тому йому рекомендовано термінове хірургічне втручання, що пов`язано із значними матеріальними видатками на лікування.

12 січня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом зареєстровано відповідь на відзив подану представником позивачки, адвокатом Алексенко С. Л. В поданій відповіді на відзив зазначено, що відповідач взагалі із сином не бачиться та не спілкується, жодних речей чи продуктів сину не купляв, ніяких поїздок на відпочинок не оплачував. Всі витрати несе виключно позивачка, яка кожні 3-4 тижні висилає з Англії сину посилки з одягом та харчами. Також саме позивачка неодноразово возила сина в ОСОБА_7 на відпочинок та лікування, крайні рази в березні-серпні 2021 року та травні-серпні 2022 року. Відповідач щодо сина виплачував лише аліменти, невчасно та не в повному обсязі. Станом на 01 жовтня 2023 року відповідач мав борг в розмірі 7 967,50 грн, що підтверджує розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 жовтня 2023 року, виданий Тернопільським відділом ДВС Тернопільської області.

Щодо понесення відповідачем матеріальних видатків, пов`язаних із стаціонарним лікуванням сина в Міській комунальній лікарні №3 м. Тернопіль, позивачка повідомляє, що це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 не перебував на лікування в даній лікарні в листопаді-грудні 2023 року, а лише разом із матір`ю ОСОБА_2 , 13 грудня 2023 року проходив медичний огляд для переведення його із дитячої групи інвалідності на дорослу.

Щодо матеріального становища відповідача, то він володіє декількома магазинами з продажу одягу які приносять йому стабільний дохід. Це підтверджується в тому числі і неодноразовими придбаннями відповідачем автомобілів у 2022-2023 роках.

Щодо батьків відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то вони проживають не з відповідачем, а із сім`єю його сестри - ОСОБА_8 , а тому фактично перебувають на її утриманні.

Щодо стану здоров`я відповідача, то ним не надано жодних доказів його погіршення та необхідності термінового хірургічного втручання.

На підставі вищенаведеного позивачка вважає, що враховуючи матеріальний стан відповідача, його стан здоров`я та джерела доходів, він може надавати сину ОСОБА_3 матеріальну допомогу на період навчання у розмірі 6 000,00 грн щомісячно, а тому просить суд задовільними позов в повному обсязі.

Представник позивачка, адвокат Алексенко С. Л. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання позов визнав частково, з мотивів викладених у відзиві. Додатково пояснив, що доходи від підприємницької діяльності мінливі, а тому він не заперечує щодо стягнення з нього в користь позивачки 2500,00 грн. щомісячно на утримання їх спільного сина, який продовжує навчання.

Представник відповідача, адвокат Кноль П. М. у судовому засіданні підтримав позицію відповідача з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засідання допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду показав, що його батьками є сторони по справі, які приймають рівну участь у його матеріальному утриманні, але кожен окремо. На даний час свідок навчається в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, очно, на державному замовленні. Проживає разом з бабусею, мати часто перебуває за межами України, але приїздить. Його витрати складаються з придбання продуктів харчування, оплати проїзду в громадському транспорті, придбання ліцензійних комп`ютерних ігор. Батько привозить свідку продукти харчування, купляє одяг, якщо є потреба, і продукти з магазину. Коли свідок перебував у лікарні, батько відвозив його в лікарню і забирав.

Ознайомившись із позовною заявою, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідка, а також дослідивши та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.

Сторони попередньо перебували у зареєстрованому шлюбі.

У цьому шлюбі в колишнього подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 15 березня 2018 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Тернопільської області.

Згідно довідки № 1955 від 10 червня 2019 року ОСОБА_2 зареєстрована з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

За змістом довідки № 264 від 17 листопада 2023 року, виданої Тернопільським національним технічним університетом імені ОСОБА_9 , ОСОБА_3 дійсно є студентом першого курсу денного відділення ФЕМ факультету Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Закінчує навчання в червні 2027 року.

Відповідно до довідки № 4151 від 04 грудня 2023 року, виданої Управлінням соціальної політики Тернопільського міської ради, ОСОБА_2 отримувала соціальну допомогу для дітей з інвалідністю, з квітня 2023 року по вересень 2023 року включно, всього в сумі 17 289,60 грн.

З довідки Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України № 536773 від 05 грудня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти від ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2022 року по 01 грудня 2023 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 357241507 від 06 грудня 2023 року, ОСОБА_1 належить: житловий будинок загальною площею 194,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 6125286400:01:001:1069, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Також з відкритих джерел Інтернет ресурсу надано витяг що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична-особа підприємець, що в судовому засіданні останній не заперечував.

З відповіді на запит № 159674692 від 11 квітня 2023 року до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, вбачається що ОСОБА_1 належить транспортний засіб SKODA ОСТАVІА, 2009 року випуску.

Згідно аналогічних запитів у 2021 році, 2022 році та 08 лютого 2023 року ОСОБА_1 належали і інші транспортні засоби.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України № 551 від 03 січня 2023 року, вбачається що у ОСОБА_1 є заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 7 967,50 грн.

Згідно з консультативних висновків спеціалістів від 13 грудня 2023 року та 15 грудня 2023 року, ОСОБА_3 має проблеми зі здоров`ям, також це вбачається із посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого УСП ТМР ОСОБА_3 , як дитині з інвалідністю.

Відповідачем на підтвердження стану свого здоров`я та матеріального становища подано до суду: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 виданого 01 вересня 2023 року, з якого слідує, що він знятий з військового обліку; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 де батьками відповідача вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копії паспортів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстровані в с. Острів Тернопільського району Тернопільської області.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

В силу ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; 2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1)наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Також, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітнім, однак не досягнув віку 23ох років, продовжує навчання на першому курсі денного відділення ФЕМ факультету Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Закінчує навчання в червні 2027 року. ОСОБА_3 навчається на державному замовленні, не працює, доказів отримання ним доходу суду не подано. Останній зареєстрований з матір`ю, проживає з нею та бабусею за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 забезпечує свого повнолітнього сина ОСОБА_3 всім необхідним.

ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю, що підтвердив у судовому засіданні, стан його здоров`я суд вважає задовільним (в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, відповідача визнано обмежено придатним до військової служби, проте не зазначено, що він не може працювати та отримувати дохід в інших сферах). Тобто, за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем ОСОБА_1 може виконувати обов`язки щодо утримання сина, який досяг повноліття, продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Посилання відповідача на те, що на його утриманні перебувають батьки суд відхиляє, оскільки такі доводи мають буди підтверджені належними та допустимими доказами, не тільки документами, які встановлюють факт родинних відносин.

Необхідність матеріального утримання ОСОБА_3 у своєму відзиві визнає і сам відповідач ОСОБА_1 , проте вказує, що він може сплачувати аліменти в розмірі 2500,00 грн щомісячно до закінчення навчання.

Отож, суд, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідача, враховуючи встановлені вище обставини, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, вважає, що ОСОБА_1 спроможний надавати матеріальну допомогу позивачці у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 08 грудня 2023 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, а саме до 30 червня 2027 року, але не більше 23хрічного віку.

Відтак, виходячи з рівності обов`язку батьків утримувати дитину, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково і стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 08 грудня 2023 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, а саме до 30 червня 2027 року, але не більше 23хрічного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 7678, 206, 258268, 273, 352355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі - 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 08 грудня 2023 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя, а саме до 30 червня 2027 року, але не більше 23хрічного віку.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 1073,60 грн судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 09 лютого 2024 року.

Головуючий суддя О.Герчаківська