Постанова

від 26.02.2024 по справі 910/8137/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. Справа№ 910/8137/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.;

представників сторін

від позивача: Косінова Д.С.

від відповідача: Калетнік М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 (оприлюднено 03.10.2023)

у справі № 910/8137/23 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ»

про стягнення 1 735 200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» (далі-відповідач) про стягнення 1 735 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів №2210000031 від 11.10.2022, у зв`язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1 015 200,00 грн та штраф у сумі 720 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» пеню у сумі 1 015 200,00 грн, штраф у сумі 720 000,00 грн та судовий збір у сумі 26 028,00 грн.

Задовольняюючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, позивачем правомірно нараховані пеня та 10% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки товару.

Так, розрахунок пені у сумі 1 015 200,00 грн суд вважав арифметично вірним, у зв`язку із чим, задовольнив позовні вимоги у цій частині.

Також суд зазначив, що мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості товару, що становить 720 000,00 грн, тому вимоги у цій частині також судом задоволено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт вказує, що при винесенні рішення Господарським судом міста Києва не враховано висновку щодо застосування норм статей 615, 678 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №905/665/16.

Також апелянт вважає, що рішення було винесено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 зі справи №908/1616/16, від 22.10.2019 зі справи №910/2988/18, від 22.12.2022 зі справи №910/2730/21, від 26.10.2022 зі справи №753/5609/17 та від 29.09.2021 зі справи 910/12662/20, постановах від 13.10.2021 зі справи №910/20141/20, від 09.04.2020 зі справи №910/4962/18, від 19.11.2020 зі справи № 910/10074/19.

Крім того, скаржник зазначає, що поставку спірного товару було здійснено з пропущенням строку у зв 'язку з ряд причин, що прямо не залежали від відповідача, на підтвердження чого засвідчено Дніпропетровською торгово-промисловою палатою форс-мажорні обставини та видано сертифікати №1200-23-3411 та №1200-23- 3572, згідно яких підтверджується той факт, що період дії форсмажорних обставин у ТОВ «Техніка XXI» тривав з 05 листопада 2022 року по 20 січня 2023.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 08.11.2023, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що рішення судів, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі, не є релевантними до справи №910/8137/23, в межах якої ухвалено оскаржуване рішення.

Також позивач зазначає, що апелянтом не зазначено, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023, ухваленого у справі № 910/8137/23, а також не доведено, що Господарським судом міста Києва було порушено норми процесуального права.

Позивач звертає увагу, що договором визначено конкретні строки, протягом яких відповідач повинен був повідомити позивача про настання обставин непереробної сили (форс-мажорних обставин) з моменту їх виникнення та документи, які можуть підтверджувати виникнення таких обставин, тому посилання представника відповідача на сертифікати про форс- мажорні обставини від 27.07.2023 №1200-23-3411 та від 15.0.2023 №1200-23-3572, видані Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, не може бути належним підтвердженням настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), та позбавляє апелянта права посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажорну обставини, як на такі, що виключають відповідальність ТОВ «Техніка XXI».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 справу № 910/8137/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8137/23.

19.10.2023 на адресу Півнінчного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8137/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 залишено без руху для надання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 з обґрунтуванням причин поважності його пропущення.

01.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 з обґрунтуванням причин поважності його пропущення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 та призначено розгляд справи на 11.12.2023.

У судових засіданнях від 11.12.2023 та 29.01.2024 було оголошено перерви у розгляді справи №910/8137/23 до 29.01.2024 та до 26.02.2024 відповідно.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2024 підтримала доводи апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2024 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.10.2022 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № 2210000031 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору до умов якого постачальник зобов`язується, у визначений цим договором строк передати у власність покупця «Великовантажні мототранспортні засоби (автомобіль паливозаправник)» (далі - Товар/-и), зазначений у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийнятні оплатити такий товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товару зазначені у Специфікації.

Специфікацією, яка є додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.12.2022, визначено найменування товару - автопаливозаправник ВКК СПЕЦМАШ ПЗ-11.56, кількість товару - 2 шт, строк поставки - до 28.12.2022, місце поставки - вул. Львівська, 3, с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл, 82424, ціна за одиницю товару з ПДВ - 3 600 000,00 грн.

Згідно із п. 3.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 28.10.2022, визначено, що ціна договору за предметом закупівлі, вказаним в п. 1.1, становить 7 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 200 000,00 грн, що складає грошовий еквівалент, 195 949,826 євро, в тому числі ПДВ - 32 658,30 євро, за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним Банком України (далі - НБУ) на дату оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Великовантажні мототранспортні засоби (Автомобіль паливозаправник)» оголошення №UA-2022-08-22-010986-а (далі-дата оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі)».

Пунктом 4.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 28.10.2022, визначено, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів у національній валюті України на зазначений у розділі 15 цього договору рахунок постачальника у такому порядку.

Покупець здійснює авансовий платіж в сумі 2 160 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 360 000,00 грн, що складає 30 % від ціни договору, зазначеної в п. 3.1, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання від постачальника оригіналу рахунку-фактури, за умови надання постачальником та прийняття покупцем безумовної безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового, платежу на суму не меншу від суми авансового платежу. Вимоги до банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу наведені в додатку 3 до договору. Банківська гарантія забезпечення повернення авансового платежу забезпечує повернення авансового платежу у разі порушення постачальником зобов`язання за договором (п.4.1.1. договору).

Покупець зобов`язаний оплатити постачальнику вартість поставленого товару, з урахуванням суми авансового платежу, у разі його здійснення, не раніше 7 (семи) та не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати поставки товару (п.4.1.2 договору).

У разі ненадання постачальником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладення договору безумовної безвідкличної банківської гарантії повернення авансового платежу або не прийняття її покупцем через невідповідність умовам Додатку 3 цього договору авансовий платіж покупцем не здійснюється. В цьому випадку несплата, покупцем авансу не звільняє постачальника від виконання своїх зобов`язань за дим договором, а оплата поставленого товару здійснюється покупцем на умовах п.п. 4.1.2 цього договору (п.4.1.3 договору).

Пунктами 5.1. та 5.3. договору сторони узгодили, що постачальник зобов`язується передати покупцю товар у кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Покупець має право змінити місце поставки товару не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що сторони складають додаткову угоду.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP «Поставка зі сплатою мита» (місце поставки визначається у Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.7. договору визначено, що приймання покупцем товару за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товару за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товару. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.8. договору датою поставки товару за цим договором є прийняття покупцем товару за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:

5.8.1.Видаткової накладної;

5.8.2.Оригіналу рахунку-фактури;

5.8.3.Товарно-транспортної накладної;

5.8.4.Оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на товар;

5.8.5.Документу про підтвердження гарантійних зобов`язань (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар);

5.8.6.Інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником товару).

Пунктом 5.14 договору визначено, що неналежне оформлення постачальником документів, зазначених в п. 4.2, п. 5.8, п. 5.13 цього договору або відсутність хоча б одного, із вказаних в цих пунктах договору документів або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього договору вважається порушенням постачальником умов договору, до усунення якого покупець має право відстрочити виконання свого зобов`язання з оплати товару.

Відповідно до пункту 7.4. договору за порушення строку виконання зобов`язання поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вказаної вартості. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по « 31» січня 2023 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

Відповідно до акту приймання продукції (товарів) за кількістю і якістю №23 від 24.01.2023, складеного комісією у складі: головний інженер Угерського ВВРіСП Кушнір Т.В., провідний інженер відділу складської логістики та супроводження продажів робіт та послуг Длябога Р.З., начальник служби центрального складу Романчук І.П., провідний інженер відділу охорони праці, технічного нагляду та пожежної безпеки Дяків Р.С., провідний бухгалтер відділу розрахунків з постачальниками, обліку основних засобів, капітального будівництва, ІНМА та матеріалів Вах Р.М., відповідачем було здійснено поставку товару 20.01.2023, за результатом приймання якого комісією АТ «Укртрансгаз» було виявлено не відповідність якості поставлених товарів, а саме: відсутність техографів (порушення п. 32 додатку 1 до договору); не підтверджено фактичний рік випуску Автопаливозаправників (порушення п. 5 додатку 1 до договору); на бірці вказана модель - ПЗ 11.156; товарно-транспортна накладна №03/20/01/23 від 20.01.2023 не містить печатки та підпису представника постачальника (п.п. 5.8.3 договору), відсутні оригінали паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів (п.п. 5.8.4 договору); відсутній документ про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товару (п.п. 5.8.5 договору).

24.01.2023 представник постачальника Пурник І.А. ознайомився з актом приймання продукції (товарів) за кількістю і якістю №23 від 24.01.2023 та отримав один примірник вказаного акту, про що вказано в акті №23 від 24.01.2023 за підписом представника відповідача.

Листом № 6 від 26.01.2023 ТОВ «Техніка XXI» повідомило АТ «Укртрансгаз» про усунення майже всіх недоліків.

Крім того, ТОВ «Техніка XXI» направило позивачу лист № 9 від 26.01.2023, в якому просило у зв`язку з вирішенням питання із зміною найменування товару шляхом заміни сертифікату відповідності завершеного колісного транспортного засобу на модель «Автопаливозаправник ВКК СПЕЦМАШ ПЗ 11.56», повернути автомобілі із оригіналами документів. У листі № 9 від 26.01.2023 відповідач зазначив про доручення своєму представнику - Пурику Ігорю Анатолійовичу забрати Автопаливозаправник ВКК СПЕЦМАШ ПЗ - 11.56 у кількості 2 (двох) одиниць, VIN № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 та VIN № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , разом з усіма супутніми документами, що були передані разом з автомобілями, зі складу позивача, який знаходиться за адресою: с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл., 82424.

Листом № 10 від 31.01.2023 відповідач звернувся до позивача з проханням відшкодувати збитки, які ТОВ «Техніка XXI» понесла у зв`язку з транспортуванням двох Автопаливозаправників із міста Київ до с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл. у сумі 73 000,00 грн.

Позивач зазначає, що 27.01.2023 представнику відповідача Пурику Ігорю Анатолійовичу повернуто Автопаливозаправник ВКК СПЕЦМАШ ПЗ-11.56 у кількості 2 (двох) одиниць: VIN № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 та VIN № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , разом з оригіналами документів до них, зі складу AT «Укртрансгаз», який знаходиться за адресою: с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл., 82424, про що також зазначено відповідачем у листі № 10 від 31.01.2023.

03.02.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист №1001ВИХ-23-716 від 02.02.2023, у якому «Укртрансгаз» заперечив щодо односторонньої відмови позивача від виконання своїх зобов`язань, просив відповідача здійснити поставку товару у найкоротші строки, повідомити про дату поставки товару та сплатити штрафні санкції, згідно умов договору за прострочення строку поставки товару. У додатках до листа позивач направив відповідачу вимогу № 1001ВИХ-23-703 від 01.02.2023 від 01.02.2023 про сплату штрафних санкцій. На підтвердження направлення листа 1001ВИХ-23-716 від 02.02.2023 відповідачу, позивач надав копії опису вкладення в цінний лист, поштову накладну та квитанцію № 0102122206626 від 03.02.2023.

Звертаючись з позовною заявою позивач зазначив, що у встановлений договором строк відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару, відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та не сплатив штрафні санкції. У зв`язку із порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 2210000031 від 11.10.2022 позивач просив стягнути з відповідача на підставі п. 7.4. договору пеню у сумі 1 015 200,00 грн та штраф у сумі 720 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір про закупівлю товарів № 2210000031 від 11.10.2022, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався, у визначений цим договором строк передати у власність позивача «Великовантажні мототранспортні засоби (Автомобіль паливозаправник)», зазначений у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Умовами договору сторони погодили, що відповідач зобов`язаний передати покупцю товар в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Відповідно до Специфікації, яка є додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.12.2022, відповідач повинен поставити позивачу товару у строк до 28.12.2022.

Отже, відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 28.12.2022.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд першої інстанції встановив, що відповідач поставив позивачу товар 20.01.2023, однак за результатом приймання товару комісією АТ «Укртрансгаз» було виявлено не відповідність якості поставлених товарів, про що комісією у складі: головний інженер Угерського ВВРіСП Кушнір Т.В., провідний інженер відділу складської логістики та супроводження продажів робіт та послуг Длябога Р.З., начальник служби центрального складу Романчук І.П., провідний інженер відділу охорони праці, технічного нагляду та пожежної безпеки Дяків Р.С., провідний бухгалтер відділу розрахунків з постачальниками, обліку основних засобів, капітального будівництва, ІНМА та матеріалів Вах Р.М., складено акт приймання продукції (товарів) за кількістю і якістю №23 від 24.01.2023.

Суд зазначає, що відповідач ознайомився та отримав примірник акту приймання продукції (товарів) за кількістю і якістю №23 від 24.01.2023, що підтверджується підписом уповноваженого представника постачальника (відповідача), жодних заперечень та зауважень представник відповідача в акті не зазначив.

Відповідно до п. 5.9. договору у разі виявлення неналежної якості (комплектності) переданого товару, покупець має право, незалежно від можливості використанню товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення вартості товару; 2) безоплатного усунення недоліків товару у визначений покупцем строк, але не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту отримання постачальником недоліки товару; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами здійснювалось листування щодо усунення порушень, які визначені позивачем у акті приймання продукції (товарів) за кількістю і якістю №23 від 24.01.2023, за результатами якого 27.01.2023 представнику відповідача Пурику Ігорю Анатолійовичу повернуто Автопаливозаправник ВКК СПЕЦМАШ ПЗ-11.56 у кількості 2 (двох) одиниць: VIN № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 та VIN № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , разом з оригіналами документів до них, зі складу AT «Укртрансгаз», який знаходиться за адресою: с. Угерсько, Стрийський р-н, Львівська обл., 82424. Зазначені обставини щодо повернення відповідачу поставленого товару також підтверджено відповідачем у листі № 10 від 31.01.2023.

Пунктом 5.7. договору сторонами визначено, що приймання покупцем товару за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товару за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товару. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Таким чином, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач у порушення умов договору у строк до 28.12.2022 включно поставки товару не здійснив.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на підставі пункту 7.4 позивач просив стягнути з відповідача пеню та штраф у розмірі 10% вказаної вартості у загальному розмірі 1 735 200,00 грн.

Так, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Приписами статтей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України строк за порушення грошових зобов`язань, не є позовною давністю, а є періодом часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

У пункті 7.4. договору сторони погодили, що за порушення строку виконання зобов`язання поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вказаної вартості. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, на думку колегії суддів, позивачем правомірно нараховані пеня та 10% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки товару.

Таким чином, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок пені у сумі 1 015 200,00 грн дійшов правильного висновку, що він є арифметично вірним, у зв`язку із чим, суд задовольнив позов у цій частині.

Стосовно нарахування штрафу, то колегія суддів зазначає, що мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов також правильного висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від вартості товару, що становить 720 000,00 грн, а тому задовольнив вимоги у цій частині.

Доводи відповідача про те, що при винесенні рішення Господарським судом міста Києва не враховано висновку щодо застосування норм статей 615, 678 ЦК України у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №905/665/16, а також не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 зі справи №908/1616/16, від 22.10.2019 зі справи №910/2988/18, від 22.12.2022 зі справи №910/2730/21, від 26.10.2022 зі справи №753/5609/17 та від 29.09.2021 зі справи 910/12662/20, постановах від 13.10.2021 зі справи №910/20141/20, від 09.04.2020 зі справи №910/4962/18, від 19.11.2020 зі справи № 910/10074/19, колегія суддва вважає необґрунтованими, виходячи з такого.

Подібність правовідносин в іншій чи аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04 2020 у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Таким чином, для посилання на судові рішення у подібних правовідносинах такі судові рішення мають мати тотожний суб`єктний склад учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

При вивченні зазначених вище рішень Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що жодне рішення судів, зазначене відповідачем в апеляційній скарзі, які, на його думку, не були враховані під час ухвалення рішення у справі №910/8137/23, не є тотожними ні за суб`єктним складом учасників відносин, ні за об`єктом та предметом правового регулювання, а також є повністю відмінними за умовами застосування правових норм, що в свою чергу виключає посилання на їх подібність.

Стосоно доводів відповідача про те, що поставку спірного товару було здійснено з пропущенням строку у зв 'язку з низкою причин, що прямо не залежали від відповідача, на підтвердження чого засвідчено Дніпропетровською торгово-промисловою палатою форс-мажорні обставини та видано сертифікати №1200-23-3411 та №1200-23- 3572, згідно яких підтверджується той факт, що період дії форсмажорних обставин у ТОВ «Техніка XXI» тривав з 05 листопада 2022 року по 20 січня 2023, то колегія суддів відхиляє їх як помилкові та необґрунтовані з огляду на таке.

З викладеного вбачається, що відповідач погоджується з тим, що ним порушено зобов`язання за договором.

Водночас, пунктом 8.1. договору, що кореспондується з нормами ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» визначено, що обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 8.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (п. 8.3 договору).

Отже, враховуючи умови п. 8.2., 8.3 договору, постачальник повинен був протягом 10-ти календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повідомити про це покупця з наданням відповідних документів, передбачених договором протягом 30-ти календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин) і довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс - мажорними (мали непереборний характер) саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання по договору і саме для цієї конкретної особи (господарюючого суб`єкта) постачальника.

Відповідно до ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Також, п. 8.4. договору, встановлено, що у випадку невиконання вимог п.9.2., п.9.3. договору, сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереробної сили (форс - мажорні обставини), як на таку, що виключає її відповідальність.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 р. у справі №904/5328/21).

Постановою Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Враховуючи вищезазначене, та з огляду на те, що договором визначено конкретні строки, протягом яких відповідач повинен був повідомити позивача про настання обставин непереробної сили (форс-мажорних обставин) з моменту їх виникнення та документи, які можуть підтверджувати виникнення таких обставин, тому посилання представника ТОВ «Техніка XXI» на сертифікати про форс-мажорні обставини від 27.07.2023 №1200-23-3411 та від 15.0.2023 №1200-23-3572, видані Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, не можуть бути, в розрізі умов договору, належним підтвердженням настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), та позбавляє відповідача права посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажорну обставини), як на такі, що виключають відповідальність ТОВ «Техніка XXI».

Таким чином, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункуту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка ХХІ» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 залишити без заздоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі № 910/8137/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/8137/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 27.02.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк