Постанова

від 27.02.2024 по справі 335/10318/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.02.2024 Справа № 335/10318/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/372/24 Головуючий у 1-й інстанції: Стеценко А.В.

Є.У.№ 335/10318/14ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Дашковської А.В.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференції поданням приватноговиконавця виконавчогоокругу Запорізькоїобласті КотулиАртема Михайловичапро зверненнястягнення нанерухоме майноборжника,право власностіна якене зареєстрованов установленомузаконом порядку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Зазначав, що в його провадженні перебуває виконавче провадження № 66920619 з примусового виконання виконавчого листа № 335/10318/14-ц, виданого Орджонікідзевським районним суд м. Запоріжжя 03.03.2015, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №010/17-02/417/2 від 26.09.2007, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. за реєстраційним № 482, на нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 010/17-02/417 від 31.07.2007 в сумі 224 292,79 доларів США станом на 01.09.2014.

Рішенням суду встановлено спосіб реалізації вищезазначеного предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною 2 215 000,00 гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в справі №335/10318/14-ц від 01.10.2019 змінено сторону виконавчого провадження стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк аваль» замінено на його правонаступника Акціонерне товариство «Кристалбанк» та поновлено стягувачу пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в справі №335/10318/14-ц від 22.04.2021 змінено сторону виконавчого провадження боржника ОСОБА_2 на її правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 в справі №335/10318/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Виконавче провадження відкрито 22.09.2021 у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого, майно, на яке слід звернути стягнення за виконавчим документом, а саме: нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване на праві власності за ОСОБА_3 . Дата прийняття рішення про державну реєстрацію права - 22.11.2012, підстава виникнення права власності - рішення суду, права № 2-1472 /2006, 24.03.2006, Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

Також, в Державному реєстрі Іпотек міститься інформація про обтяження, реєстраційний номер обтяження: 5727694 яке зареєстровано: 26.09.2007 реєстратором: Приватний нотаріус Мельник О.Г., 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 68-а, прим.36, (061) 213-22-81, 233-64-02. Підстава обтяження: іпотечний договір № 010/17-02/417/2, 482, 26.09.2007, Приватний нотаріус ЗМНО Мельник О.Г., об`єкт обтяження: нежитлова будівля, управління контори інв.№ 0005, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , Код: АДРЕСА_2 , заявник: ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 31.07.2007 укладений кредитний договір № 010/17-02/417. Згідно кредитного договору позичальнику надано кредитні кошти у сумі 200000,00 доларів США, строком повернення до 30.07.2017 під 13,5% річних.

На забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 010/17-02/417/2 від 26.09.2007. Предметом іпотеки за вказаним договором є нежитлова будівля, управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2003 по справі № 2-2862 2003.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 в справі № 335/10318/14-ц звернуто стягнення на вищезазначений предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 010/17-02/417 від 31.07.2007 в сумі 224 292,79 доларів США станом на 01.09.2014; встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною - 2 215 000.00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 3 654,00 грн.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кредитору стало відомо, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006 (справа № 2- 472/ 2006) право власності на нежитлові приміщення, площею 1025,00 кв.м., було визнано за ОСОБА_3 (право власності за ОСОБА_3 було зареєстровано БТІ лише 22.11.2012). Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.07.2019 вказане рішення було скасовано та в задоволенні позову в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 , укладеного 25 лютого 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно, передане ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25.02. 2004, відмовлено.

Відтак, після скасування рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006, втратив свою законну силу правовстановлюючий документ у ОСОБА_3 . Відповідно право власності на нерухоме майно у ОСОБА_3 не виникло.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2012 у справі № 0809/7096/2012 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , визнано майно, зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.03.2019 вказане рішення скасовано, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що у спільній сумісній власності, залишено без задоволення.

Отже, після скасування вищезазначених судових рішень, єдиним дійсним правовстановлюючим документом на нерухоме майно є рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2003 року по справі № 2-2862 2003, згідно з яким право власності на нерухоме майно предмет іпотеки: нежитлову будівлю, управління контори інв. № 0005, загальною площею 1 026,0 кв. м„ що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 .

З описової частини ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2021 в справі № 335/10318/14-ц відомо, що після смерті боржника ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся її син ОСОБА_1 . Чоловік померлої ОСОБА_2 ОСОБА_5 від прийняття спадщини у встановленому законом порядку відмовився на користь сина ОСОБА_1 . З огляду на викладене, судом ухвалене рішення про заміну сторони у виконавчому провадженні з боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, приватний виконавець зазначав, що ОСОБА_1 фактично прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_2 предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак у встановленому законом порядку не зареєстрував за собою право власності на нього.

З огляду на викладене, посилаючись на приписи ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 440 ЦПК України, приватний виконавець просив суд вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку за боржником, для виконання виконавчого листа № 335/10318/14-ц, виданий Орджонікідзевським районним суд м. Запоріжжя 03.03.2015, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 010/17-02/417/2 від 26.09.2007 з метою погашення заборгованості за кредитним договором №010/17-02/417 від 31.07.2007 у сумі 224 292,79 доларів США станом на 01.09.2014 та подальшої реалізації предмета іпотеки.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Надано приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Котулі А.М. дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно, що складається з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано за боржником ОСОБА_1 , в установленому законом порядку, відповідно до виконавчого листа № 335/10318/14-ц, виданого 3 березня 2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Грамчук М.О., подав апеляційну скаргу, в якій,посилаючисьнапорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволені подання приватного виконавця.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на думку апелянта, суд першої інстанції мав повернути без розгляду подання приватного виконавця, оскільки воно подано до суду з порушенням норм статті 183 ЦПК України, а саме в поданні не вірно зазначена юридична адреса приватного виконавця та не вказаний його ідентифікатор для системи «Електронний суд», вказане піддає сумніву чи дійсно приватний виконавець подавав подання до суду, чи то була зовсім інша особа. Окрім того, приймаючи подання до розгляду, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що докази на які посилається у поданні приватний виконавець, не є належними. Так, приватний виконавець посилаючись на певні документи, надав до суду першої інстанції їх копії, проте копії вказаних документів не належним чином завірені.

Також у доповнені до апеляційної скарги апелянт вказав, що приватним виконавцем не надано доказів, що спірний об`єкт нерухомості входить до спадщини після смерті ОСОБА_2 та як наслідок належить ОСОБА_1 , не надання вказаних документів є підставою для відмови у задоволені подання.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Котула А.М. зазначив, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги вважає неспроможними. Зазначає, що при зверненні до суду з відповідним поданням він дотримався всіх вимог, передбачених нормами ЦПК України і Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що він має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, датою реєстрації є 05.11.2021. У поданні дійсно було допущено технічну помилку і зазначено попередню адресу приватного виконавця, проте останній особисто приймав участь при розгляді свого подання, підтримав його. Вважає неспроможними доводи скарги про порушення судом приписів ст.ст.77, 78 ЦПК України. До подання були додані копії судових рішень, на які виконавець посилався у своєму поданні. Оригінал цих рішень зберігаються в матеріалах справи і знаходяться у відкритому доступі в реєстрі судових рішень. Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту, що іпотечне майно увійшло до складу спадкового майна, виконавець також вважає неспроможними, оскільки за положенням ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , на порушення вимог ст. 1297 ЦК України він не звертався до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину і не може бути підставою для відмолви у задоволенні вимог кредитора.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 і його представник адвокат Гримчук М.О. не з`явилися, повістка про виклик апелянта і його адвоката у судове засідання була доставлена останній 13.02.2024 в її електронний кабінет, причини неявки суду не повідомили. Суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін і їх представників.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, заперечення представника стягувача АТ`Кристалбанк» адвоката Гарвасюка В.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 в справі № 335/10318/14-цзвернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 010/17-02/417/2 від 26.09.2007, посвідчений приватний нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. за реєстраційним № 482, на нерухоме майно, що складається : з нежитлової будівлі, Літ. А, А-2 - управління контори інв. № 0005, матеріали стін будівель та споруд цегла, загальною площею 1 026,0 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 39 673 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль» з метою погашення заборгованості за кредитним договором №010/17-02/417 від 31.07.2007 у сумі 224 292,79 доларів США станом на 01.09.2014.

Окрім того, вказаним рішенням встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , шляхом проведення прилюдних торгів у виконавчому провадженні за початковою ціною - 2 215 000,00 гривень та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 3 654,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили 28.02.2015.

03.03.2015 на виконання вказаного рішеннясудом видано виконавчий лист.

Ухвалою суду від 01.10.2019, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 02.02.2021, визнано поважними причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого листа № 335/10318/14-ц від 03.03.2015, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; поновлено стягувачеві пропущений строк для пред`явлення до виконання вищезазначеного виконавчого листа; замінено сторону виконавчого провадження стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Акціонерне товариство «Кристалбанк» за виконавчим листом у справі № 335/10318/14-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою суду від 22.04.2021 замінено боржника ОСОБА_2 на її правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 в справі № 335/10318/14-ц.

22.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. відкрито виконавче провадження № 66920619 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Відомості щодо зареєстрованих речових прав на предмет іпотеки, на який рішенням суду звернуто стягнення, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Згідно відомостей, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлю, правління контори інв. № 0005 розташованої за адресою, АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006 в справі № 2-1472/2006.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2012 в справі № 0809/7096/2012 визнано майно, зареєстроване за відповідачем на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006 (справа № 2-1472/2006) (Витяги про державну реєстрацію прав № 36365002 від 22.11.2012; № 36351400 від 22.11.2012 року; № 36360828 від 22.11.2012 року) спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; Виділено в відокремлені об`єкти нерухомого майна в літ. А, А-2 інв. № 0005, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 368,4 кв.м.; на першому поверсі № 13-44 загальною площею 400,1 кв.м.; на другому поверсі № 45-53 загальною площею 159,8 кв.м. Загальною площею 928,3 кв.м.; приміщення № 2: в підвалі № 1 загальною площею 65,4 кв.м.; приміщення № 3: на першому поверсі № 1-3 загальною площею 32,3 кв.м.; присвоєно вказаним приміщенням самостійні номери 1,2,3 відповідно. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення № 2 в літ. А, А-2 інв. № 0005 загальною площею 65,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; на приміщення № 3 в літ. літ. А, А-2 інв. № 0005 загальною площею 32,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення № 1 в літ. А, А-2 інв. № 0005 загальною площею 368,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано державну реєстрацію прав, виконану 22.11.2012, реєстраційний № 2893745.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19.03.2019 рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2012 в справі № 0809/7096/2012 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності залишено без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 24.07.2019, з урахуванням ухвали Запорізького апеляційного суду від 16.10.2019 про виправлення описки, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2006 в справі № 2-1472/2006 скасовано в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 , укладеного 25.02.2004 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно передане ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2004, в задоволені позову в цій частині відмовлено.

Рішення у вищезазначених справах в касаційному порядку не переглядалися.

Після скасування вищевказаних судових рішень в апеляційному порядку відповідні зміни до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносилися, запис про відновлення права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем ОСОБА_2 не вносився.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 24).

За отримання свідоцтва про право на спадщину, до складу якої увійшло іпотечне майно, ОСОБА_1 не звертався.

Вказана обставина унеможливлює виконання судового рішення і порушує права кредитора.

Задовольняючи подання приватного виконавця Котули А.М., суд першої інстанції виходив із його доведеності.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 5Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Як було вказано вище, боржник у виконавчому проваджені №66920619 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно частин першої, третьої статті1268, частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 24).

Відомості щодо реєстрації за боржником ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки, на який рішенням суду в даній справі звернуто стягнення, в Державному реєстрі речових прав відсутні.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз викладеного свідчить про правильність висновку суду першої інстанції щодо вирішення подання.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів належності спірного об`єкта нерухомості до складу спадщини після ОСОБА_2 , то апеляційний суд вважає за необхідне вказати про таке.

До складу спадщини входятьусі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті(стаття 1218 Кодексу). Об`єктами спадкування є цивільні права та обов`язки спадкодавця, що можуть ( мають здатність) переходити у спадщину.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Єдиним чинним правовстановлюючим документом на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, є рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2003 у справі № 2-2862/2003, яким право власності на предмет іпотеки визнано за іпотекодавцем ОСОБА_2 .

Отже доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів вважає їх також не спроможними.

Апелянт вважає, що подання було подано не приватним виконавцем та з порушенням норм статті 183 ЦПК України.

Відповідно до статті 183 ЦПК України, 1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Згідно з частиною 2 статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Частиною 3 статті 183 ЦПК України визначено, що учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За приписами ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20 лютого 2024 року.

Колегія суддів здійснила запит про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_6 .

Згідно відповіді №444835 ОСОБА_6 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 05.11.2021 09:24 год.

Окрім того, подання приватний виконавець Котула А.М. подав засобами поштового зв`язку, а не через підсистему Електронний суд. Подання засвідчив особистим підписом та мокрою печаткою приватного виконавця.

Як видно доводи апелянта були лише припущеннями, які не можуть бути підставою вважати про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Інші доводи апелянта були предметом дослідження суду першої інстанції, мотиви, якими керувався суд при їх відхиленні, викладені у мотивувальній частині судового рішення.

Лскаржуване рішення відповідає вимогам закону і зібраним у справі доказам, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.374,375,381-394 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: В.Ю. Бєлка

А.В. Дашковська