Постанова

від 21.02.2024 по справі 917/1725/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1725/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Лакіза В.В.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

представників сторін:

позивача не з`явився,

апелянта Пархоменко О.М., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аскей" (вх.№148П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Безрук Т.М., повний текст рішення складено 27.11.2023, у справі №917/1725/23

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, до 1) Фермерського господарства Аскей, Полтавська область,

2) ОСОБА_1 , м. Київ,

про стягнення 443 888, 64грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовом до Фермерського господарства "Аскей" та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів 443 888, 64грн за кредитним договором №41734877-КД-З від 18.11.2021 та за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021, у тому числі: 398 974, 72грн заборгованості за кредитом, 44 913, 92грн заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Фермерським господарством "Аскей" умов кредитного договору № 41734877-КД-З від 18.11.2021 в частині сплати заборгованості за кредитом та процентами.

Оскільки виконання зобов`язання за вказаним договором забезпечено порукою за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Аскей" та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 296 942, 80грн заборгованості за кредитом, 32 936, 95грн заборгованості за відсотками; в частині вимог про стягнення 102 031, 92грн заборгованості за кредитом та 11 976, 97грн заборгованості за відсотками закрито провадження у справі; стягнуто з Фермерського господарства "Аскей" та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" по 2 474, 10грн відшкодування витрат по сплаті судового збору з кожного.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку із чим, станом на 25.08.2023 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 443 888, 64грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 398 974, 72грн (у тому числі 102 206, 52грн прострочений борг за кредитом та 296 768, 20грн поточний борг за кредитом) та заборгованості по процентам в розмірі 44 913, 92грн.

Враховуючи сплату відповідачем 102 031, 92грн заборгованості по кредиту та 11 976, 97грн заборгованості по сплаті процентів, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, місцевий господарський суд встановив, що станом на 23.09.2023 заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором №41734877-КД-З від 18.11.2021 становить 329 879, 75грн, з якої 296 942, 80грн заборгованості за кредитом та 32 936, 95грн заборгованості за відсотками, яка підлягає задоволенню.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФГ "Аскей" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не надано суду на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.10.2023 документів щодо стану заборгованості по кредитному договору №417348770КД-3 від 18.11.2021.

Також, як вказує апелянт, судом першої інстанції не враховано пояснень 1-го відповідача щодо ведення на території України бойових дій, умови військового стану, наявність форс-мажорних обставин у контрагентів 1-го відповідача, ціни на агропродукцію в Україні, відсутність у позивача прозорої, доступної, однозначної системи обліку заборгованості в кабінеті користувача, не виконання Міністерством аграрної політики та продовольства України постанови КМУ №130 від 01.03.2017 та №86 від 07.02.2018 перед 1-им відповідачем за 2021 рік в сумі 360 023, 54грн.

31.01.2024 від апелянта надійшли пояснення, що загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 255 410, 35грн, на підтвердження чого апелянтом надано суду довідку про стан заборгованості від 22.01.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Аскей" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 у справі №917/1725/23; встановлено учасникам справи строк до 15.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.02.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "21" лютого 2024 р. о 14:30год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 заяву Фермерського господарства Аскей про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "21" лютого 2024 о 14:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Фермерського господарства Аскей.

21.02.2024 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь позивача в іншому судовому засіданні.

Просить визнати причини неявки представника позивача в судове засідання поважними, відкласти розгляд скарги та провести наступне та усі подальші судові засідання в режимі відеоконференції.

Також від позивача надійшли пояснення, зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що станом на 23.09.2023 заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором склала 329 879, 75грн, з якої 296 942, 80грн заборгованості за кредитом та 32 936, 95грн заборгованості за відсотками.

Поряд з цим, як вважає позивач, введений воєнний стан в Україні не може бути універсальною підставою для відмови у задоволенні позову, наявність у відповідача форс-мажорних обставин не підтверджені жодними доказами.

З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.02.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає таке.

За загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач належним чином завчасно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання, явка у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою; ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 сторони були повідомлені, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Поряд з цим, судова колегія не визнає наведені позивачем причини неможливості явки в судове засідання свого представника поважними; позивач не позбавлений права і можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого свого представника або в порядку самопредставництва відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловив доводи і вимоги апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання і неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, а наведені ним у клопотанні про відкладення причини неявки в судове засідання свого представника суд не визнає поважними, колегія суддів відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Вирішуючи питання прийняття наданого апелянтом додаткового доказу довідки про стан заборгованості від 22.01.2024, судова колегія виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

1-ий відповідач надає суду фактично новий доказ про розмір заборгованості станом на 22.01.2024. Очевидно, що даний доказ не був предметом розгляду суду першої інстанції, оскільки виник після ухвалення оскаржуваного рішення у зв`язку із здійсненням, як вказує апелянт, часткової сплати заборгованості.

Судова колегія зазначає, що апелянт не позбавлений права і можливості на власний розсуд здійснювати погашення заборгованості перед позивачем, у тому числі, і після ухвалення оскаржуваного рішення.

Однак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду станом на дату його ухвалення, що, однак, не позбавляє апелянта вирішити питання щодо зарахування позивачем сплаченої заборгованості у договірному порядку або під час виконання рішення.

Поряд з цим, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції роз`яснив, що у разі сплати боргу після 23.09.2023 (після дати, яка врахована судом у цьому рішенні) відповідачі мають право звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає наданий апелянтом додатковий доказ - довідку про стан заборгованості від 22.01.2024, і здійснює розгляд скарги за поданими суду першої інстанції доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 18.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) та Фермерським господарством "Аскей" був укладений кредитний договір №41734877-КД-3 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункту 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Невідновлювальна кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для придбання Позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника ТОВ "Техноторг".

Усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього Договору "Істотні умови кредитування" (пункт 1.3 Кредитного договору), зокрема:

- вид кредиту невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту (пункт А.1 Кредитного договору);

- ліміт цього договору 550 642, 60грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 544 075, 00грн на придбання причіпної техніки, в розмірі 6 567, 60грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених пунктами 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги (пункт А.2 Кредитного договору);

- термін повернення кредиту 01 листопада 2024 року (пункт А.3 Кредитного договору);

- рахунок для обслуговування кредиту - 29097000142904, отримувач АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 41734877 (IBAN 613052990000029097000142904) (пункт А.4 Кредитного договору);

- зобов`язання Позичальника забезпечується договором застави сільськогосподарської техніки № 41734877-Д3-3/1 від 18.11.2021 та договором поруки № 41734877-ДП-3/1 від 18.11.2021 (пункт А.5 Кредитного договору);

- за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 14, 31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт А.6 Кредитного договору);

- у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк за користування кредитом встановлює проценти в розмірі 17,31% річних. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього Договору. За умови відновлення виконання Позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А6 цього Договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А6 цього Договору та дати початку її нарахування (пункт А.6.1 Кредитного договору);

- у випадку порушення Позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (пункт А.7 Кредитного договору);

- проценти, встановлені пунктами А.6, А.6.1 Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з пунктом 2.3.2 цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Договору (пункт А.8 Кредитного договору);

- Позичальник сплачує Банку винагороду за надання фінансового кредиту у розмірі 0 % річних від суми встановленого у пункті А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від страхових платежів. У випадку збільшення розміру ліміту по цьому Договору, Позичальник додатково сплачує винагороду у розмірі 0 % від суми збільшення ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата підписання кредитного договору. Рахунки для сплати винагороди зазначається у пункті А.4 (пункт А.9 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3.2 Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.

Пунктом 6.1. Кредитного договору визначено, що він вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Відповідно до протоколу створення та перевірки електронного підпису від 25.08.2023, вказаний кредитний договір №41734877-КД-3 сторони підписали 19.11.2021.

У додатку № 1 до Кредитного договору та до додаткової угоди № 1 сторони узгодили Графік платежів, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язався погашати кредит у такі строки: по 49 496, 36грн 01.03.2022, 01.10.2022, 01.11.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.10.2023, 01.11.2023, 01.12.2023, 01.03.2024, 01.10.2024, та 49 461, 10грн - 01.11.2024.

Місцевим господарським судом встановлено, що 22.11.2021 на поточний рахунок 1-го відповідача було перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 544 075, 00грн, що підтверджується копією виписки по рахунку 20631030120276 та меморіальними ордерами: №160535275 tr. DNH0LBMW04DEKM 1 від 22.11.2021 на суму 152 075, 00грн та №160535275 tr. DNH0LBMW04DEKZ 1 від 22.11.2021 на суму 392 000, 00грн перераховано ТОВ "Техноторг" за сільськогосподарську техніку.

18.11.2021 між позивачем та 1-им відповідачем також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода) відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із пунктом 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, Позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка є змінюваною та становить на дату укладення Додаткової угоди розмір 14.31 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;

де Індекс UIRD український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7. цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість, до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7 Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Згідно із пунктом 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї Додаткової угоди +5% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 18.11.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) був укладений договір поруки №41734877-ДП-З/1 (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання зобов`язань ФГ "Аскей" (далі - Боржник) за кредитним договором №41734877-КД-3 від 18.11.2021 не відновлювальної кредитної лінії на суму 550 642, 60грн терміном дії по 01.11.2024.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредитів, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2 договору поруки).

Сторонами погоджено, що порука за договором припиняється через 15 років після його укладення. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитни договором договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).

Отже, зобов`язання Фермерського господарства "Аскей" за кредитним договором №41734877-КД-3 від 18.11.2021 забезпечені порукою ОСОБА_1 за договором поруки № 41734877-ДП-3/1 від 18.11.2021.

Посилаючись на те, що 1-ий відповідач у повному обсязі не повернув кредитні кошти позивач просить стягнути солідарно з Фермерського господарства "Аскей" та ОСОБА_1 398 974, 72грн за тілом кредиту та 44 913, 92грн заборгованості по процентах.

Місцевим господарським судом встановлено, що як свідчить доданий до позову розрахунок та виписка з рахунку обліку кредиту 1-ий відповідач, починаючи з 02.12.2022 порушував зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та допустив прострочення заборгованості станом на 23.08.2023 з повернення кредитних коштів у сумі 102 206, 52грн.

Також 1-ий відповідач допустив заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка станом на 23.08.2023 становила 44 913, 92грн. Це підтверджено розрахунком та випискою з рахунку обліку процентів.

Умовами Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 1 сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту позичальником 01.11.2024.

Банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту, подавши цю позовну заяву до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно заключної виписки за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 по рахунку обліку кредиту, 1-ий відповідач 18.09.2023 сплатив позивачу 102 031, 92грн погашення заборгованості по кредиту. Ця сплата проведена після звернення позивача з цим позовом до суду та після заявлення позивачем вимоги про дострокове погашення всього кредиту.

Інші платежі, вказані у цій виписці були враховані позивачем при зверненні з позовом у розрахунку.

Як свідчить заключна виписка за період з 18.11.2021 по 23.09.2023 по рахунку обліку процентів, 1-ий відповідач 25.08.2023 та 18.09.2023 сплатив позивачу загальну суму 11 976, 97грн.

Інші платежі, вказані у цій виписці були враховані позивачем при зверненні з позовом у розрахунку.

Платежі, вказані у довідці про державні компенсації, наданою відповідачем-1, були враховані позивачем у розрахунку при звернення з цим позовом.

Враховуючи сплату відповідачем 102 031, 92грн заборгованості по кредиту та 11 976, 97грн заборгованості по сплаті процентів (виписки банку за період з 18.11.2021 по 23.09.2023), суд першої інстанції закрив провадження у справі в цій частині в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, місцевий господарський суд встановив, що станом на 23.09.2023 заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором №41734877-КД-З від 18.11.2021 становить 329 879, 75грн, з якої 296 942, 80грн заборгованості за кредитом та 32 936, 95грн заборгованості за відсотками, яка підлягає задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із неповерненням 1-им відповідачем наданих позивачем кредитних коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.09.2023 заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором №41734877-КД-З від 18.11.2021 становить 329 879, 75грн, з якої 296 942, 80грн заборгованості за кредитом та 32 936, 95грн заборгованості за відсотками

Позивачем та 1-им відповідачем надано банківські виписки, які підтверджують заборгованість позичальника перед позивачем станом на 23.09.2023.

У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 Цивільного кодексу України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, - такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Договірні зобов`язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язань не допускається.

Щодо доводів апелянта, що позивачем не надано суду на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.10.2023 документів щодо стану заборгованості по кредитному договору №417348770КД-3 від 18.11.2021, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх доводів і вимог; докази подаються учасниками справи.

А суд в силу положень 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України надає їм відповідну правову оцінку.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що станом на 23.09.2023 заборгованість 1-го відповідача за кредитним договором №41734877-КД-З від 18.11.2021 становить 329 879, 75грн, з якої 296 942, 80грн заборгованості за кредитом та 32 936, 95грн заборгованості за відсотками.

І доказів іншого відповідачами суду не надано.

Судом першої інстанції детально досліджено усі надані позивачем та 1-им відповідачем банківські виписки, довідки для встановлення розміру заборгованості 1-го відповідача перед позивачем.

І в апеляційній скарзі апелянт розміру заборгованості не спростовує, а саме по собі не виконання позивачем вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.10.2023, за наявності у матеріалах справи доказів, що дозволяють суду встановити розмір заборгованості, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Тим паче, що і сам апелянт вимог ухвали Господарського суду Полтавської області від 06.10.2023 не виконав і не надав суду першої інстанції докази погашення кредиту та відсотків за кредитним договором № 41734877-КД-З від 18.11.2021 та за договором поруки № 41734877-ДП-З/1 від 18.11.2021.

Також, як вказує апелянт, судом першої інстанції не враховано пояснень 1-го відповідача щодо ведення на території України бойових дій, умови військового стану, наявність форс-мажорних обставин у контрагентів 1-го відповідача, ціни на агропродукцію в Україні, відсутність у позивача прозорої, доступної, однозначної системи обліку заборгованості в кабінеті користувача, не виконання Міністерством аграрної політики та продовольства України постанови КМУ №130 від 01.03.2017 та №86 від 07.02.2018 перед 1-им відповідачем за 2021 рік в сумі 360 023, 54грн.

Судова колегія зазначає, що очевидно не виконання, як вказує апелянт, Міністерством аграрної політики та продовольства України постанови КМУ №130 від 01.03.2017 та №86 від 07.02.2018 перед 1-им відповідачем не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог; позивач не несе відповідальності за дії державного органу.

Безпідставними та необґрунтованими є доводи апелянта щодо необхідності врахування судом першої інстанції у спірних цін на агропродукцію в Україні, відсутність у позивача прозорої, доступної, однозначної системи обліку заборгованості в кабінеті користувача.

1-ий відповідач за власним бажанням уклав кредитний договір з позивачем, і за наявності непорозумінь щодо заборгованості перед позивачем, не позбавлений права і можливості звернутись до позивача для вирішення незрозумілих розрахунків.

Поряд з цим, господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання на власний ризик.

І зміна ціни на агропродукцію в Україні не може звільняти боржника від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, і наявність форс-мажору не може бути підставою для невиконання безпосередньо зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України, а також статтею 218 Господарського кодексу України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору.

Але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Тобто, апелянт, посилаючись на форс-мажорні обставини, має довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Апелянт таких належних та допустимих доказів суду не надав.

Однак, форс-мажорні обставини є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому основного зобов`язання.

У даному ж випадку позивач просить стягнути основну заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами, що не є відповідальністю за невиконання зобов`язання, а є нарахованими процентами за користування грошовими коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Позивачем також не нараховувалась неустойка (штраф, пеня).

Повернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ними є не відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України, а виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором.

І у спірних правовідносинах апелянтом не доведено наявності правових підстав для звільнення від цього обов`язку перед позивачем.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги до 1-го відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як свідчать матеріали справи, 2-ий відповідач поручився за належне виконання 1-им відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що апелянтом не заперечується.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що 2-ий відповідач несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли на підставі кредитного договору разом з 1-им відповідачем.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів 296 942, 80грн. заборгованості за кредитом, 32 936, 95грн заборгованості за відсотками.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аскей" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 у справі №917/1725/23 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аскей" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.11.2023 у справі №917/1725/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 28.02.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза