Постанова

від 26.02.2024 по справі 913/308/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/308/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (вх. №2897 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23, ухвалене суддею Корнієнком В.В. у приміщенні Господарського суду Луганської області, повне рішення складено 04.12.2023,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут", м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 578145950,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" заборгованості у сумі 465706728,93 грн з оплати природного газу, поставленого відповідачу у період січень березень 2022 року на підставі Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 20.10.2021 №2рд_БГр-ЛГЗ та Індивідуального договору від 20.10.2021 № БГр-21/22-ЛГЗ до нього, а також трьох процентів річних в сумі 18704485,02 грн та інфляційних втрат в сумі 93734736,66 грн за прострочення платежів.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" борг в сумі 465706728,93 грн, три проценти річних в сумі 18704485,02 грн, інфляційні втрати в сумі 93734736,66 грн, витрати на судовий збір в сумі 939400 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" звернулось 22.12.2023 засобами поштового зв`язку до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ 2897 Л\2 від 29.12.2023), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Луганськгаз Збут" заборгованості за рамковим договором №2рд_БГр-ЛГЗ від 20.10.2021 та індивідуальним договором до нього №БГр-21/22-ЛГЗ від 20.10.2021 у сумі 578 145 950,61 повністю; судові витрати покласти на позивача ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в повному обсязі.

Водночас, в апеляційній скарзі заявником зазначено про те, що попередній розрахунок судових витрат за договором про надання правової допомоги за подання апеляційної скарги складає 939400 грн, остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначений у відповідності до статті 126 ГПК України. На підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідачем повідомлено про те, що докази щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити Адвокатському об`єднанню у зв`язку з розглядом справи буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення за наслідком розгляду апеляційної скарги. Також зазначено про те, що апеляційна скарга написана та підготовлена для подання до суду Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" на підставі договору про надання правничої допомоги, хоча подається за підписом директора ТОВ "Луганськгаз збут".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з 1409100,00 грн до 2684,00 грн. та залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (вх. №2897 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пунктів 2 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом розмірі; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

09.01.2024 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 03.01.2024, у межах встановленого судом строку, до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку від представника ТОВ "Луганськгаз збут" адвоката Базилевського Сергія Борисовича, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.01.2024 серія АА№1389484, виданого адвокатським об`єднанням "Лекс груп", надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №378), до якої додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (вх. №2897 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20 лютого 2024 року о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104, доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 05.02.2024, для подання заяв, клопотань, тощо - до 15.02.2024.

13.02.2024 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" адвоката Руденка Андрія Олександровича, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 08.02.2024 серія АА№0037941, виданого адвокатським об`єднанням "Лекс груп", надійшла заява в порядку вимог частини 8 статті 129 ГПК України, в якій повідомлено про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги (вх. № 2261).

13.02.2024 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" адвоката Руденка Андрія Олександровича надійшла засобами поштового зв`язку заява (вх. №2262) про участь у судовому засіданні в межах справи №913/308/23, призначеному на 20 лютого 2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (19.02.2024 зазначена заява надійшла повторно через систему "Електронний суд" вх.№ 2495 та засобами поштового зв`язку вх. №2551).

Також 15.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвоката Пронюка Владислава Ярославовича надійшла заява (вх. №2346) про участь у судовому засіданні в межах справи №913/308/23, призначеному на 20 лютого 2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (16.02.2024 зазначена заява надійшла повторно вх.№ 2435).

Вказані заяви задоволені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта адвоката Руденка Андрія Олександровича та представника позивача адвоката Пронюка Владислава Ярославовича.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, зокрема, задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут"; скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 22.11.2023 у справі №913/308/23 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" судовий збір за подання апеляційної скарги.

Водночас, 19.02.2024 до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" адвоката Руденка Андрія Олександровича надійшла заява про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу (вх. № 2554), в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" 250000,00 грн витрат на надання правничої допомоги. До вказаної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги від 12.09.2023; копію акта наданих послуг від 16.02.2024 №2.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2554); повідомлено учасників справи, що розгляд заяви відбудеться 26 лютого 2024 року об 11:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104, доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою; запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут".

22.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх. № 2765), в якій заявник просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення адвокатом відповідача витрат на правничу допомогу до 10000,00 грн з посиланням на характер спірних правовідносин, обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

22.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвоката Пронюка Владислава Ярославовича надійшла заява (вх. №2733) про участь у судовому засіданні в межах справи №913/308/23, призначеному на 26 лютого 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, 22.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" адвоката Руденка Андрія Олександровича надійшла заява (вх. № 2763, 2767) про участь у судовому засіданні в межах справи №913/308/23, призначеному на 26 лютого 2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Вказані заяви задоволені ухвалою Східного апеляційного господарського суду 22.02.2024.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за участі представника заявника, який просив заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" задовольнити в повному обсязі. Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача заперечував проти задоволення вказаної заяви в повному обсязі, просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення адвокатом відповідача витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в межах вказаної справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

У цій справі судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги від 12.09.2023 б/н, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (далі клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" (далі Адвокатське об`єднання); ордер від 05.01.2024 серія АА№1389484, виданий адвокатським об`єднанням "Лекс груп" адвокату Базилевському Сергію Борисовичу, ордер від 08.02.2024 серія АА№0037941, виданий адвокатським об`єднанням "Лекс груп" адвокату Руденко Андрію Олександровичу; копію акта №2 наданих послуг від 16.02.2024.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Так, 12.09.2023 між Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (далі клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги (далі договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокатське об`єднання в особі його адвокатів та співробітників зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правничу допомогу щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього у судовій справі № 913/308/23.

Відповідно до пункту 2.1 договору послуги клієнту надаються Адвокатським об`єднанням шляхом, зокрема: усного та письмового консультування; розроблення правової позиції у справі та стратегії захисту інтересів клієнта; представництва інтересів клієнта у судах усіх юрисдикцій та інстанцій; написання процесуальних документів у судовій справі; представництва клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 2.2 договору для виконання пункту 2.1 договору клієнт уповноважує адвокатів Адвокатського об`єднання, а саме Базилевського Сергія Борисовича, Руденка Андрія Олександровича, Вєдєрнікову Олену Сергіївну здійснювати захист та представництво його інтересів для чого надає їм права та повноваження здійснювати від імені та в інтересах клієнта всі та/або будь-які із перелічених нижче дій, зокрема: звертатись із адвокатськими запитами в інтересах Клієнта; підписувати та подавати до суду (в необмеженій кількості): позовну заяву, зустрічний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заперечення, письмові пояснення, заяву, клопотання, мирову угоду; давати усні і письмові пояснення у судовому процесі, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань та вчиняти всі необхідні дії відповідно до вимог чинного в Україні законодавства; завіряти копії документів; отримувати та відправляти поштову кореспонденцію від імені клієнта; знайомитись з матеріалами судової справи робити з неї витяги та фотокопії.

Під час надання правничої допомоги за цим договором, Адвокатське об`єднання має право вчиняти будь-які дії не заборонені чинним законодавством України, правилами адвокатської етики та є необхідними для належного виконання умов даного договору (п.3.1 договору).

Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнтові за його окремими дорученнями правничу допомогу протягом строку дії цього договору (п. 3.2 договору).

Клієнт користується усіма правами визначеними чинним законодавством України та зобов`язаний вчасно оплачувати послуги Адвокатського об`єднання у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 4.1, 4.2 договору).

У розділі 5 договору визначено вартість послуг та порядок розрахунків. Так, плата за надані Адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється в наступних розмірах:

- 150000 грн за представництво інтересів клієнта у Господарському суду Луганської області;

- 250000 грн за представництво інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді;

- 200000 грн за представництво інтересів клієнта у Верховному Суді.

Послуги надані Адвокатським об`єднанням оплачуються клієнтом у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвокатського об`єднання, який вказаний у розділі 9 даного договору на підставі акту про надання послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням, постановою суду. Послуги вважаються оплаченими з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання (п. 5.2, 5.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2025 (п..7.1 договору).

16.02.2024 Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (далі клієнт) складено акт наданих послуг №2, відповідно до якого сторони склали цей акт про приймання-передачу наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 12.09.2023, а саме: Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги, передбачені договором, зокрема: аналіз документів у справі, аналіз судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, написання та подання апеляційної скарги у справі 913/308/23, прийняття участі у судових засіданнях.

У пункті 2 цього акта сторони погодили, що загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 12.09.2023 складає 250000,00 грн без ПДВ.

Згідно з пунктом 3 цього акта послуги надані Адвокатським об`єднанням оплачуються Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням, постановою суду.

Вказані обставини свідчать про документальне підтвердження надання Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" відповідачу правової допомоги в межах господарської справи №913/308/23 в суді апеляційної інстанції.

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування / заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд і ухвалює рішення в цій частині.

У пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, враховуючи заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає наведеним вище критеріям.

Як вже було встановлено вище, у пункті 5.1 укладеного між Адвокатським об`єднанням "Лекс груп" (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (далі клієнт) договору про надання правничої допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару, а саме визначили, що вартість послуги за цим договором за представництво інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді становить 250000,00 грн, які оплачуються на підставі акту про надання послуг протягом у відповідності до пункту 5.2 договору.

Згідно з актом наданих послуг від 16.02.2024 №2 загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги від 12.09.2023 (а саме: аналіз документів у справі, аналіз судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, написання та подання апеляційної скарги у справі 913/308/23, прийняття участі у судових засіданнях) становить 250000,00 грн.

Так, частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачеві понесених ним витрат на правничу допомогу, за рахунок іншої сторони, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини справи та оцінивши надані на їх підтвердження докази, наведені позивачем заперечення, дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 250000,00 грн є завищеним, неспівмірним із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Так, Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі № 911/2408/22, від 30.11.2023 у справі № 924/878/22).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення позивача, оскільки правова позиція відповідача вже була сформована до апеляційного розгляду справи та не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Колегія суддів також враховує, що фактично доводи апеляційної скарги стосувались лише висновків суду першої інстанції стосовно відхилення доводів відповідача щодо наявності дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), не містили посилань в частині не погодження зі здійсненими розрахунками із наданням власних контррозрахунків або ж особливостей врегулювання правовідносин сторін за договором купівлі-продажу природного газу, тобто спірним було питання, яке не вимагало значного часу як для аналізу документів та судової практики щодо форс-мажорних обставин (дві постанови Верховного Суду), так й для написання та подання апеляційної скарги, оскільки доводи та обставини вже були зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву, письмових запереченнях, відповіді на додаткові пояснення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час перебування справи в провадженні Східного апеляційного господарського суду ТОВ "Луганськгаз Збут" фактично подавалась лише одна заява по суті - апеляційна скарга, що фактично дублює доводи, які наводились відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Отже, підготовка до цієї справи в суді апеляційної інстанції зі сторони адвоката об`єктивно не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики.

Також, зазначення в акті наданих послуг прийняття участі у судових засіданнях фактично свідчить про витрачений адвокатом відповідача час лише в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, яке тривало близько однієї години, та за наслідками якого було прийнято рішення.

Наведене свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат, оскільки розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції.

Відтак, беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, незважаючи на ціну даного позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, апеляційний господарський суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення цих витрат до 10000,00 грн, як заявив позивач у клопотанні про зменшення витрат, оскільки, по-перше: справа містить вимоги майнового характеру у значному розмірі, тому не можна стверджувати, що така справа є малозначною; по-друге: визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Це означає, що у разі настання визначених умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом в суді апеляційної інстанції, з урахуванням заперечень позивача, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінюючи дійсність та необхідність понесення адвокатських витрат та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції, використовуючи дискреційні повноваження, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 42399676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськгаз Збут" (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, будинок 87, кімната 307, ідентифікаційний код 40268230) судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 50000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 28.02.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель