Рішення
від 27.02.2024 по справі 905/1665/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2024р. Справа №905/1665/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лондрі Трейд, м. Київ,

до відповідача Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Азовжитлокомплекс, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 1330539,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лондрі Трейд звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Азовжитлокомплекс про стягнення 1330539,44 грн.

Хід розгляду справи та позиції учасників процесу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1665/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов`язку оплатити поставлений товар на підставі видаткової накладної №38 від 05.12.2022 року за договором про закупівлю товарів № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 в сумі 888000,00 грн. На суму заборгованості позивачем було нараховані 3 % річних в розмірі 25034,30 грн., інфляційні втрати в розмірі 38657,58 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 378847,56 грн.

05.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про продовження строків подання відзиву. Відповідач пояснив, що не відмовлявся від зобов`язань за договором про закупівлю товарів № 12/2022-ЗП від 28.11.2022, проте з вимогами позивача не погоджується, оскільки останньому було відомо про існуючі ризики несвоєчасного виконання зобов`язань у зв`язку з фінансуванням за рахунок бюджетних коштів, відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору № 12/2022-ЗП. Після поставки товарів позивачем відповідач здійснив всі заходи, необхідні для проведення своєчасних розрахунків, направив пакет документів в органи ДКСУ, що підтверджується листом № 03-30-06/609 від 27.10.2023 управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області.

Відповідь на відзив позивачем не надавалась.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

28 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Лондрі Трейд (Постачальник) та Житлово-комунальним підприємством Маріупольської міської ради Азовжитлокомплекс (Замовник) був укладений Договір про закупівлю товарів №12/2022-3П, за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовникові товар, зазначений в специфікації, що є додатком до цього Договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити товар: пральну машинку, сушильну машинку, прасувальний каток, прасувальний стіл для здійснення заходів з підтримки внутрішньопереміщеннх або евакуйованих осіб, які в подальшому будуть використані для організації надання побутових послуг внутрішньо-переміщеним та/або евакуйованим особам (містах Київ, Дніпро) (код ДК 021:2015:39710000-2 Електричні побутові прилади).

Сума, що визначена у договорі становить 888000,00 грн. з ПДВ (п. 3.1. договору).

За змістом пунктів 4.1., 4.2., 4.3. договору оплата здійснюється в розмірі повної вартості поставленого товару на підставі рахунку та видаткової накладної постачальника шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у цьому договорі. Оплата за поставлений товар буде проводитися протягом 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Але, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання коштів замовником на свій реєстраційний рахунок. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету в межах затверджених видатків Замовника.

Зобов`язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність замовника за адресою постачальника (п. 3.1. договору).

За змістом п. 6.1.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Види порушень та санкції за них, установлені договором: у разі порушення Замовником строку оплати, визначеного в розділі IV Договору (при наявності бюджетного фінансування). Замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого по накладній товару, за кожний день затримки оплати, за весь період прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє Замовника від виконання взятих на себе зобов`язань по даному Договору (пункти 7.1, 7.3. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх фінансових обов`язків (п. 10.1. договору).

Договір підписаний представниками сторін.

Згідно специфікації №1 відповідачу була поставлена продукція на суму 888000,00 грн. з ПДВ, а саме: 1. Пральна машинка SF3JGBSP403NG22, кількістю 2 шт, загальною вартістю 240000,00 грн. з ПДВ; 2. Сушильна машина LDE3TRGS301NG10, кількістю 2 шт, загальною вартістю 161600,00 грн. з ПДВ; 3. Прасувальний стіл KER/2, кількістю 2 шт, загальною вартістю 106400,00 грн. з ПДВ; 4. Прасувальний коток GMP E2 140.25, кількістю 2 шт, загальною вартістю 380000,00 грн. з ПДВ.

Факт поставки продукції за договором підтверджується видатковою накладною №38 від 05.12.2022 на суму 888000,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №Р38 від 05.12.2022.

Товар за договором закупівлі отримано уповноваженою особою відповідача директором Подбєльцевою Н.А. без зауважень та заперечень.

Факт отримання від позивача товару за договором про закупівлю з боку відповідача не оспорюється.

В претензії б/н та б/д позивач просив відповідача сплатити заборгованість за договором про закупівлю товарів № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 в сумі 888000,00 грн.

У вимозі б/н та б/д позивач просив відповідача надати документи в підтвердження вжиття заходів по оплаті товарів, поставлених у 2022 на суму 888000,00грн.

Листом №35/23 від 28.09.2023 відповідач підтвердив, що товар за договором № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 отриманий замовником та обліковується на балансі ЖКП ММР Азовжитлокомплекс, та що у зв`язку з відсутністю затвердженого бюджету Маріупольської територіальної громади на 2023 рік витрати на здійснення платежів за поставлені товари по договору про закупівлю товарів № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 не можуть бути профінансовані.

Оскільки відповідачем не проведено оплати за отриманий товар в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення основного боргу в сумі 888000,00 грн., нарахованих 3 % річних в розмірі 25034,30 грн., інфляційних втрат в розмірі 38657,58 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 378847,56 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду порушення відповідачем умов договору про закупівлю в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами договору про закупівлю товарів №12/2022-ЗП від 28.11.2022.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Укладений між сторонами договір про закупівлю товарів № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору про закупівлю товарів №12/2022-3П позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято передбачену договором продукцію на суму 888000,00 грн., що підтверджено видатковою накладною, товарно-транспортну накладною, листуванням сторін, актом звірки, та не заперечується відповідачем.

Будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов договору з боку відповідача відсутні.

Отже, у відповідності до укладеного між сторонами договору позивачем виконані прийняті на себе зобов`язання з передачі товару відповідачу, а відповідачем, у свою чергу, прийнято товар без будь - яких зауважень.

Проте, відповідач у визначений умовами договору строк свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з основного боргу у сумі 888000,00 грн.

Відповідач не погоджується з вимогами позивача, вказуючи, що умовами договору №12/2022-ЗП від 28.11.2022 передбачені ризики несвоєчасної оплати товару, оскільки джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету в межах затверджених видатків замовника.

Як зазначалось, відповідно до п.4.3. договору, джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету в межах затверджених видатків замовника.

Оскільки джерелом фінансування відповідача є кошти місцевого бюджету, при проведенні розрахунків відповідач повинен діяти у чіткій відповідності до вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 1.1 «Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі - Порядок № 309), цей Порядок розроблено на виконання статей 43,46,48, 51,112,116-118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.

Орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку

У відповідності до пункту 2.1 цього Порядку розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктами 2.2., 2.3 Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання (пункт 2.2). Органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру (пункт 2.3 Порядку №309).

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік» (пункт 2.7 Порядку №309).

Листом №03-30-06/609 від 27.10.2023 Управління Державної казначейської служба України у м. Маріуполі Донецької області повідомило відповідача, що поданий останнім на реєстрацію пакет документів відповідав вимогам Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, що договір № 12/2022-ЗП від 28.11.2022 поданий до управління 30.11.2022, зареєстрований 05.12.2022, видаткова накладна № 38 від 05.12.2022 подана до управління 24.12.2022 та зареєстрована 28.12.2022.

В листі зазначено, що при проведені платежів Державна казначейська служба керується Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590, зі змінами, та відповідно до Довідника кодів напрямів видатків/витрат для реєстрації платіжних інструкції в АС «Є-Казна Видатки», тому станом на 28.12.2022 було прийнято маркування платіжних інструкції за деякими напрямками, видатки яких не були віднесені до поданої платіжної інструкції згідно договору від 28.11.2022 № 12/2022-ЗП. Також повідомлено, що в кінці року всі платіжні інструкції, на яких не було надане підкріплення бюджетних коштів були видалені Центральним апаратом.

В контексті наведених норм чинного законодавства в сукупності з обставинами даної справи, умовами спірного договору та наявними доказами в частині доводів відповідача про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за затримку бюджетного фінансування та не проведенням органами Державного казначейства України своєчасної оплати поставленого позивачем товару, суд зазначає, що згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Водночас, частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За приписами частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Господарський суд зауважує, що частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Тобто, відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 року по справі №904/6252/17, від 06.06.2018 у справі № 916/2456/17, від 28.01.2019 року у справі №917/611/18.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Несплата відповідачем поставленого позивачем товару призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

З огляду на викладене, оскільки відповідач у встановленому законом не спростував аргументи позивача, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 888000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних в розмірі 25034,30 грн., інфляційних втрат в розмірі 38657,58 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 378847,56 грн., господарський суд зазначає наступне.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. договору сторони узгодили види порушень та санкції за них, установлені договором: у разі порушення замовником строку оплати, визначеного в розділі IV Договору (при наявності бюджетного фінансування), замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого по накладній товару, за кожний день затримки оплати, за весь період прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє замовника від виконання взятих на себе зобов`язань по даному Договору.

Вказане в п. 7.3. договору застереження є підставою для звільнення позивача від сплати пені, оскільки порушення замовником строку оплати, визначеного в розділі IV Договору ставиться у залежність від бюджетного фінансування, та як було встановлено судом, у даному випадку, позивачем своєчасно подано на реєстрацію пакет документів до Управління державної казначейської служби України у м.Маріуполі, проте розрахунки не проведені у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Разом з цим, відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від настання наслідків, які визначені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а тому правомірним є нарахування позивачем інфляційних втрат та процентів річних на суму основного боргу, яку не сплачено своєчасно.

З урахуванням приписів статті 253 Цивільного кодексу України та умов пункту 4.2 Договору граничним строком виконання зобов`язання з оплати товару, враховуючи дату фактичної поставки товару 05.12.2022, є 04.01.2023 включно, а отже початком періоду прострочення та можливого нарахування процентів річних та інфляційних втрат є 05.01.2023.

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок 3% річних за період з 05.01.2023 по 13.12.2023, суд встановив, що сума річних складає 25034,30 грн., у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок інфляційних втрат за загальний період з січня 2023 по листопад 2023 суд встановив, що сума інфляційних втрат складає 38657,58 грн., у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 15600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу ч.1 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 15600,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію ордеру серії №АА №1312987 на надання правової (правничої) допомоги від 12.12.2023, договір про надання правової допомоги від 08.08.2023, копію акту здачі-прийняття наданих послуг від 12.12.2023 наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 08.08.2023, копію платіжної інструкції №2296 від 13.12.2023 на суму 15600,00грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження належними письмовими доказами витрат позивача на послуги адвоката.

В силу ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи положення статті 123, 126, 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору та витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лондрі Трейд до відповідача Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Азовжитлокомплекс про стягнення 1330539,44 грн., задовольнити частково - в сумі 951691,88 грн.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства Маріупольської міської ради Азовжитлокомплекс (код ЄДРПОУ 32320788; місцезнаходження: 87529, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Воїнів Визволителів, б. 82; фактична адреса: 04211, м.Київ, вул. Олександра Архипенка, б. 8а, кв. 215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лондрі Трейд (код ЄДРПОУ 36973504; місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул. Поправки Юрія, б. 4/39-А, приміщення 384) основний борг в сумі 888000,00 грн., 3 % річних в сумі 25034,30 грн., інфляційні втрати в сумі 38657,58 грн.; витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 11158,17 грн.; судовий збір в сумі 14275,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення27.02.2024
Оприлюднено01.03.2024
Номер документу117305638
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —905/1665/23

Судовий наказ від 26.04.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Рішення від 27.02.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 25.12.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні