Ухвала

від 28.02.2024 по справі 907/1170/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"28" лютого 2024 р. м. Ужгород Справа №907/1170/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву представника Фонду державного майна України, м. Київ б/н від 08.02.2024 (вх. №02.3.1-02/984/24 від 09.02.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1170/23 за позовом Фонду державного майна України, м. Київ до відповідача 1 Акціонерного товариства Інтернешнл Трейдінг Партнерс АГ (International Trading Partners AG), м. Санкт-Галлен, Швейцарська Конфедерація, до відповідача 2 Південно Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, м. Самара, Російська Федерація, до відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю ПрикарпатЗахідтранс, м. Рівне про визнання недійсним Договору купівлі продажу б/н від 04.10.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ПрикарпатЗахідтранс та Акціонерним товариством Інтернешнл Трейдінг Партнерс АГ (International Trading Partners AG), посвідченого приватним нотаріусом Сохацькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1716, 1717; визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.01.2024 позовну заяву Фонду державного майна України, м. Київ залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України, оскільки така подана з порушенням вимог ст. 162, 164 ГПК України, а саме, позивачем не обґрунтовано змісту заявлених ним позовних вимог до кожного з відповідачів, зокрема, до відповідача 2 Південно Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів; крім того, всупереч приписам ГПК України, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено документи, які складені мовою іноземної держави без супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Представник позивача через підсистему Електронний суд подала заяву б/н від 08.02.2024 (вх. №02.3.1-02/984/24 від 09.02.2024), за змістом якої просить продовжити встановлений ухвалою суду від 29.01.2024 у справі №907/1170/23 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви із огляду на те, що процедура перекладу документів, долучених до позову, на українську мову є затратною в часі та потребує відповідних фінансових асигнувань, що на 2024 рік вкрай обмежені. Крім того, із посиланням на значну кількість повітряних тривог, які оголошувались у м. Києві, представник позивача вказує на об`єктивну неможливість своєчасного виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви в даній справі без руху, у зв`язку із чим вважає, що процесуальний строк на усунення недоліків останньої підлягає продовженню на 10 днів.

Оцінюючи подану представником позивача заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1170/23, суд зазначає наступне.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Процесуальний строк виступає одним із ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

З огляду на системний аналіз ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).

Із правового аналізу наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який установлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою.

При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №905/1977/21, від 04.12.2023 у справі №904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі №911/2561/22.

У даному контексті суд відзначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено граничний строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та не може бути продовжений судом. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/10965/17, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 та від 25.03.2019 у справі №910/6924/18.

З огляду на вищенаведене, процесуальний закон не надає можливості суду продовжити строк на усунення недоліків поданої позовної заяви понад термін, визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з чим відповідна заява представника позивача задоволенню не підлягає.

Водночас суд критично оцінює доводи останнього про те, що часова затратність процедури перекладу документів на державну мову є підставою для продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2024 про залишення позовної заяви в даній справі без руху, оскільки українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо) (рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі №10-рп/99).

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України Про судоустрій та статус судів, судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Враховуючи вищевикладене, позивач, звертаючись із позовом до суду, повинен був передбачити необхідність подання документальних доказів, якими обґрунтована його правова позиція, державною мовою та завчасно подбати про здійснення перекладу та нотаріального засвідчення таких у встановленому законом порядку.

У зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника Фонду державного майна України, м. Київ б/н від 08.02.2024 (вх. №02.3.1-02/984/24 від 09.02.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1170/23.

Керуючись ст. 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви представника Фонду державного майна України, м. Київ б/н від 08.02.2024 (вх. №02.3.1-02/984/24 від 09.02.2024) про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі №907/1170/23.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 28.02.2024.

Суддя Пригара Л.І.