Ухвала

від 07.02.2024 по справі 910/2423/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

ПРО БАНКРУТСТВО

07.02.2024Справа № 910/2423/23

За заявою Коммерцбанк Акцієнгезельшафт

до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (код ЄДРПОУ 32785994)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від заявника Цветкова К.В. - представник, Селівакін І.О. - представник

Від боржника Горєлов О.Л. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Коммерцбанк Акцієнгезельшафт звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 прийнято до розгляду заяву Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"; підготовче засідання суду призначено на 08.03.23; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язано боржника надати суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

07.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заява боржника про застосування строків позовної давності та клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Соловйова Є.О.

05.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло уточнене клопотання боржника.

17.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі.

19.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення заявника на клопотання боржника про призначення арбітражного керуючого Соловйова Є.О. та заперечення на заяву боржника про застосування строків позовної давності

24.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника.

26.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення заявника на відзив боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 відмовлено Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 апеляційну скаргу Коммерцбанк Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellscgaft) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/2423/23 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2023 касаційну скаргу Коммерцбанку Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellschaft) задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/2423/23 скасовано, справу № 910/2423/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 27.11.2023 визначено суддю Чеберяка П.П. для розгляду справи № 910/2423/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 прийнято до свого провадження справу № 910/2423/23, підготовче засідання призначено на 10.01.2024.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відмову у відкритті провадження у справі.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на позовну заяву.

09.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява заявника про зміну розміру вимог кредитора.

09.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення заявника.

09.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло заперечення боржника щодо заяви заявника про відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 10.01.2024 було оголошено перерву до 22.01.2024.

Судове засідання 22.01.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2024 призначено розгляд справи на 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 представники заявника надали пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", з урахуванням заяви про зміну розміру вимог кредитора.

Представник боржника щодо задоволення поданої заяви заперечив.

Розглянувши заяву Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" зареєстровано за адресою: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, літера А; ідентифікаційний код 32785994.

Звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Коммерцбанк Акцієнгезельшафт вказало про наявність у боржника заборгованості за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008 у розмірі 719 512 723,71 грн., у тому числі основний борг та проценти за прострочення виконання зобов`язань, які останній неспроможний погасити.

В подальшому, заявник звернувся до суду з заявою про зміну розміру вимог кредитора в якій просив суд визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 397 870 109,93 грн., які складають основний борг за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.

Крім того, ініціюючим кредитором також заявлено вимоги, які складають судовий збір в розмірі 26 840,00 грн. та витрати на авансування грошової винагороди арбітражному керуючому в розмірі 60 300,00 грн.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, між Банком та Закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" укладено два кредитних договори: кредитний договір від 26.05.2008 на загальну суму кредиту до 24250500 євро та кредитний договір від 27.05.2008 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.

У подальшому Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" було перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс".

Заявник зазначає, що протягом 2008-2011 років, виконуючи умови кредитних договорів, Банк здійснив всі необхідні виплати в загальному розмірі 24250478,52 євро за кредитним договором №1 та 6787034 євро за кредитним договором №2. З березня 2011 року до вересня 2015 року боржник здійснював виплати по наданим кредитам, однак у подальшому припинив виконувати свої зобов`язання на користь Банку та погашати заборгованість. З 2020 року між кредитором та боржником проводилися переговори щодо реструктуризації заборгованості, які не мали успіху.

Так, відповідно до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 26.05.2008 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір №1 на загальну суму кредиту до 24250500 євро.

Кредитний договір №1 укладено для фінансування 85% вартості експортного контракту, який складався з двох окремих договорів від 07.03.2007, укладених між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ (найменування німецькою - Chemieanlagenbau Chemnitz GmbH), на загальну суму 28530000 євро.

01.10.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан".

28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.

13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" на ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.

Відповідно до п. 1 ст. 3 кредитного договору №1 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: DE34 8704 0000 01004001 00).

Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №1.

Відповідно до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючий кредитор вказує, що підставою для кожної такої виплати слугували листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №1. У відповідь на вказані листи кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.

Як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №1 кредитор здійснив виплати сум кредиту на загальну суму 24250478,52 євро.

Згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №1 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.

Відповідно до п. 2 ст. 11 кредитного договору №1 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Оскільки боржник так і не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №1, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.

Згідно зі ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду. На кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.

Відповідно до ст. 1 кредитного договору №1: "ЮРІБОР" означає Європейську міжбанківську ставку пропозиції для депозитів у євро на період, співвідносний з відповідним відсотковим періодом, визначену Європейською банківською асоціацією та опубліковану об 11 годині ранку (за брюссельським часом) або близько цієї години на сторінці екрану Рейтерз EUR1BOR. "Маржа" означає 0,75% річних".

27.05.2008 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір №2 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.

Кредитний договір № 2 укладений для фінансування 85% вартості експортного контракту, укладеного між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ від 09.03.2007 на загальну суму 7984746 євро.

27.09.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан".

28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.

13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" на ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.

Відповідно до п. 1 ст. 3 кредитного договору №2 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: DE34 8704 0000 01004001 00).

Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №2.

Підставою для кожної такої виплати були листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №2. У відповідь на вказані листи, кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.

Відповідно, як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №2 виплачено суму кредиту в загальному розмірі 6787034,00 євро.

Згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.

Відповідно до п. 2 ст. 11 кредитного договору №2 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Оскільки боржник так і не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №2, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.

Згідно з п. 2 ст. 6 кредитного договору №2 на кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.

Заявник зазначає, що боржник сплатив сумарно за тілом та відсотками за користування кредитом за обома кредитними договорами заборгованість на загальну суму 16 949 261,85 євро.

Боржником подано заяву про застосування позовної давності, яку він обґрунтовує тим, що згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами. Згідно з ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду.

Враховуючи той факт, що кредитними договорами встановлено періодичність платежів в рахунок погашення кредиту та процентів, позовна давність щодо кожного платежу спливає через три роки з відповідної дати чергового платежу.

Боржник зазначає, що з огляду на подану заявником таблицю №5 "Погашення заборгованості за кредитними договорами №№1, 2", позовна давність по періодичним платежам спливла.

Ініціюючий кредитор вказує, що факт виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором визнавався неодноразово боржником та посилається на: лист від 09.05.2018; Афідевіт від 06.08.2018; лист від 31.03.2020, а також у додатках, зокрема фінансовій звітності боржника за 2018 та 2019 роки відображено заборгованість за кредитними договорами в розрізі різних кредиторів, у тому числі заборгованість перед банком; лист №75 від 19.06.2020; лист від 17.08.2020.

Зокрема, одним із двосторонніх документів, в якому наведена конкретна сума визнаного боргу за обома кредитними договорами, а також факт прострочення платежів боржником є лист від 09.05.2018, який був підписаний банком та боржником.

Так, відповідно до змісту цього листа, розмір простроченої та невиплаченої заборгованості боржника перед банком станом на 30.04.2018 становить 10 838 236,56 євро, зокрема:

10 169 749,94 євро - за тілом боргу за обома кредитними договорами (в тому числі за кредитним договором № 1 - 7 771 222,44 євро та за кредитним договором № 2 - 2 395 423,74 євро);

668 486,62 євро - за процентами за користування кредитами.

В ході проведення підготовчого засідання, керуючись приписами ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заявник звернувся до суду із заявою про зміну розміру вимог кредитора в якій просив суд визнати кредиторські вимоги до боржника в розмірі 10 169 749,94 євро, що станом на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за офіційним курсом НБУ еквівалентно 397 870 109,93 грн., у тому числі: 10 169 749,69 євро за тілом боргу за обома кредитними договорами, що еквівалентно 397 870 109,93 грн., з яких за кредитним договором № 1 - 7 771 222,44 євро, що еквівалентно 304 032 758,40 грн., за кредитним договором № 2 - 2 395 423,74 євро, що еквівалентно 93 715 923,44 грн., витрати ЕКА - 3 103,76 євро, що еквівалентно 121 428,09 грн.

Заявлені кредитором вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями кредитних договорів, додаткових угод до них, виписок по рахунку боржника про видачу кредиту, а також часткове погашення заборгованості за кредитними договорами, листів між сторонами, а також розрахунком заборгованості боржника за кредитними договорами № 1 та № 2 за тілом боргу, яке було прострочене станом на 30.04.2018.

Водночас в матеріалах справи наявний відзив боржника на заяву банку про відкриття провадження у справі, в якому містяться заперечення боржника щодо суми заборгованості та строку виконання зобов`язань за кредитними договорами.

По суті заперечення боржника базуються на твердженні про пропуск позовної давності щодо вимог ініціюючого кредитора на підставі ст. 261 ЦК України, з посиланням на те, що кредитні договори укладені в 2008 році (тобто боржник не заперечує їх укладення), і за цей період було оформлено значну кількість документів, які мають відношення до кредитних договорів, що ускладнює їх опрацювання. Також заперечення боржника зводяться до того, що господарський суд зобов`язаний застосовувати норми Федеративної Республіки Німеччини з огляду на умови кредитних договорів, укладених між сторонами, що ускладнює розгляд спору, впливає на строк розгляду справи та може породжувати додаткові спірні питання, які пов`язані з тлумаченням цих норм.

Повертаючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва після скасування ухвали суду першої інстанції від 26.04.2023 та постанови суду апеляційної інстанції від 17.08.2023 якими було відмовлено Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2023 вказав, що у справі, що розглядається, між боржником та Банком-кредитором склались приватноправові відносини за кредитними договорами, у яких наявний іноземний елемент (стороною договору є іноземна юридична особа).

Статтею 22 кредитних договорів № 1 та № 2 сторони визначили, що правовідносин, які виникли на підставі кредитних договорів, регулюються законодавством Федеративної Республіки Німеччина.

Визначаючи обсяг застосування права іноземної держави до правовідносин з іноземним елементом, законодавець у ч. 1 ст. 6 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачив, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

У спірних правовідносинах між кредитором та боржником право Федеративної Республіки Німеччина підлягає застосуванню як щодо наслідків вчинення кредитних договорів для його сторін, так і щодо строку дії кредитних договорів, а також щодо позовної давності за вимогами кредитора до боржника.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вказав, що заперечення боржника щодо кредиторських вимог Банку взаємовиключними, оскільки у випадку застосування до спірних правовідносин норм іноземної держави, такі норми розповсюджуються і на позовну давність, а тому застосування до цих правовідносин ст. 261 ЦК України, тобто законодавства України, є помилковим. Водночас без з`ясування норм Федеративної Республіки Німеччини щодо позовної давності, відсутні підстави стверджувати, що до цих кредитних правовідносин позовна давність спливла, оскільки норми Федеративної Республіки Німеччини та законодавства України можуть бути різними.

Статтею 8 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено порядок встановлення змісту норм права іноземної держави. Так, за приписами частини першої цієї статті вбачається обов`язок суду при застосуванні права іноземної держави встановити зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів (ч. 2 ст. 8 цього Закону).

Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 19.05.2021 у справі № 501/1350/17 та від 16.09.2020 у справі № 642/3886/18 за результатом розгляду справ з іноземним елементом, та які згодом підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 під час розгляду спірних кредиторських вимог нерезидента у наведеній справі.

Судом встановлено, що у листі від 09 травня 2018 року ініціюючий кредитор та боржник дійшли згоди щодо наступного:

строк позовної давності для всіх вимог кредитора до позичальника, що виникли або виникнуть на підставі або у зв`язку з Кредитними договорами, складає п`ять років;

початок перебігу строку позовної давності цим листом-угодою було змінено таким чином, що щодо вимог кредитора до позичальника за кредитними договорами, або у зв`язку з ними, що підлягали погашенню до дати укладення листа-угоди, перебіг строку позовної давності розпочинається заново наприкінці 2018 року;

щодо вимог кредитора до позичальника за кредитними договорами або у зв`язку з ними, що підлягають погашенню після дати укладення листа-угоди, початок перебігу строку позовної давності продовжує визначатися відповідно до положень Цивільного кодексу Німеччини.

В матеріалах справи містяться два висновки експерта в галузі права Федеративної Республіки Німеччини, зокрема юридичні меморандуми «Строки позовної давності за німецьким законодавством, зокрема у зв`язку з провадженням у справах про банкрутство» від 05.04.2023 та «Правова оцінка щодо строків позовної давності за певними вимогами за кредитними договорами, що регулюються німецьким законодавством» від 12.04.2023, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінклейтерс ЛЛП» за підписом експерта з реструктуризації та банкрутства, докторкою Сабіною Ворверк.

Відповідно до ст. 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Як зазначено у наведених вище юридичних меморандумах, загальний строк позовної давності, що в тому числі застосовується і до кредитних договорів, складає 3 роки, відповідно до ст. 195 Німецького цивільного кодексу (надалі - ЦК ФРН) і починає перебіг із закінченням календарного року, упродовж якого виникла відповідна вимога і кредитор дізнався (або мав дізнатися) про обставини, у зв`язку з якими виникла вимога, а також про особу боржника.

У той же час, сторони договору мають право вільно визначати тривалість строку позовної давності, а також дату початку його відрахування (абз. 1 ст. 199 ЦК ФРН, також на це вказують положення ст. 202 ЦК ФРН).

Відповідно до абз. 2 ст. 202 ЦК ФРН, сторони можуть домовитися про продовження строку позовної давності. Продовження можливе на термін до 30 років і може узгоджуватися як для наявних, так і для майбутніх вимог. Продовження строку позовної давності можна узгодити і після того, як строк позовної давності за конкретною вимогою вже сплив.

Отже, сторони правомірно визначили в листі від 09.05.2018 умови спливу строку позовної давності як для минулих, так і для майбутніх вимог ініціюючого кредитора. Відповідно до цих умов:

- строк позовної давності як для минулих, так і для майбутніх вимог банку складає 5 років;

- строк позовної давності для тих вимог банку, які станом на дату укладення листа-угоди від 09 травня 2018 року вже були простроченими, починає відраховуватися заново з 31.12.2018;

- перебіг строку позовної давності для тих вимог банку, які виникнуть після 09.05.2018, починатиметься наприкінці того року, в якому такі вимоги банку виникли (ст. 195 ЦК ФРН).

З огляду на те, що відрахування строку позовної давності починається з 31.12.2018, строк позовної давності для вимог банку, які заявляються в межах даної справи, на момент звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство не сплив.

Крім того, відповідно до положень абз. 1 ст. 212 ЦК ФРН строк позовної давності починає відраховуватися заново, зокрема, у випадку визнання боржником наявності боргу.

Судом враховано, що у листі боржника від 31.03.2020 вказано, зокрема, про те, що боржник не має можливості виконувати свої зобов`язання перед кредитором за кредитними договорами, а також висловив свою готовність до узгодження умов реструктуризації.

Крім того, у додатках до цього листа додано фінансову звітність боржника за 2018 та 2019 роки, у якій боржник відобразив свою заборгованість перед Коммерцбанк Акцієнгезельшафт за кредитними договорами, а також вказав конкретні розміри боргу за тілом та за процентами за користування кредитом за обома кредитними договорами.

Зазначене свідчить про визнання боржником не тільки наявності боргу, а й його розміру. В контексті питання відрахування строків позовної давності, строк давності за всіма вимогами банку почав відраховуватися заново після підписання цього листа.

Тобто, позовна давність як за вимогами, які існували станом на 09.05.2018, так і за вимогами банку, які існували станом на 31.03.2020, почала відраховуватися заново після 31.03.2020.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку, що станом на день звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство строк позовної давності за вимогами банку, що ґрунтуються на кредитних договорах від 26.05.2008 та від 27.05.2008 не сплив.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні належні докази, щоб підтверджували виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договорами в повному обсязі.

Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", з урахуванням заяви про зміну розміру вимог кредитора, у розмірі 397 870 109,93 грн., які складають основний борг за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

В матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник стверджує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з огляду на положення п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, згідно абз. 9 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Таким чином з наведеної норми вбачається, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо:

- до моменту проведення підготовчого засідання вимоги кредитора або кредиторів не задоволені внаслідок збройної агресії проти України;

- невиконання вимог кредиторів спричинене, в тому числі, внаслідок перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.

Обґрунтовуючи наявність обох підстав, боржник посилається на обставини окупації Автономної Республіки Крим, на території якої боржник мав у своїй власності завод із виготовлення сірчаної кислоти.

При цьому, як стверджує сам боржник, вже після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим російською федерацією, Приватне акціонерне товариство "Юкрейніан Кемікал Продактс" продовжило провадити господарську діяльність та реалізувало товарні запаси на мільярди гривень на рік, зокрема заробивши чистий дохід у розмірі 4 114 506 000 грн. у 2014 році та 2 421 567 000 грн у 2015 році.

В подальшому, змінивши місцезнаходження підприємства на м. Київ, боржник продовжував вести свою господарську діяльність на окупованій території України, проте не вчиняв жодних дій, спрямованих на релокацію майнового комплексу з Автономної Республіки Крим та на відновлення виробництва на неокупованій території України.

Водночас, втрату прибутків із заводу боржник пов`язує не зі збройною агресією російської федерації, а із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16.12.2015 № 1035 "Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію", яка унеможливила поставки товарів на неокуповану територію України.

Таким чином, з огляду на продовження повноцінної господарської діяльності боржником у 2014 та 2015 роках та отримання суттєвого чистого доходу останній міг у повному обсязі задовольнити вимоги кредитора як за поточними, так і за довгостроковими зобов`язаннями.

Окрім того, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 361236629 від 09.01.2024 за боржником зареєстровано 37 об`єктів нерухомого майна, із яких 15 знаходяться на неокупованій території України, у тому числі 12 належать боржнику на праві приватної власності та 3 - на праві оренди.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, комплекс майна боржника, який забезпечував господарську діяльність боржника, розташовувався не тільки на території Автономної Республіки Крим, а і на неокупованій території України, що унеможливлює застосування норми п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладені обставини та наведені норми, боржником не доведено належними та допустимими доказами факту того, що збройна агресія російської федерації проти України мала такий ступінь впливу на його господарську діяльність, що фізично не дозволив йому задовольнити вимоги ініціюючого кредитора.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс".

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" заявник просив суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі.

Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" арбітражного керуючого Гусара І.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Гусару І.О. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Відкрити провадження у справі № 910/2423/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А; ідентифікаційний код 32785994).

2. Визнати грошові вимоги Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" в розмірі 397 957 249,93 грн., з яких: 397 870 109,93 грн. - основний борг, 26 840,00 грн. - судовий збір, 60 300,00 грн. - авансування грошової винагороди арбітражному керуючому.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013).

6. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Гусару Івану Олексійовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

7. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А; ідентифікаційний код 32785994) у встановленому законодавством порядку.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 27.03.2024 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 08.04.2024 для проведення інвентаризації майна боржника.

11. Попереднє засідання суду призначити на 08.04.24 о 11:00 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.

12. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк