Ухвала

від 26.02.2024 по справі 910/2171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/2171/24

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХПРО"</a> (ТОВ "СПЕЦТЕХПРО") (61204, Харківська обл., місто Харків, пр.Перемоги, будинок 66 Е)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЦЕНТР УКРАЇНА"</a> (ТОВ "ІМПОРТ-ЦЕНТР УКРАЇНА") (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 14, офіс 16/53)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХПРО"</a> (ТОВ "СПЕЦТЕХПРО") (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ-ЦЕНТР УКРАЇНА"</a> (ТОВ "ІМПОРТ-ЦЕНТР УКРАЇНА") (далі-відповідач) про стягнення 1 129 663,86 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем у тексті позовної заяви зазначена сума, яка підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 1 130 463,76 грн.

Водночас, у вступній частині позовної заяви позивачем зазначено ціну позову - 1 129 663,86 грн.

За вказаних обставин, позивачу необхідно правильно визначити ціну позову, що пред`являється до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 113,60 грн.

Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15).

Судом встановлено, що позивачем надано, розрахунок 3% річних на суму 1 313,70, однак в прохальній частині позову зазначено розмірі 2 113,60 грн., що не дає можливість з`ясувати, яку із заявлених позивачем сум необхідно стягнути з відповідача.

18.10.202023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" № 3200-IX від 29.06.2023, яким внесено ряд змін до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з приписами ч. 5 та ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у учасників справи електронного кабінету.

Крім цього, згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Також відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», чинній від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

26.02.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Як вбачається з долучених документів, в якості доказів позивачем до позову додані копії документів, які є незасвідченими у встановленому законом порядку копіями документів, оскільки частина з них не містить найменування посади представника позивача.

Зазначене порушення не дає суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХПРО"</a> (ТОВ "СПЕЦТЕХПРО") без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 6 (шість) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- письмової заяви, в якій правильно визначити ціну позову, що пред`являється до суду;

- письмової заяви на виконання ухвали суду із обґрунтованим розрахунком суми 3% річних;

- письмової заяви, в якій зазначити інформацію щодо здійснення реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

- подання відомостей щодо наявності електронного кабінету у відповідача;

- подання завірених належним чином копій документів доданих до позовної заяви, з додержанням усіх вимог чинного законодавства України до оформлювання документів.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ.Є. Літвінова