Постанова

від 27.02.2024 по справі 585/2579/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м.Суми

Справа №585/2579/22

Номер провадження 22-ц/816/210/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Назарової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 25 вересня 2023 року у складі судді Шульги В.О., ухвалене в м. Ромни Сумської області, повний текст рішення складено 04 жовтня 2023 року,

в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, ОСОБА_2 , Роменський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою.

Заяву мотивовано тим, що на початку 2014 року вона познайомилася з ОСОБА_3 , а з вересня 2014 року вони почали проживати разом однією сім`єю, вели сумісне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Шлюб не реєстрували. За час спільного проживання у них народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки батько дитини весь час був зайнятий роботою та працював у м. Києві, то дитину вона записала відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Заявниця зазначає, що встановлення факту батьківства їй необхідне для оформлення пенсії по втраті годувальника на дитину, у зв`язку з чим вона змушена звертатись до суду із вказаною заявою. Крім того, зазначає, що спір про право відсутній.

Посилаючись на вказані обставини, просить:

- встановити факт батьківства ОСОБА_3 , громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Сумська область, Роменський район, с. Андріївка, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актового запису № 342 від 28 жовтня 2015 року про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, а саме: в графі «Батько» вказати: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, українець, уродженець с. Андріївка, Роменського району, Сумської області, українець, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне та неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким її заяву задовольнити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що померлий ОСОБА_3 завжди визнавав себе біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , дбав про нього, займався його вихованням, постійно про них піклувався.

Вказує на те, що вона просила суд призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання, чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, оскільки на сьогоднішній день це єдина експертна установа, що може встановити біологічну спорідненість між ОСОБА_2 , тобто бабусею дитини, та ОСОБА_4 . Натомість отримали відмову від даної експертної установи.

Наголошує на тому, що ОСОБА_2 , яка є бабусею дитини, визнає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онуком і завжди це визнавала.

Крім того, просить справу розглянути у її відсутність.

У відзиві на апеляційну скаргу зацікавлена особа Управління соціального захисту населення Роменської міської ради зазначає, що заявниця неодноразово зверталась за соціальною допомогою на дитину як одинокій матері і зазначала, що в шлюбі не перебуває і з батьком дитини однією сім`єю не проживає , а тому, зважаючи на викладені заявницею обставини у заяві про встановлення факту батьківства, вона надавала управлінню недостовірні відомості , а отже виплачені їй суми допомоги підлягають поверненню. При ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 і його батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ( а.с.13). Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 14).

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.15).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Великі Бубни Роменського району Сумської області (а.с.16).

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_3 вбачається, що його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.17). ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.18).

На підтвердження своїх вимог заявниця надала копії фотографій, на яких за її твердженням зображені вона, ОСОБА_3 , та син ОСОБА_4 (а.с. 23-35).

Як вбачається із заяв ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, вона зверталась до органу праці та соціального захисту населення з питання призначення їй допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, в яких зазначала, що у шлюбі не перебуває, із особою, від якої має дитину, не проживає (а.с. 82; 87; 90).

Заявниці призначалась допомога одиноким матерям (а.с. 85; 86; 89; 92).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, від 02 листопада 2015 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 , проживає з донькою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_4 . Розлучена з батьком старшої дитини, аліменти отримує, має також меншу дитину, 2015 року народження за якою здійснює догляд, одинока мати за цією дитиною. Проживає з дітьми у власній квартирі, земельних ділянок, транспортних засобів не має. Умови проживання задовільні (а.с.84).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 проживає з дочкою та сином. Розлучена, має двох дітей. Проживають разом у власному будинку. Старша донька навчається в Лебединському пед. коледжі, менший син відвідує ДНЗ №7. Заявниця пенсіонерка, отримує пенсію. Земельних ділянок, транспорту не мають. Умови проживання скромні (а.с.88).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 23 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , розлучена, має двох дітей. Проживає разом у власному будинку. Старша донька навчається в Лебединському пед. коледжі, менший син відвідує ДНЗ №7. Заявниця пенсіонерка, отримує пенсію. Земельних ділянок, транспорту не мають. Умови проживання скромні (а.с.91).

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволення заяви про встановлення факту батьківства, суд першої інстанції виходив з того, що заявницею та її представником не було надано суду жодного належного, допустимого і достатнього доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно є батьком ОСОБА_4 , а твердження, викладені в поданій заяві про встановлення факту батьківства, за відсутності доказів, є припущеннями, які суд не може покласти в основу рішення.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду узгоджуються з вимогами закону та обставинами справи.

Пунктом 5 частини другоїст. 293 ЦПК Українипередбачено, щосуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно положень п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» від 15 травня 2006 року № 3 при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Частиною першоюст. 135 СК України(в ред., чинній на час народження дитини) передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першоїстатті 130 СК Україниу разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першоїстатті 130 СК Україниє смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей128,129 СК Українине вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосуваннястатті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення нормст. 130 СК Українисвідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимогЦПК України(стаття 128 СК України).

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьоїстатті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги.

В даній справі заявниця ОСОБА_1 звертаючись до суду із вказаною заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження своїх вимог надала лише фотографії, з яких неможливо встановити, що на них зображені саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодних інших доказів вона суду не надала.

В апеляційній скаргі ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 визнає, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онуком. Проте, вказана особа судом першої інстанції не допитувалася, а враховуючи, що ОСОБА_2 в даній справі виступає в якості заінтересованої особи, то її заяву про визнання вимог, подану суду першої інстанції, як правильно вказав суд першої інстанції, не можна покласти в основу ухваленого рішення, оскільки вказана справа розглядається в порядку окремого провадження та до неї не застосовуються правила позовного провадження в частині визнання позову відповідачем.

Крім того, заявниця зазначає, що з 2014 року вона проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю. Проте, вказане твердження спростовується доданими до заперечення Управління соціального захисту населення Роменської міської ради заявами заявниці про призначення їй соціальної допомоги, актами обстеження матеріально-побутових умов, з яких слідує, що вона проживає лише з дітьми та є одинокою матір`ю, а з батьком дитини вона не проживає.

Також заявницею не надано жодних доказів, що померлий ОСОБА_3 за життя визнавав, що він є батьком ОСОБА_10 , здійснював його утримання та виховання.

Як вже зазначалося вище, висновок судовоїмолекулярно-генетичної(судово-біологічної,судово-генетичної)експертизи маєважливе значенняв процесідослідження фактубатьківства.Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 лютого 2023 року в даній справі за клопотанням представника заявниці призначалась молекулярно-генетична експертиза, на вирішення якої ставилось питання, чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручалось експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, проте від вказаної експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи. До апеляційного суду з клопотанням про призначення вказаної експертизи та доручення її проведення іншій експертній установі заявниця не зверталася.

За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявниця не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно є батьком дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 25 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов