Ухвала

від 28.02.2024 по справі 910/9158/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.02.2024Справа № 910/9158/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Журби С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 3), Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Концепт сервіс 2" (02121, м. Київ, вул. Кам`янська, 6)

про визнання правочину недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Українцева К.Л.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле", Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Концепт сервіс 2" про визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ "Саперне поле", оформлене протоколом від 28.02.2020, та про визнання недійсним договору №1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та паркінгом ОСББ "Саперне поле" від 22.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незаконність рішення загальних зборів ОСББ "Саперне поле", яке оформлено у вигляді Протоколу від 28.02.2021, оскільки правлінням ОСББ не було дотримання порядку повідомлення усіх власників про проведення загальних зборів, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". З огляду на наведене, позивач також просить суд визнати недійсним договір №1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та паркінгом ОСББ "Саперне поле", яке було укладено на підставі вищевказаного протоколу Загальних зборів.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "СК Концепт сервіс 2" здійснювати послугу з управління багатоквартирним будинком та паркінгом, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 до набрання по суті рішення у даній справі законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9158/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.07.2021.

21.07.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою уповноваженого представника.

Цією ж датою надійшла заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" про продовження процесуального строку для подачі відзиву.

У судовому засіданні 21.07.2021 суд на місці ухвалив задовольнити заяву відповідача-1 про поновлення строку для подачі відзиву та долучення останнього до матеріалів справи. Також суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання про витребування документів на інше підготовче засідання, яке відбудеться 04.08.2021.

03.08.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 04.08.2021 суд долучив подані позивачем докази та на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання про зупинення провадження у справі, задовольнити клопотання позивача про витребування документів, продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 08.09.2021.

08.09.2021 до канцелярії суду надійшло клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2021 клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" про зупинення провадження задоволено, зупинено провадження у справі №910/9158/21 до набрання законної сили судового рішення у справі № 910/8515/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле" щодо визнання недійсними рішень установчих зборів ОСББ та скасування державної реєстрації.

Разом з цим суд встановив, що відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 №910/8515/21 відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у позові до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Саперне поле 3".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/8515/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСББ "Саперне поле 3" про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації - задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №910/8515/21 повернуто ОСОБА_2 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/8515/21 з доданими до неї документами.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 та ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі №910/8515/21 набрали законної сили.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 поновлено провадження у справі №910/9158/21, підготовче засідання призначене на 07.02.2024.

Протокольною ухвалою від 07.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 28.02.2024 у зв`язку з неявкою позивача.

12.02.2024 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника.

У судове засідання 28.02.2024 позивача не забезпечив явку уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Так, судом встановлено, що ухвали суду від 12.01.2024 та від 07.02.2024 були направлені рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу позивача, зазначену у позовній заяві, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на таке.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено, що цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Як убачається із матеріалів даної справи позивача у судове засідання, призначене на 28.02.2024 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а також від позивача не надходило будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки.

Отже, сукупність зазначених обставин, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, вказує на необхідність прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з огляду на зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Керуючись статтями 226, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Саперне поле», Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Концепт сервіс 2» про визнання правочину недійсним на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 28.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин