Рішення

від 21.02.2024 по справі 916/5793/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5793/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Толкуновій М.Г.,

розглянувши справу № 916/5793/23

за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Приватного підприємства «КОМПОЗИТ Д.А.» (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 43228948)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85; код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 120 952,06 грн;

представники сторін:

від позивача Сачаєва Є.О.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «КОМПОЗИТ Д.А.» про стягнення 120 952,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 28.12.2020 договору оренди землі, надання в оренду земельної ділянки площею 0,2923 га з кадастровим номером 5110136900:40:026:0166 за адресою м.Одеса, вулиця Вільямса академіка, 43, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині сплати орендних платежів за період з 01.03.2022 по 30.09.2023.

Ухвалою від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, судове засідання призначено на 05.02.2024.

19.01.2024 до суду надійшли пояснення на позовну заяву від третьої особи, в яких вона вважає позов обґрунтованим, підтримує його, та з посиланням на порушення відповідачем вимог чинного законодавства та умов договору оренди в частині оплати просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання, яке було призначено на 05.02.2024, з`явилися представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання проте явку представника у судове засідання не забезпечив, правом надання відзиву на позов не скористався.

Протокольною ухвалою від 05.02.2024 відкладено розгляд справи на 21.02.2024

В судовому засіданні 21.02.2024, після дослідження доказів та з`ясування обставин справи, судом було прийнято рішення та оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 28-30) відповідачу на праві приватної власності належать складські приміщення загальною площею 460,4 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вулиця Вільямса академіка, 43.

Між позивачем та відповідачем 28.12.2020 був підписаний Договір оренди землі, відповідно п.1.1 якого позивач (Орендодавець) надає, а відповідач (Орендар) приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2923 га з кадастровим номером 5110136900:40:026:0166, яка знаходиться за адресою м.Одеса, вулиця Вільямса академіка, 43, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (а.с. 24-26).

У п.2.3 договору сторони зазначили, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 2255860,73грн., згідно витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки м.Одеси від 22.05.2020 № 959.

Договір укладено на 10 років (п.3.1 договору).

Об`єкт оренди за цим договором вважається переданим Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (п.6.1 договору).

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 27) вбачається, що право оренди зазначеної земельної ділянки зареєстровано за відповідачем в реєстрі 28.12.2020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2261354151101, номер запису про інше речове право 39961071).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Частина друга вказаної статті встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

При цьому частина третя вказаної статті додатково зазначає, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати визначений сторонами у п.4.1 договору та становить 67657,82грн. на рік.

Орендна плата сплачується орендарем рівними часинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.4.3 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством (п.4.2 договору).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач свої договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за період з 01.03.202 по 30.09.2023 належним чином не виконав, докази такого виконання в матеріалах справи відсутні. Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягуваної суми суд вважає його арифметично вірними та таким, що ґрунтується на умовах договору та діючого законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 120 952,06 грн орендної плати підлягають задоволенню.

Стаття 129 ГПК України передбачає покладання судових витрат на відповідача у разі задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) до Приватного підприємства «КОМПОЗИТ Д.А.» (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 43228948), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення 120 952,06 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «КОМПОЗИТ Д.А.» (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 43228948) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 120 952,06 грн на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) за наступними реквізитами: населений пункт Одеська міська ТГ, отримувач ГУК в Одеській області/ м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UА 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету «орендна плата з юридичних осіб».

3. Стягнути з Приватного підприємства «КОМПОЗИТ Д.А.» (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 43; код ЄДРПОУ 43228948) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UА808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 21 лютого 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 26 лютого 2024 р.

Суддя Р.В. Волков