Рішення

від 27.02.2024 по справі 925/1804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1804/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1804/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейделектро груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна енергетика про стягнення 465 212,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Трейделектро Груп звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна Енергетика 36 292,70 грн. пені, нарахованої за невиконання зобов`язань по господарському договору поставки №28022023-Г від 28.02.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою від 28.12.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1804/23, визнав її малозначною і вирішив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала суду від 14.02.2023 надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав.

Суд, оцінивши наявні докази у справі, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2023 сторони уклали договір поставки №28022023-Г (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов`язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні відповідачу (Покупцеві) товар (товари), а Покупець зобов`язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки були електрогенераторні установки з найменуванням, характеристиками та комплектність зазначеними у Специфікації, яка є додатком №1 та складає невід`ємну частину даного Договору (далі - Товар) (п.1.2 Договору).

02.03.2023 позивач здійснив для відповідача поставку товару: Електрогенераторну установку UND-К 225 АUТО САNОРY GЕN.220V/380V, Повна потужність: в режимі очікування 225 кВА; в основному режимі 200 кВА. Активна потужність: в режимі очікування 180 кВт; в основному режимі 162 кВт., Стандартна напруга 231/400 В; Модель двигуна 6RТ80-176DЕ. Оберти 1500 об/хв; Номінальний коефіцієнт потужності соз ф=0,8.. Вага нетто 1530 кг, брутто 1900 кг (з кабіною), Місткість паливного бака 300 л., Розміри 1100 х 3000 х 1600 мм. Розміри з кабіною 1100 х 3000 х 1900 мм, вартістю 680 000,00 грн. (далі Генератор; Товар).

Факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань підтверджується видатковою накладною №24 від 02 березня 2023 року та актом приймання-передачі товару від 02 березня 2023 року.

За умовами п.8.1. Договору відповідач повинен був оплатити 50% вартості Генератора протягом 5 днів з дня поставки Генератора. Остаточний розрахунок у розмірі 50% вартості Генератора Покупець повинен був оплатити через 15 днів з моменту поставки Генератора, тобто до 18 березня 2023 року.

На виконання умов вище вказаного Договору відповідач здійснив платежі на підставі платіжних інструкцій:

- від 09.03.2023 № 15 на суму 340 000.00 грн.;

- від 28.03.2023 № 33 на суму 50 000.00 грн.

18.08.2023 відповідач перерахував позивачу залишок суми в розмірі 290 000,00 грн.

П.10.4. Договору сторони узгодили, що в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов`язаний сплатити неустойку за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачуються неустойка, від вартості неоплаченого Товару (Товарів) за відповідною актом приймання-передачі за кожен день прострочення, які нараховуються на суму заборгованості Покупця (від суми простроченого платежу) за весь період користування ним грошовими коштами, починаючи з першого дня включаючи дату оплат, які належать до сплати Постачальнику (за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати).

За порушення відповідачем строків оплати товару позивачем було нараховано за період з 29.03.2023 по 16.05.2023 пеню в сумі 19068,49 грн.

Судом встановлено, що стягнення пені за період з 29.03.2023 по 16.05.2023 по цьому Договору було предметом розгляду у суді справи за №925/692/23.

Згідно положень ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

02.11.2023 позивач направив відповідачу лист/вимогу за № 078 про сплату пені та 3% річних.

Вище вказану Вимогу відповідач залишив без будь якого реагування.

Оскільки повне погашення заборгованості покупцем було здійснене лише 18 серпня 2023 року, то позивач вважає за необхідне в силу умов Договору стягнути з відповідача 36 293,70 грн. пені за період з 17.05.2023 по 18.08.2023 із суми заборгованості в розмірі 290000.00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 662 ЦК України Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у порушення умов договору поставки №28022023-Г від 28.02.2023 здійснював розрахунок за товар несвоєчасно, чим прострочив виконання грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 10.4 Договору сторони домовились, що в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов`язаний сплатити неустойку за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачуються неустойка, від вартості неоплаченого Товару (Товарів) за відповідною актом приймання-передачі за кожен день прострочення, які нараховуються на суму заборгованості Покупця (від суми простроченого платежу) за весь період користування ним грошовими коштами, починаючи з першого дня включаючи дату оплат, які належать до сплати Постачальнику (за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати).

За арифметичним перерахунком суду, нарахована позивачем пеня за період 17.05.2023 по 18.08.2023 в розмірі 36 293,70 грн. за порушення строків оплати товару розрахована правильно.

Суд враховує, що за ч.2 ст.216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

У спірних правовідносинах, пов`язаних з виконанням договору поставки продукції, позивач і відповідач виступали як господарюючі суб`єкти, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення такої господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд бере до уваги, що відповідно до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна енергетика (вул.Смілянська, 80, офіс 22, м.Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 39378724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трейделектро груп (вул.Либідська, 1-В, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 43767684) 36 293,70 грн. (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто три грн. 70 коп.) пені та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 27.02.2024.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ