Рішення

від 27.02.2024 по справі 926/4959/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/4959/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147)

до приватного підприємства Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» (58005, м.Чернівці, проспект Незалежності, буд.29, кв.1, код ЄДРПОУ 25080885)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 329828,67 грн

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (виписка ЄДРЮО, ФОП та ГФ);

від відповідача не з`явився.

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного підприємства Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 02.09.2018 по 24.08.2023 в сумі 329828,67 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №343571589 від 21.08.2023 за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, зокрема нежитлової будівлі, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу посвідчений 10.08.2006 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Іпатовою М.М. та зареєстрований за №2475. Зазначений об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,1087 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:36:002:0159.

Далі, позивач зазначає, що на підставі Рішенням 30 сесії Чернівецької міської ради V скликання №639 від 17.07.2008, між Чернівецькою міською радою та малим приватним підприємством «МЕДІАНА» укладено договір оренди землі №5354 від 27.10.2008 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1087 га, кадастровий номер 7310136600:36:002:0159, для обслуговування нежитлових будівель магазину та комерційних послуг, терміном до 01.09.2018.

У зв`язку із не оформленням відповідачем правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, департаментом урбаністики та архітектури ЧМР спрямовано листи від № 24/01-08/3-04/4/1404 від 28.08.2023 та №24/01-08/3-04/4/1463 від 08.09.2023, де було запропоновано відповідачу впродовж одного місяця з дня отримання претензії сплатити безпідставно збережених кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 329828,67грн.

Однак, відповідач кошти за користування земельною ділянкою не сплатив, у зв`язку із чим позивач на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі в сумі 329828,67грн.

Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.

2. Рух справи.

14.11.2023 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№4959.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.11.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2023 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 06.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.02.2024.

На призначений день розгляду справи представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві, заперечувала проти відкладення розгляду справи посилаючись при цьому на належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи та тривалість її розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями.

При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресу реєстрації належного на праві власності нерухомого майна відповідача, проте повернулись до суду неврученими у зв`язку із відсутністю адресата, що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв`язку. Крім того, виклик відповідача здійснювався також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника відповідача.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

22.03.2007 за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 54,20 кв.м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії ВСХ №346036 від 10.08.2006, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №343571589 від 21.08.2023.

17.07.2008 рішенням Чернівецької міської ради 30 сесії V скликання №639 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» затверджено проект відведення земельної ділянки і надано приватному підприємству «МЕДІАНА», яке зареєстроване на пр. Незалежності, 29/1, земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,1087 га в оренду до 01.09.2018 для обслуговування нежитлових будівель магазину.

27.10.2008 між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» було укладено договір оренди землі №5354 за умовами якого Орендодавець (позивач по справі) на підставі рішення Чернівецької міської ради 30 сесії V скликання від 17.07.2008 №639 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлових будівель магазину, яка знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 0,1087 га, кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:36:002:0159. Договір укладено строком на дев`ять років десять місяців і діє по 01.09.2018 включно.

Тобто, договір оренди землі №639 від 27.10.2008 припинив свою дію за закінченням терміну, на який його було укладено.

На підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.10.2021 №240/252-21 та 23.08.2023 №НВ-99266784220223, працівниками департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі департамент) проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування спірною земельною ділянкою без належних на те правових підстав у період з 02.09.2018 до 24.08.2023, на якій розміщене нерухоме майно відповідача.

Рішенням Чернівецької міської ради від 12.02.2008 № 510 затверджено технічну документацію з грошової оцінки земель міста Чернівців у складі текстових та графічних матеріалів. Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chernivtsv.eu/portal/1154.

Крім того, рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 № 118 затверджено технічну документацію з грошової оцінки земель міста Чернівців.

Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chemivtsv.eu/portal/1154

З огляду на зазначене, наявні у матеріалах справи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.10.2021 №240/252-21 та 23.08.2023 №НВ-99266784220223 є належними, допустимими та достовірними.

Як вбачається з розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, здійснених департаментом відповідно до Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 23 жовтня 2008 року № 715, недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем вказаною вище земельною ділянкою за період з 02.09.2018 до 24.08.2023 становить 329828,67 грн, що підлягає стягненню на користь позивача.

У зв`язку з неоформленням відповідачем права користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, виконавчим органом Чернівецької міської ради департаментом урбаністики та архітектури було спрямовано землекористувачу листи від 28.08.2023 №24/01-08/3-04/4/1404 та від 08.09.2023 №24/01-08/3-04/4/1463 з пропозицією сплатити кошти за її використання протягом одного місяця (підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення-листа департаменту). Дані листи повернулись відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач кошти за використання земельної ділянки не сплатив.

Таким чином, приватне підприємство Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» зберегло у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що відповідач в період з 02.09.2018 до 24.08.2023 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.

Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.10.2021 №240/252-21 та 23.08.2023 №НВ-99266784220223, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів приватним підприємством Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» за період з 02.09.2018 до 24.08.2023 складає 329828,67 грн.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 4947,42 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької міської ради.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» (58005, м.Чернівці, проспект Незалежності, буд.29, кв.1, код ЄДРПОУ 25080885) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 329828,67 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства Мале приватне підприємство «МЕДІАНА» (58005, м.Чернівці, проспект Незалежності, буд.29, кв.1, код ЄДРПОУ 25080885) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147) 4947,42 грн судового збору.

5. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.