Рішення

від 27.02.2024 по справі 548/266/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/266/24

Провадження № 2/548/195/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначила, що вона ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після свого батька ОСОБА_2 , 1924 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Хорольській державній нотаріальній конторі 28.07.2011 року будо відкрито спадкову справу №352/2011 щодо майна ОСОБА_2 на підставі ОСОБА_1 , заяви про прийняття спадщини та заяви дружини спадкодавця ОСОБА_3 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини у дану спадкову справу не було подано, що підтверджується листом Хорольської державної нотаріальної контори від 26.01.2024 вих. № 45/02-14.

Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0273950 від 28.03.1997 року (зареєстрованого 07.04.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 596) на ОСОБА_2 на території Вишняківської сільської ради встановлено його право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, до складу якої входили рілля та сіножаті.

За життя ОСОБА_2 оформив своє право власності лише на земельну ділянку розміром 2,42 га, кадастровий номер 5324881200:00:003:0029, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ПЛ №155143, виданий Хорольською районною державною адміністрацією, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 10.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300435), проте не оформив документ про право власності на сіножаті розміром 0,27 га в умовних кадастрових гектарах.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на вищевказане майно. ЇЇ спадкоємцем є його дочка ОСОБА_1 , котра прийняла спадщину.

06.02.2024 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, протягом строку, встановленого судом, подали до суду відзив на позовну заяву, в якому просять розглянути справу у відсутність їх представників.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивачка, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після свого батька ОСОБА_2 , 1924 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Хорольській державній нотаріальній конторі 28.07.2011 року будо відкрито спадкову справу №352/2011 щодо майна ОСОБА_2 на підставі ОСОБА_1 , заяви про прийняття спадщини та заяви дружини спадкодавця ОСОБА_3 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 . Інших заяв про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини у дану спадкову справу не було подано, що підтверджується листом Хорольської державної нотаріальної контори від 26.01.2024 вих. № 45/02-14.

Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0273950 від 28.03.1997 року (зареєстрованого 07.04.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 596) на ОСОБА_2 на території Вишняківської сільської ради встановлено його право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, до складу якої входили рілля та сіножаті.

За життя ОСОБА_2 оформив своє право власності лише на земельну ділянку розміром 2,42 га, кадастровий номер 5324881200:00:003:0029, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ПЛ №155143, виданий Хорольською районною державною адміністрацією, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 10.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300435), проте не оформив документ про право власності на сіножаті розміром 0,27 га в умовних кадастрових гектарах.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на вищевказане майно. ЇЇ спадкоємцем є його дочка ОСОБА_1 , котра прийняла спадщину.

Державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Рештою С.М. 25.11.2011 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом №4624 на земельну ділянку площею 2,42 га, кадастровий номер 5324881200:00:003:0029, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення земельної ділянки ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №155143, виданого Хорольською районною державною адміністрацією, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 10.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300435.

Однак залишається не оформленим документ про право власності на сіножаті розміром 0,27 га в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до довідки № 926/176-19 від 19.12.2019 Відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_1 надано архівну копію сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 273950 на ім`я ОСОБА_2 .

По КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради колишнього Хорольського району, згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП розмір земельної частки (паю) сіножатей становить 0,27 га умовних кадастрових гектарів, вартість якої складає 1117,56 грн.

З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори від 26.01.2021 вих. № 45/02-14 слідує, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом відносно майна відносно ОСОБА_2 1924 року народження. У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, позивачка не має можливості оформити право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, тому їй роз`яснено необхідність звернутись до суду з відповідним позовом.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,адреса проживання:с.ВишнякиЛубенського районуПолтавськоїобласті) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (код ЄРДПОУ:22528612, адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м.Хорол Лубенськогорайону Полтавськоїобласті) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну ділянку сіножатей площею 0,27 га в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (колишньої Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області), право на яку мав ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0273950 колишнього КСП «Ленінський шлях» від 28.03.1997 р. (зареєстрований 07.04.1997 р. за № 596).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.02.2024 року.

Суддя : О.В. Коновод