Постанова

від 21.02.2024 по справі 947/26932/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 947/26932/20

провадження № 61-10758св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватне підприємство «Авто-Ліга»,

розглянув заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова Олександра Вікторовича про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного підприємства «Авто-Ліга» про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного підприємства «Авто-Ліга» (далі - ПП «Авто-Ліга») про визнання недійсним договору комісії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля із чужого незаконного володіння.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір комісії від 21 травня 2018 року № 2018/000652 на продаж автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , сторонами якого є ПП «Авто-Ліга» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 .

Витребувано з володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 транспортний засіб Lexus ES 350 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 13 липня 2023 року спільну заяву адвокатів Сокол Д. В. та Винокурова О. В., діючих від імені ОСОБА_6 , про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Постановою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 13 липня 2023 року задоволено.

Додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 13 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Спільну заяву представників ОСОБА_6 - адвокатів Сокол Д. В. та Винокурова О. В., про розподіл судових витрат, залишено без розгляду.

29 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова О. В. про розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанцій у розмірі 28 000 грн.

Крім того, представник ОСОБА_6 - адвокат Винокуров О. В. просить поновити строк на подання заяви про розподіл судових витрат, мотивуючи клопотання тим, що постанова Верховного Суду від 13 грудня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена 21 грудня 2023 року, з її змістом вони ознайомилися 27 грудня 2023 року.

Перевіривши доводи представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова О. В. про поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат, Верховний Суд вважає їх обґрунтованими, відтак, наявні підстави для поновлення процесуального строку.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова О. В. про розподіл судових витрат підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пунктах 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу представником ОСОБА_6 - адвокатом Винокуровим О. В. зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції становить 30 000 грн. Копія відзиву і долучених до нього документів направлена представником ОСОБА_6 - адвокатом Винокуровим О. В., зокрема, ОСОБА_1 , що підтверджено долученою накладною з описом вкладення у цінне відправлення (том 6, а. с. 84, 88).

Колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова О. В. про розподіл судових витрат підлягає задоволенню, оскільки заявником підтверджено належними доказами понесення ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу.

До заяви про розподіл судових витрат представником ОСОБА_6 - адвокатом Винокуровим О. В. на підтвердження понесених ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу долучено:

- копію договору про надання правничої допомоги № 217-22 ЦС від 17 серпня 2022 року;

- копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 217-22 ЦС від 17 серпня 2022 року

- копію акту наданих послуг від 28 грудня 2023 року на суму 28 000 грн;

- детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 28 грудня 2023 року;

- докази надіслання заяви та додатків до неї іншим учасникам справи.

Встановлено, що відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» поштове відправлення № 0205502177606 вручено ОСОБА_1 16 січня 2023 року.

Заперечень щодо поданої представником ОСОБА_6 - адвокатом Винокуровим О. В. заяви про розподіл судових витрат ОСОБА_1 не надано.

За результатами розгляду справи судом касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного суду від 08 червня 2023 року залишено без змін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу документи, колегія суддів вважає, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом Винокуровим О. В. роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, отже, заява про розподіл судових витрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова Олександра Вікторовича про поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_6 - адвокату Винокурову Олександру Вікторовичу строк на подання заяви про розподіл судових витрат.

Заяву представника ОСОБА_6 - адвоката Винокурова Олександра Вікторовича про розподіл судових витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець