Постанова

від 27.02.2024 по справі 935/510/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/510/23 Головуючий у 1-й інст. Янчук В.В.

Категорія 84 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 935/510/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального навчального закладу "Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради, Коростишівської спеціальної школи Житомирської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2023 року,ухвалене під головуванням судді Янчук В.В. у м. Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального навчального закладу «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат» Житомирської обласної ради, Коростишівської спеціальної школи Житомирської обласної ради щодо розгляду його звернення від 16 січня 2023 року;

- зобов`язати Комунальний навчальний заклад «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат» Житомирської обласної ради, Коростишівську спеціальну школу Житомирської обласної ради розглянути його звернення від 16 січня 2023 року у встановленому законом порядку;

- враховуючи порушення його прав на звернення, просив зобов`язати відповідачів сплатити йому компенсацію в розмірі 2 000 грн.

Позов мотивував тим, що 16 січня 2023 року до Комунального навчального закладу «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат» Житомирської обласної ради, Коростишівської спеціальної школи Житомирської обласної ради ним було надіслано звернення, однак станом на 17 лютого 2023 року відповіді не отримано. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Зазначав, що повідомлення про встановлення необхідного терміну для розгляду звернення також не отримував. Таким чином, вважав, що відповідачами було порушено його право на звернення.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Вказує, що якщо звернення не було підписане, отримувач мав повернути його із відповідними роз`ясненнями, чого не відбулося.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальний навчальний заклад «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат» Житомирської обласної ради, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 написав заяву відповідачу, в якій просив передати інформацію на підставі Закону України «Про звернення громадян», що міститься у файлі, що доданий до звернення з назвою «лист.pdf» до кожного учня навчального закладу жіночого полу, які мають неповну дієздатність (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років), а також повну дієздатність (що досягли вісімнадцяти років) чи були емансиповані (дієздатні особи від шістнадцяти років) (а.с.7-9).

Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 24 січня 2023 року, час 15:56:55 слідує, що 16 січня 2023 року о 09:15:56 год. ОСОБА_1 підписав файл: Звернення.pdf, розмір якого без підпису становить 79.7 кб, а з підписом - 98.1 кб (а.с.10).

Відповідно до скріншоту з робочого столу, 16 січня 2023 року о 07 год. 36 хв. із електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направлено електронний лист в темі (subject), якого зазначено -Звернення, до якого прикріплено вкладення (3 attachment at least 152 kb) (а.с.3-5).

Відповідачем, Комунальним навчальним закладом «Кмитівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Житомирської обласної ради 16.02.2023 за № 01-30/45 надіслано лист щодо результатів розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.01.2023 (а.с.32).

Коростишівська спеціальна школа Житомирської обласної ради факт отримання нею електронного листа зі зверненням ОСОБА_1 від 16 січня 2023 року заперечує (а.с.18). В свою чергу, ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження факту одержання Коростишівською спеціальною школою Житомирської обласної ради електронного листа зі зверненням від 16 січня 2023 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції із посиланням на норми статей 3, 5, 7, 8, 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», статей 5,6,10,11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статей 1,17,18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», частин 1, 6 статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», частини 2 статті 54 Закону України «Про освіту», дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачами не порушено права ОСОБА_1 щодо розгляду його звернення від 16 січня 2023 року.

При цьому місцевий суд правильно констатував, що законодавством визначені вимоги до форми і змісту звернення, з яким особа звертається до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій або посадових осіб. Органи, яким адресовано таке звернення, мають бути наділені повноваженнями до вирішення порушених у зверненні питань. Однак, зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній просив навчальний заклад розповсюдити серед учениць школи-інтернату, у т.ч. неповнолітніх, інформацію, в якій позивач, називаючи себе « ІНФОРМАЦІЯ_3», запрошував до знайомства, розповсюджував конфіденційну інформацію про адресата, номери телефону та інші дані, за якими його можна знайти у соціальних мережах. Зважаючи на те, що за формою і змістом зазначена заява і доданий до неї лист не є зверненням у розумінні статті 3 Закону України «Про звернення громадян» і не відповідають вимогам статті 5 вказаного Закону, тому до компетенції освітнього закладу не належить розповсюдження серед його учениць будь-яких листів і звернень, які не відносяться до навчального процесу. Більше того, виконання педагогічними працівниками вказаних навчальних закладів вимог, зазначених позивачем у зверненні від 16.01.2023, істотно суперечить нормам чинного законодавства України, як у освітній, так і в сфері охорони дитинства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення місцевим судом норм матеріального чи процесуального права при вирішенні даного спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Посилання щодо незаконності рішення місцевого суду, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які ґрунтовно, повно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками щодо їх оцінки.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи.

Відтак, у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді