Рішення

від 28.02.2024 по справі 120/15112/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2024 р. Справа № 120/15112/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

10.10.2023 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої також долучено заяву про зміну позовних вимог у якій викладено позовні вимоги наступним чином:

- визнати протиправним та скасувати рішення 24 сесії 8 скликання Гніванської міської ради №855 від 02.05.2023 року в частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати здійснити реєстрацію зазначених змін відповідно до чинного законодавства України із врахуванням висновків суду.

Ухвалою від 16.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки статус "фізична особа - підприємець" не може бути віднесено до організаційної правової форми юридичної особи. Тому замінити сторону орендаря в Договорі оренди за №61/1 від 17.07.2006 року земельної ділянки водного фонду, яка розташована на території Гніванської територіальної громади в межах населеного пункту села Селище, зареєстрованому в Тиврівському районному відділі реєстрації Вінницької філії ДЗК за реєстраційним №04068560005 та у Договорі оренди за №82-1 від 21.10.2009 року, зареєстрованому в Тиврівському районному відділі реєстрації Вінницької філії центру ДЗК за реєстраційним №0401006000004, на дві земельні ділянки: площею 11,6744 га, кадастровий номер 0524585600:01:001:0067, та площею 7,6211 га, кадастровий номер 0524585600:01:001:0353, неможливо.

Крім того, відповідно до статті 14 Закону України "Про аквакультуру" та статті 51 Водного кодексу України передача орендарем права на оренду рибогосподарського водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється.

Право оренди водного об`єкту в комплексі з земельною ділянкою водного фонду може набуватись лише на конкурентних засадах, тобто винятково на земельних торгах.

16.01.2024 року позивачем подано заяву у якій звернуто увагу суду, що у випадку проходження загальної процедури зміни особи орендаря, як зазначено у оскаржуваному рішенні, не потребується, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ПП " ОСОБА_1 ", що діє в особі одноособового власника та керівника, є однією і тією ж фізичною особою. Тому, її зобов`язання за укладених договорів не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Також у поданій заяві позивач посилаючись на частину 2 статті 9 КАС України просив у разі необхідності вийти за межі позовних вимог шляхом:

- визнання протиправним і скасування рішення 24 сесії 8 скликання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області №855 від 02.05.2023 року у частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким внести зміни до договорів оренди земельної ділянки №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 ".

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Згідно інформації наявної в матеріалах справи, земельні ділянки за кадастровим номером 0524585600:01:001:0067 площею 11,6744 га та 0524585600:01:001:0353 площею 7,6211 га, які знаходяться за межами населеного пункту с. Селище Гніванської територіальної громади, відводяться до рибогосподарських потреб.

У відповідності до розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області № 466 від 13.10.2009 за наслідками досягнення згоди по всіх істотних умовах правочину, відповідачем виконано прийняті на себе зобов`язання по наданню в оренду земельних ділянок водного фону, обумовленої договором оренди, а позивачем, у свою чергу, прийнято вказані земельні ділянки без будь-яких зауважень, на підтвердження чого позивачем надано копію відповідного акту приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного без зауважень орендарем та орендодавцем.

Тобто, уклавши відповідні договори оренди, позивач набув право здійснювати свою господарську діяльність на орендованих земельних ділянках, в тому числі розташованому на них водосховищі, згідно їх цільового призначення, вказаного в договорі, а саме для рибогосподарських потреб.

30.12.2021 року позивач звернувся до відповідача із проханням, у зв`язку із виробничою необхідністю більш якісного обслуговування об`єкту оренди та відповідно до вимог пункту 36 договору (зміни умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін), внести зміни до договорів оренди землі № 61/1 від 17.07.2006 року та № 82-1 від 21.10.2009 року шляхом заміни орендаря з ФОП ОСОБА_1 на ПП " ОСОБА_1 "

29.03.2022 на 11 сесії 8 скликання Гніванською міською радою прийнято рішення № 573, яким у задоволенні заяви позивача відмовлено. Підставами для відмови зазначено статтю 14 Закону України "Про аквакультуру" та статтю 51 Водного кодексу України, відповідно до яких передача орендарем права на оренду рибогосподарського водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється. Також за змістом статті 134 Земельного кодексу України та статті 51 Водного кодексу України право оренди водного об`єкту в комплексі із земельною ділянкою водного фонду може набуватись лише на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Гніванської міської ради, позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі №120/7072/22 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 року у частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 . Зобов`язано Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про зміну назви сторони договорів оренди водних об`єктів, які розташовані в межах населеного пункту с. Селище та перебувають у його користуванні.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року змінено шляхом доповнення мотивувальної частини з урахуванням висновків, викладених в межах даної постанови.

Доповнено резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року абзацом 6 в якому зазначено - "Зобов`язати Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області в строк 30 днів з моменту отримання даної постанови, подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про повне та належне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року по справі №120/7072/22."

В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року залишено без змін.

23.05.2023 року представником Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області подано до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судових рішень у якому зазначено, що 02 травня 2022 року на сесії повторно розглянуто заяву ФОП ОСОБА_1 про укладення додаткової угоди щодо зміни назви сторони, договорів оренди водних об`єктів, які розташовані в межах населеного пункту с. Селище та перебувають у його користуванні.

Заяву гр. ОСОБА_1 , депутати Гніванської міської ради залишили без задоволення.

02 травня 2023 року Гніванською міською радою Вінницького району Вінницької області, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22, взявши до уваги пропозиції постійної комісії міської ради в сфері містобудування, архітектури, землеустрою та охорони навколишнього природного середовища, прийнято рішення №855 яким заяву гр. ОСОБА_1 , з проханням укласти додаткову угоду про зміну найменування сторони орендаря в договорах оренди земельних ділянок водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року, які укладені між ним та Тиврівською районною адміністрацією залишено без задоволення.

Приймаючи дане рішення відповідач керувався та відтворив підстави аналогічні тим, яким судом надано оцінку в межах розгляду адміністративної справи №120/7072/22.

Позивач вважає, що таке рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без врахування висновків судів першої і апеляційної інстанції за результатами розгляду адміністративної справи №120/7072/22, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом для його скасування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України, рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Згідно із статтею 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно до частини 1 статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права, користування ним встановлюється земельним законодавством (ст. 85 Водного кодексу України).

Згідно із статтею 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду для рибогосподарських потреб, належать до компетенції Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За положеннями статей 30 та 31 Закону України "Про оренду землі" зміна або розірвання договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (стаття 32 Закону України "Про оренду землі").

Як уже встановлено судом, рішенням 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 року відмовлено позивачу у внесенні змін до договорів оренди землі № 61/1 від 17.07.2006 року та № 82-1 від 21.10.2009 року, шляхом заміни сторони орендаря з ФОП ОСОБА_1 на ПП " ОСОБА_1 "

Підставами для відмови зазначено статтю 14 Закону України "Про аквакультуру" та статтю 51 Водного кодексу України, відповідно до яких передача орендарем права на оренду рибогосподарського водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється. Також за змістом статті 134 Земельного кодексу України та статті 51 Водного кодексу України право оренди водного об`єкту в комплексі із земельною ділянкою водного фонду може набуватись лише на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Вказане рішення органу місцевого самоврядування стало предметом оскарження та дослідження у адміністративному суді, за результатом якого Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 04.01.2023 року у справі №120/7072/22 та скасовано рішення 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 року у частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 . Як наслідок, суд зобов`язав Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про зміну назви сторони договорів оренди водних об`єктів, які розташовані в межах населеного пункту с. Селище та перебувають у його користуванні.

Мотивом визнання протиправним та скасування акту органу місцевого самоврядування став висновок суду про те, що "сторони мають обумовлювати реорганізацію юридичної особи - орендаря для зміни умов договору (при цьому, зміна найменування не завжди пов`язана з реорганізацією), то за клопотанням однієї із сторін договору до договору можуть бути внесенні зміни шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі. Разом з тим, при внесенні змін до договорів оренди землі у частині зміни назви орендаря, який в свою чергу, являється правонаступником, землевпорядні роботи не здійснюються.

У зв`язку з чим, у випадку проходження загальної процедури зміни особи орендаря, як зазначено у оскаржуваному рішенні, не потребується, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ПП " ОСОБА_1 ", що діє в особі одноособового власника та керівника, є однією і тією ж фізичною особою. Тому, її зобов`язання за укладених договорів не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати".

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22 змінено рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року шляхом доповнення мотивувальної частини з урахуванням висновків, викладених в межах даної постанови.

Крім того, доповнено резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року абзацом 6 в якому зазначено - "Зобов`язати Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області в строк 30 днів з моменту отримання даної постанови, подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про повне та належне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року по справі №120/7072/22."

В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року залишено без змін.

Із змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду вбачається, що суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки суду першої інстанції, в частині визнання протиправним та скасування рішення 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 щодо розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 , з якими відповідач погодився, оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржував, дійшов висновку, що в межах даної справи судом першої інстанції вибрано належний спосіб захисту в частині зобов`язання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_1 про зміну назви сторони договорів оренди водних об`єктів, які розташовані в межах населеного пункту с. Селище та перебувають у його користуванні.

Разом з цим, колегія суддів вказала, що в межах даних правовідносин, досліджених обставин справи та висновків судів, відповідач повинен керуватись при повторному розгляді заяви нормативними актами та висновками суду в межах даної справи.

Втім, 02 травня 2023 року Гніванською міською радою Вінницького району Вінницької області, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22, прийнято рішення №855, яким заяву гр. ОСОБА_1 , з проханням укласти додаткову угоду про зміну найменування сторони орендаря в договорах оренди земельних ділянок водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року, які укладені між ним та Тиврівською районною адміністрацією залишено без задоволення.

Приймаючи таке рішення відповідач послався на статтю 14 Закону України "Про аквакультуру" та статтю 51 Водного кодексу України, відповідно до яких передача орендарем права на оренду рибогосподарського водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання забороняється. Також за змістом статті 134 Земельного кодексу України та статті 51 Водного кодексу України право оренди водного об`єкту ПП "Жук" може набуватись в комплексі із земельною ділянкою водного фонду на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Тобто, зазначив підстави, які повністю відтворюють ті, що відображено у попередньо прийнятому рішенні 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 року за результатом вирішення заяви позивача вперше і це рішення визнано протиправним, та скасовано рішенням суду від 04.01.2023 року у справі №120/7072/22, що набрало законної сили в цій частині.

Слід звернути увагу, що ухвалюючи вказане рішення №120/7072/22 судом проаналізовано та надано відповідь щодо аргументів відповідача як тих, що вказані у рішенні Гніванської міської ради так і тих, що наведені у відзиві, та зроблено висновок про необґрунтованість та протиправність прийнятого міською радою рішення.

Незважаючи на це, відповідач повторно прийняв аналогічне рішення, оперуючи підставами та поясненнями, які прямо суперечать висновкам, наведеним у рішенні суду від 04.01.2023 року в справі №120/7072/22, що набрало законної сили в частині визнання протиправним та скасування рішення 11 сесії 8 скликання Гніванської міської ради № 573 від 29.03.2022 року щодо розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 .

Отже, при повторному розгляді Гніванська міська рада проігнорувала, не врахувала зміст і висновки рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22, а приймаючи оскаржуване рішення, відповідач навів мотиви та підстави, які повністю відтворюють зміст попереднього прийнятого міською радою рішення, яке судом визнано протиправним та скасовано.

Також, суд звертає увагу, що приймаючи рішення від 02 травня 2023 року №855 Гніванська міська рада послалась на пропозиції постійної комісії міської ради в сфері містобудування, архітектури, землеустрою та охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року судом, окрім іншого, витребувано у Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області пропозиції постійної комісії міської ради в сфері містобудування, архітектури, землеустрою та охорони навколишнього природного середовища про відсутність у законодавстві підстав зміни назви орендаря з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на Приватне підприємство "Жук П.П.".

На виконання вимог даної ухвали відповідачем надано суду витребувані пропозиції постійної комісії міської ради в сфері містобудування, архітектури, землеустрою та охорони навколишнього природного середовища.

Із змісту пропозиції постійної комісії міської ради в сфері містобудування, архітектури, землеустрою та охорони навколишнього природного середовища вбачається, що комісія вважала рішення попередньої сесії залишити без змін та винести на обговорення сесії, незважаючи на його скасування судом.

З наведеного прослідковується, що висновки судів першої та апеляційної інстанції проігноровані, до уваги не взяті, а встановлені рішеннями судів обставини враховано не було.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення Гніванська міська рада діяла необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім того, згідно із пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України, однією із основних засад адміністративного судочинства є принцип обов`язковості судового рішення.

Зміст цього принципу більш детально розкрито у статті 14 КАС України, якою передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що незважаючи на обов`язок врахувати висновки суду, наведені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі №120/7072/22, відповідач протиправно повторно з аналогічних підстав відмовив у внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року шляхом зміни найменування сторони орендаря, прийнявши оскаржене у цій справі рішення від 02 травня 2023 року №855.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення 24 сесії 8 скликання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області №855 від 02.05.2023 року у частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині задоволенню.

Щодо вимоги позивача зобов`язального характеру, то суд зазначає, що позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію змін до договорів оренди земельної ділянки №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 "

Надаючи оцінку таким вимогам, суд зазначає, що за обставинами справи прослідковується намір позивача внести зміни до договору оренди земельної ділянки водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та договору оренди земельної ділянки №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 ", втім Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області йому відмовляє.

Як уже зазначалось судом, правомірність підстав для відмови у внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок, що викладені в оскаржуваному рішенні Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, була предметом судового дослідження та перевірки, за результатом якої Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 04.01.2023 року у справі №120/7072/22.

Вказане рішення в частині визнання протиправним рішення Гніванської міської ради №573 від 29.03.2022 року залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року.

Суд звертає увагу, що одним із наслідків обов`язковості судового рішення є приюдиційні властивості встановлених ним обставин, оскільки згідно із частиною 4 статті 78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Отже, наведена вище норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №500/63/20 від 06 липня 2022 року.

Таким чином, преюдиційними є обставини, які встановлені рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі №120/7072/22 та полягають у відсутності підстав для застосування у правовідносинах, що виникли між сторонами положень статті 14 Закону України "Про аквакультуру", статті 51 Водного кодексу України та статті 134 Земельного кодексу України, а проходження загальної процедури зміни особи орендаря не потребується, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ПП " ОСОБА_1 ", що діє в особі одноособового власника та керівника, не відноситься до інших суб`єктів господарювання. Тому, зобов`язання за укладених договорів не припиняються, а залишаються за цією особою, оскільки вона не перестає існувати.

Отже, встановлені обставини та висновки, що викладено в судових рішеннях у справі №120/7072/22 спрямовані на внесення змін до договорів оренди земельної ділянки щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря.

Заперечуючи щодо задоволення пред`явленого позову, відповідачем у відзиві наведені мотиви, що статус ФОП не може бути віднесено до організаційно-правової форми юридичної особи.

Втім, відповідачем залишено поза увагою, що умовами договорів №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року визначено, що орендар є законно існуючою юридичною особою відповідно до законодавства України та має усі повноваження і законні права на здійснення діяльності на орендованій землі згідно мети, визначеної у цьому договорі (пункти 30 договорів №61/1 та №82-1).

Також слід звернути увагу відповідача, що згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Саме у господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

У роз`ясненнях Міністерства юстиції України від 14.01.2011 року "Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства" зазначено, що правоздатність індивідуального підприємця практично прирівнюється до правоздатності юридичних осіб - комерційних організацій. Він може мати права і обов`язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом, та щодо яких законом не передбачено обмежень (стаття 50 ЦКУ).

Зазначене прослідковується, зокрема, виходячи з положень статті 91 Цивільного кодексу України. Також, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються норми як загального цивільного (Цивільний кодекс України), так і спеціального законодавства (Господарський кодекс України), Закони України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про державну підтримку малого підприємництва", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" тощо).

Таким чином, в господарському законодавстві "юридична особа" та "фізична особа - підприємець" охоплюються спільним поняттям "суб`єкт господарювання".

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки №61/1 від 17.07.2006 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Суд звертає увагу, що пункти 30 та 40 зазначених договорів свідчать, що сторонами обумовлено питання зміни умов договору у випадку реорганізації юридичної особи (суб`єкта господарювання).

При цьому суд враховує, що при реорганізації юридичної особи виникає правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників (ст. 104 Цивільного кодексу України). При реорганізації юридичної особи орендаря всі права та обов`язки за договором оренди переходять до нового орендаря - юридичної особи, яка створена в результаті реорганізації. При реорганізації юридичної особи - орендаря, зміни власника земельної ділянки та в інших випадках передбачених законодавством, правонаступнику чи новому власнику земельної ділянки необхідно звернутися із клопотанням до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади або власника земельної ділянки про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині заміни сторін договору у зв`язку із зміною орендаря чи орендодавця земельної ділянки.

В свою чергу, поняття реорганізації юридичної особи включає в собі зміну організаційно-правової форми суб`єкта господарювання.

Отже, слід зазначити, що зміна організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря є самостійною підставою для внесення змін у договір оренди земельної ділянки, що здійснюється у письмовій формі.

Судом досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 21-23/ і встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 21.04.2011 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 з основним видом економічної діяльності: рибальство, надання послуг у рибальстві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань /а.с. 16-20/, засновником та кінцевим бенефіціаром Приватного підприємства "Жук П.М.", з видами економічної діяльності прісноводне рибальство, є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до пункту 1.1 статуту Приватного підприємства "Жук П.М.", затвердженого рішенням №1 від 20.12.2021 року, Приватне підприємство "Жук П.М." створене за рішенням власника у відповідності з Цивільним кодексом України, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та діє на основі приватної форми власності, власником якого є громадянин України ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищенаведені та досліджені судом обставини фактично вказують, що позивач здійснює діяльність одноосібно із застосуванням організаційно-правових форм діяльності ФОП та ПП.

Визначальним при вирішенні даного спору є та підлягає особливій увазі той факт, що в судових рішеннях у справі №120/7072/22 встановлені обставини та наведені висновки, які спрямовані на необхідність внесення змін до договорів оренди земельної ділянки №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 36 договору №61/1, п. 34 договору №82-1).

Отже, на переконання суду, у випадку, який склався між сторонами, належним врегулюванням порушеного позивачем питання є процедура укладення додаткових угод про зміну сторони орендаря до договорів оренди земельної ділянки, що включає в собі прийняття Гніванською міською радою відповідного рішення.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах №920/418/19 від 08 вересня 2020 року та №918/119/21 від 15 листопада 2023 року викладено висновок, що закон передбачає можливість заміни в договорі оренди землі як орендодавця, так і орендаря, що спрямовано на збереження попередніх існуючих орендних відносин, зокрема, при реорганізації орендаря.

Висновок суду щодо можливості заміни в договорах оренди земельної ділянки сторони орендаря спрямований на збереження попередніх існуючих орендних відносин та узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у вказаних вище постановах.

Між тим, позивачем заявлено вимогу зобов`язального характеру про реєстрацію зазначених змін відповідно до чинного законодавства України.

16.01.2024 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив у разі необхідності вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким внести зміни до договорів оренди земельної ділянки №61/1 від 17.07.2006 року та №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 ".

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В контексті викладеного, слід зазначити, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Разом з цим, варто зазначити, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді у цьому спорі має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав, та за існуючого правового регулювання гарантувати особі можливість користування відповідним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Враховуючи повторне звернення позивача до суду за захистом одних і тих самих порушених прав та інтересів, що продовжують існувати, незважаючи на вирішення спору судом у справі №120/7072/22, обраний спосіб захисту повинен нівелювати будь-яку можливість породження чергових судових спорів у відповідних правовідносинах.

З огляду на викладене та з метою ефективного судового захисту прав позивача, суд вважає доцільним та необхідним вийти за межі позивних вимог і зобов`язати Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди земельної ділянки водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та договору оренди земельної ділянки №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 ".

Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 654 Цивільного кодексу України вказано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищезазначене, зміна договору оренди здійснюється в письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

Додаткові угоди про зміну сторони орендаря до договорів оренди земельної ділянки підлягають державній реєстрації в силу статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" відповідно до якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

У такому випадку після останньої реєстраційної дії необхідно зробити новий реєстраційний запис про реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у загальному порядку із врахуванням змін, які вносяться додатковою догодою до договору оренди землі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання здійснити реєстрацію зазначених змін відповідно до чинного законодавства України, то суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: а) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 5 цього Кодексу захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведених норм процесуального законодавства слідує, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між порушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру порушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким внести зміни до договорів оренди земельної ділянки щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання орендаря.

При цьому, саме внесення таких змін до договорів оренди земельної ділянки й зумовить підстави та можливість вчинити дії щодо їх державної реєстрації.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо зобов`язання здійснити реєстрацію зазначених змін відповідно до чинного законодавства України є передчасними, а тому в задоволенні адміністративного позову у цій частині слід відмовити.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 1073,60 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 536,80 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 24 сесії 8 скликання Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області №855 від 02.05.2023 року у частині розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 .

Зобов`язати Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди земельної ділянки водного фонду №61/1 від 17.07.2006 року та договору оренди земельної ділянки №82-1 від 21.10.2009 року щодо найменування та організаційно-правової форми суб`єкта господарювання - орендаря, зазначивши стороною орендаря ПП " ОСОБА_1 ".

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна, 64, м. Гнівань, Вінницька область, 23310, ЄДРПОУ 04326075).

Суддя Свентух Віталій Михайлович