Ухвала

від 26.02.2024 по справі 160/2758/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2024 року Справа № 160/2758/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЗАПЧАСТЬ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 року № 9224318/40814453 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 21.10.2022 року датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 року № 9224319/40814453 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 25.10.2022 року датою її фактичного отримання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням причин в обґрунтування пропуску такого строку у період з 22.07.2023 по 13.01.2024 із наданням відповідних доказів;

- доказів сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 6056 грн.

Позивачем 20.02.2024 на усунення недоліків позовної заяви подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази сплати судового збору.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов наступного висновку.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Якщо платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної становить шість місяців із дня, коли платник дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20.11.2020 року у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 року у справі № 520/3902/2020.

У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає 3 місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних (наприклад, постанова Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18).

Судом встановлено, що позивач у позовних вимогах просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 року № 9224318/4081445 та № 9224319/40814453 про відмову у реєстрації податкових накладних.

Доказів оскарження вказаних рішень в порядку досудового оскарження матеріали справи не містять.

Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців, який закінчився 22.01.2024 (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України).

З позовом до суду позивач звернувся 25.01.2024 (засобами поштового зв`язку), тобто з порушенням строку звернення до суду.

Так, у позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, оскільки його представник - адвокат Гусаров В.О. у зв`язку хворобою, яка тривала з 15.01.2024 по 24.01.2024 включно, перебував на лікуванні, що підтверджується довідкою від сімейного лікаря долученою до позову. Даний позов подано одразу, а саме наступного дня, після завершення хвороби представника, тобто 25.01.2024. З урахуванням викладеного просив вважати поважними причинами пропуску строку на звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 05.02.2024 суд наголосив, що позивач згідно матеріалів позову почав вчиняти дії щодо захисту своїх прав (зокрема укладення договору з адвокатом) з метою подальшого звернення до суду лише з 14.01.2024.

Разом з тим, судом зауважено, що позивачем жодним чином не обґрунтовано причини неможливості звернутись за правовою допомогою раніше, тобто, у період з 22.07.2023 по 13.01.2024, та відповідно, звернутись до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого нормами чинного законодавства. Відповідних доказів до суду не надано.

З урахуванням викладеного судом залишено позов без руху та надано позивачу строк для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням причин в обґрунтування пропуску такого строку у період з 22.07.2023 по 13.01.2024 із наданням відповідних доказів.

У поданій на усунення недоліків заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що надав суду наявні у нього докази звернення за правовою допомогою раніше, тобто, у період з 22.07.2023 по 13.01.2024, а саме: копії договорів про надання правової допомоги № 038 від 31.07.2023 року та №05/10-2023 від 05.10.2023 року; оригінали листів адвокатів Беззубкіна С.М. (вих.008/24 від 15.02.2024 року) та Заніздри А.П. (вих.. №171/24 від 16.02.2024 року) з інформацією про відмову від прийняття доручення позивача в частині надання правової допомоги по оскарженню до суду рішень від 21.07.2023 року №9224318/40814453 та № 9224319/40814453). Просив врахувати як поважну причину пропуску строку на звернення до суду з позовом у справі №160/2758/24 у період з 22.07.2023 по 13.01.2024 те, що позивач у даний період звертався за правовою допомогою, що підтверджується копіями договорів про надання правової допомоги та з оригіналами листів адвокатів. З огляду на викладене, просив визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновити його.

Суд наголошує, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними та є обмеженими в часі.

Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивач надав до суду докази щодо вжиття заходів з метою захисту своїх прав в частині оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 № 9224318/40814453 та № 9224319/40814453 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно наданих доказів судом встановлено, що позивачем 31.07.2023 та 05.10.2023 укладено договори про надання правової допомоги № 038 з адвокатом Беззубкіним С.М. та № 05/10-2023 з адвокатом Заніздрою А.П.

Предметами вказаних договорів є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі та різних видах судочинства.

Разом з тим, вказані договори не містять даних щодо вжиття таких заходів відповідачем з метою захисту прав щодо оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.07.2023 № 9224318/40814453 та № 9224319/40814453.

До заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем також долучено листи вищевказаних адвокатів від 15.02.2024 та 16.02.2024, якими підтверджено їх відмову від виконання доручення позивача щодо оскарження в судовому порядку рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 9224318/40814453 та № 9224319/40814453 на підставі п. 17 Правил адвокатської етики.

Суд зауважує, що вказані листи лише підтверджують відмову адвокатів без пояснень причин від прийняття обов`язків на виконання доручень щодо оскарження рішень контролюючого органу, які є предметом даного спору.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зауважує, що надані позивачем листи адвокатів, складені у лютому 2024 року, лише підтверджують факт відмови від виконання доручень позивача про оскарження спірних рішень, проте, не дають суду можливість встановити коли саме такі відмови відбулись та чому позивачем не вжито додаткових заходів щодо своєчасного захисту своїх прав, та відповідних доказів до суду не надано. Разом з тим, відповідних доручень щодо оскарження в судовому порядку рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 9224318/40814453 та № 9224319/40814453, отриманих адвокатами Беззубкіним С.М. та Заніздрою А.П. від позивача, суду не надано.

Тому встановити які саме правничі послуги повинні надаватись за умовами договорів від 31.07.2023 та від 05.10.2023, що укладені з адвокатами Беззубкіним С.М. та Заніздрою А.П., неможливо. Зазначене унеможливлює суд встановити, чи вчинялись позивачем належні заходи щодо вчасного захисту своїх порушених прав, як про те зазначено в ухвалі від 05.02.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Також суд звертає увагу на те, що, відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна