Ухвала

від 26.02.2024 по справі 160/2424/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 лютого 2024 рокуСправа №160/2424/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянув у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін № 160/2424/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ПРЕЗУМПЦІЯ ЗАХИСТУ" (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 1, код ЄДРПОУ 45247299) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 19 , код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

26 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ "ПРЕЗУМПЦІЯ ЗАХИСТУ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, у якій просить

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 08.01.2024 р. за №10326920/45247299 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.12.2023р. в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН, складенні ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРЕЗУМПЦІЯ ЗАХИСТУ» податкову накладну № 2 від 04.12.2023р днем фактичного її подання.

Ухвалою від 05 лютого 2024 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

14 лютого 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами, у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції.

Суд розглянув клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цього клопотання, зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з пунктом 1 та 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У даному випадку, суд звертає увагу, що клопотання не містить жодного обґрунтування в контексті положень п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України. Як вже зазначалося, клопотання містить лише посилання на положення процесуального закону.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно розгляду справи № 160/2424/24 в судовому засіданні за участі сторін.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

У зв`язку з перебуванням судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 12.02.2024 року по 16.02.2024 року та на лікарняному з 20.02.2024 по 23.02.2024, ухвала суду винесена першим робочим днем - 26.02.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук