Рішення

від 28.02.2024 по справі 260/10840/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/10840/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, буд. 12, код ЄДРПОУ 00222189) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» про стягнення з приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 192434 грн. 58 коп. на p/p№ НОМЕР_1 , у Ф-ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 312356 ЄДРПОУ 20453063.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29 грудня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд прийняти до розгляду дану заяву та прийняти рішення яким стягнути з приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 220445,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату доставку пільгових пенсій відшкодуванню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області за період з липня 2023 року по грудень 2023 року підлягає 220445,32 грн.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 18.12.2023 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу на офіційну адресу електронної пошти, та доставлено в електронний кабінет 18.12.2023 року відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство «Іршавський абразивний завод» (далі - відповідач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області та є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених зокрема до Списку №2, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії.

В матеріалах справи наявні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідачем, сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню за період з липня по грудень 2023 року становить 220445,32 грн. по Списку №2 (станом на 26.12.2023 року).

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції Пенсійного фонду України про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 позивачем направлено відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження, «Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача виконувати вимоги чинного законодавства щодо відшкодування сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №2.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 дію вказаного Закону поширено на регулювання відносин, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список №2).

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідач, як підприємство, працівники якого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , працювали в шкідливих умовах праці повний робочий день по списку №2 відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. - вказані обставини дали їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Положеннями пункту 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №460/3113/18.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначених норм законодавства позивачем надсилалися відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2.

При цьому, суд зазначає, що розрахунки органів управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, позивачем було виконано свій обов`язок щодо надсилання на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період, а відповідачем залишено такі без належного реагування, зокрема, не надано на них до Пенсійного фонду заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обов`язковими для виконання.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню, оскільки в даній справі не залучалися свідки та не проводились експертизи.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, буд. 12, код ЄДРПОУ 00222189) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Іршавський абразивний завод» (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Федорова, буд. 12, код ЄДРПОУ 00222189) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) 220445,32 (двісті двадцять тисяч чотириста сорок п`ять гривень тридцять дві копійки) грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на витрату і доставку пільгових пенсій по Списку №2 призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич