Рішення

від 28.02.2024 по справі 300/8549/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. справа № 300/8549/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до споживчого товариства заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення заборгованості в сумі 4794,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення заборгованості в сумі 4794,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, пов`язаної з несвоєчасною виплатою заробітної плати в розмірі 4794,66 грн згідно поданого відповідачем звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2007 року, яка передана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку (а.с.20-21).

21.12.2023 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий (а.с.23-30).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.31-32).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.01.2024 повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористалась. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено таке.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.03.1996 споживче товариство заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки зареєстроване як юридична особа.

Судом встановлено, що у квітні 2007 року споживчим товариством заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки, як страхувальником, подано до органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2007 року, в якому відповідачем відображено заборгованість по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування, що пов`язана з невиплатою заробітної плати в розмірі 4794,66 грн (а.с.6).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 № 2620-IX, що набрав чинності 01.01.2023) уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" вищенаведеного Закону України встановлено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до пункту 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості не застосовується.

Таким чином, позивач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, має повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, строк давності щодо стягнення яких не застосовується.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 45 та частиною 6 статті 47 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 01 січня 2011 року) страхувальники зобов`язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, вести облік коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів

Відповідно до цього Закону постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року за № 16 затверджено Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка була чинною та підлягала застосуванню на час подачі звітності.

Згідно з пунктами 7.3., 7.4., 7.5. вказаної Інструкції страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою ф4 - ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду. Звіт страхувальника - роботодавця подається за підписами керівника та головного бухгалтера і завіряється печаткою страхувальника, а добровільно застрахованої особи - за її особистим підписом. Один примірник звіту за формою ф4 - ФСС з ТВП не пізніше 20-го числа наступного за звітним періодом місяця подається до органу Фонду, другий - залишається в бухгалтерії страхувальника.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачалось, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом п`ятим пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з абзацом шостим пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, стягнення із страхувальників заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яка не сплачена у період до 01.01.2011 здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до статей 1, 7, пункту 6 частини 2 статті 10, пунктів 2, 8 частини 2 статті 15 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та з метою оптимізації звітності страхувальників, що подається до Фонду соціального страхування України, правлінням Фонду соціального страхування України прийнято постанову від 12 грудня 2018 року № 28 "Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України", підпунктом 1.1. пункту 1 якої установлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

З огляду на Методичні рекомендації Фонду соціального страхування України від 05.02.2019 щодо заповнення Звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України, у Звіті терміни вживаються у такому значенні: заборгованість зі сплати страхових внесків, пов`язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати це заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, нарахованих до 01.01.2011, що пов`язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати; недоїмка зі сплати страхових внесків - заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, своєчасно не нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011.

Згідно із підпунктом 1.3. пункту 1 постанови правління Фонду соціального страхування України за № 28 від 12.12.2018 "Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, погодженою з Національним банком України 02.10.2001, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Згідно з абзацом третім пункту 5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 не сплачені в строк страхові платежі стягуються в доход Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов`язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року № 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 року. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Відтак відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення у відповідача відповідної заборгованості в період до 01.01.2011 стягнення із страхувальників заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням могло здійснюватися двома альтернативними порядками: або в адміністративному згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов`язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 за № 1387; або в судовому.

Як встановлено судом, станом на 01.01.2011 відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, пов`язану з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 4794,66 грн., що підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2007 року (а.с.6).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

На виконання вимог частин 5 та 7 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 21.09.2022 № 2620-IX, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області забезпечено передачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області особових справ страхувальників Івано-Франківської області, які станом на 01.01.2023 мають заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України, в тому числі з капіталізованих платежів, що оформлено актом приймання-передачі від 28.03.2023 (а.с.14).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) до споживчого товариства заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 23802127, вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ, 76014) про стягнення заборгованості в сумі 4794,66 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з споживчого товариства заготівельно-виробничого підприємства Івано-Франківської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 23802127, вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, пов`язану з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 4794 (чотири тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 66 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.