Ухвала

від 28.02.2024 по справі 320/9963/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

28 лютого 2024 року м. Київ № 320/9963/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Ортогруп" про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Медичні закупівлі України" з позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Ортогруп" про визнання протиправною та скасування вимоги, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 31.01.2024 №003100-14/1332-2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду 28.02.2024 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії вимоги Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 31.01.2024 №003100-14/1332-2024;

- заборони Державній аудиторській службі України та іншим юридичним особам вчиняти дії щодо вжиття заходів виконання вимоги Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 31.01.2024 №003100-14/1332-2024.

Щодо підстав задоволення забезпечення позовної заяви заявник вказав, що оскаржувана вимога прийнята з порушенням законодавства, містить висновки щодо питань, які не належать до компетенції ДАСУ, перевірка здійснена за відсутності законних підстав для її проведення, резолютивна частина вимоги не відповідає критеріям обгрунтованості та вмотивованості, при проведенні перевірки закупівель не досліджено належним чином матеріали перевірки, не проаналізовано умови Тендерної документації, документів, що подавалися учасниками, що призвело, на думку заявника, до передчасних, необгрунтованих та протиправних висновків.

Заявник переконаний, що виконання оскаржуваної вимоги унеможливить повернення Державного підприємства та інших осіб до попереднього юридичного стану, а тому забезпечення позову є тим заходом, що унеможливить порушення прав та інтересіх третіх осіб.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як встановлено судом, позивач, аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, посилається на очевидну протиправність вимоги Державної аудиторської служби України про усунення виявлених порушень від 31.01.2024 №003100-14/1332-2024.

При цьому, з навних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги Державної аудиторської служби України, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Суд зауважує, що підстави вважати, що оскаржувана вимога, дію якої заявник просить зупинити в межах даної заяви, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

Суд зазначає, що незгода заявника з рішенням суб`єкта владних повноважень, зокрема, з вимогою від 31.01.2024 №003100-14/1332-2024 про усунення виявлених порушень, та оскарження її до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до ст.150 КАС України.

Заявником не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист та поновлення прав позивача, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Медичні закупівлі України" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.