Ухвала

від 28.02.2024 по справі 440/6190/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6190/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 22.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2016 року протиправними та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 22.12.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів), з урахування проведених виплат.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.06.2023 до суду надійшло клопотання представника Військової частина НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин перебіг строку позовної давності почався з 19.07.2022, відтак тримісячний строк звернення позивача до суду закінчився 19.10.2022, однак ОСОБА_1 звернувся до суду 16.05.2023.

Вирішуючи клопотання представника Військової частина НОМЕР_1 про застосування строків позовної давності, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу).

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Разом з тим, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У спірному ж випадку позивач звернувся до суду з цим позовом після здійсненої йому 28.04.2023 виплати індексації грошового забезпечення 16.05.2023, тобто на момент його звернення на всій території України продовжував діяти карантин, який автоматично продовжував строки, визначені статтею 233 цього Кодексу.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду з цим позовом в межах строку звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Наявність інших підстав залишення позову без розгляду відповідачем не обґрунтовано і судом не встановлено.

Отже, клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 240, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Військової частина НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.Б. Головко