Рішення

від 28.02.2024 по справі 520/37247/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 р. № 520/37247/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000544/2 від 10.10.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807200/2023/000589.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представником відповідача 11.04.2024 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними, та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13.10.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці від ПП «Торговий дім «Золота миля» (код ЄДРПОУ 34470937) була подана митна декларація за №UA807200/2023/013700 на товари: « 1.Лецитин соєвий CAS № 8002-43-5 являє собою рідину світло коричневого кольору. Призначений для використання у харчовій промисловості...» код 2923200000, що надійшло на адресу ПП «Торговий дім «Золота миля» за зовнішньоекономічним контрактом від THE TNN DEVELOPMENT LIMITED, RM 2901 Rainbow bldg No. 23 Renmin Rd, Dalian city China.

10.10.2023 митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтею 59 МКУ підготовлено рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2022/000544/2 за методом ідентичних товарів.

Позивач вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Як передбачає ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням ЕМД, перед кодом такого документа проставляється символ "m". Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі - Класифікатор документів).

У графі 44 вказаної ЕМД декларантом були зазначені наступні документи:

- за кодом « 0271» - пакувальний лист №2023ТNN0733 від 08.08.2023;

- за кодом « 0325» - рахунок-проформа №РО-ТNN20230733 від 18.07.2023;

- за кодом « 0380» - рахунок-фактура (інвойс) №2023ТNN0733 від 08.08.2023;

- за кодом « 0705» - коносамент №230033522 від 16.08.2023;

- за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №280901 від 28.09.2023;

- за кодом « 0821» - супровідний документ Т1 №23ROСТ190000645160 від 02.10.2023;

- за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №23С2102В0293/00182 від 08.08.2023;

- за кодом « 3001» - банківський платіжний документ, що стосується товару №457 від 24.07.2023;

- за кодом « 3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0000000104 від 03.10.2023;

- за кодом « 3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1307 від 04.10.2023;

- за кодом « 3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 09.10.2023;

- за кодом « 3014» - прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 17.07.2023;

- за кодом « 3021» - розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 17.07.2023;

- за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 17.07.2023;

- за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SD20230220/001 від 14.02.2023;

- за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №23-17 від 28.07.2023;

- за кодом « 5141» - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №ASH23-0020602-01 від 15.06.2023;

- за кодом « 9000» - сертифікат виробника б/н від 08.08.2023;

- за кодом « 9000» - лист №б/н від 14.02.2023;

- за кодом « 9000» - серт.аналізу б/н від 04.06.2023;

- за кодом « 9610» - копія митної декларації країни відправлення №223120230002785259 від 11.08.2023.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

1. декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2. зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3. рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7. ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

З огляду на це, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №23UA807200013700U9 від 09.10.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №23UA807200013700U9 від 09.10.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), в тому числі за кодом 101-1 (Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів): «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.»; 103-1 (Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби): «За участі суб`єкта ЗЕД (гр.8, 9 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів»; 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів»; 107-3 (Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД): Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів».

За змістом ст. 361 МКУ управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості - є рекомендацією, обов`язковою до виконання посадовій особі митного органу для більш ретельного опрацювання поданих документів до митного оформлення..

З цього слідує, що у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Митним кодексом України.

Також, глава 52 МКУ (ст.ст. 361, 362, 363) тлумачить цілі застосування системи управління ризиками, її аналіз і об`єкти, діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками. Автоматизована система управління ризиками застосовується митними органами і функціонує на центральному рівні та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі - ЄАІС). ЄАІС є державною власністю. Держателем, адміністратором ЄАІС та володільцем інформації в ЄАІС є Держмитслужба. Це визначається Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів, порядок і умови застосування її систем, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2023 №263 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2023 за №1132/40188). Основними завданнями ЄАІС є: забезпечення виконання митних формальностей, передбачених законодавством України з питань митної справи; автоматизація процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України у тому числі митного контролю після завершення митного оформлення, визначення форм та обсягів митного контролю, механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, прийняття рішень митними органами.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Так, згідно вищезазначених приписів, 09.10.2023 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №847 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №23UA807200013700U9. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476), аналіз, виявлення та оцінка ризиків посадовою особою було здійснено шляхом, зокрема: перевіркою повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевіркою товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевіркою пов`язаності продавця ї покупця та чи вплинули їх взаємовідносини на ціну товарів, які подаються до митного оформлення; вивченням обставин продажу товарів між пов`язаними особами, якщо існують сумніви щодо прийнятності ціни оцінюваних товарів. При цьому необхідно розглянути відповідні аспекти операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організовують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну; перевіркою інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним: методом, до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевіркою: наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевіркою документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларуванні, витрат на транспортування; перевіркою документів, що містять відомості про вартість страхування (страхувальник, вигодонабувач, розмір страхового покриття, розмір витрат на страхування, наявність додаткового-покритті, валюта); перевіркою включення/не включення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); перевіркою наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевіркою наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; вивченням характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.08.2019, справа №826/19400/15, вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.»

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що аналіз вищезазначеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.08.2019 (справа №826/19400/15) дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що за результатами аналізу та співставлення вказаних документів, наданих позивачем, було встановлено наступне.

Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був вищим ніж заявлений. А саме: товар № 1 рівень митної вартості згідно ЄАІС - 4,08 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 2,19 дол. США/кг., джерело - №23UA901020004826U0 від 12.06.2023.

Це підтверджується доданими до відзиву витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, умов поставки, країни походження, інше.

У постановах від 04.08.2021 по справі №520/3421/19 та №520/4787/19 Верховним Судом було викладено наступні висновки: «Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості».

У постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а Верховним Судом було викладено висновок, який зводиться до того, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР та встановлення факту заниженої митної вартості спірного товару в порівнянні з цінами на ідентичні товари, митне оформлення яких вже здійснено, за допомогою використання ПІК ЄАІС є достатньою підставою для витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, а ненадання декларантом жодного запитуваного документу за спірною поставкою на законну вимогу митниці є порушенням його обов`язку у розумінні частини третьої статті 53 МК України.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також відповідач зазначає, зо зазначені позивачем при митному оформленні документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- до митного оформлення надано банківський документ (платіжна інструкція в іноземній валюті №457 від 24.07.2023) не може бути достатнім доказом оплати за товар, тому що у ній відсутня підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог «Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» затвердженою постановою Правління НБУ №216 від 28.07.2008 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» ( в редакції Постанови НБУ від 25.08.2022 №189).

Відповідно до п.13 ч. 14 розділу II постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком.

У постанові від 20.03.2020 по справі №480/3807/18 Верховний Суд зазначає, що «...Митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належним та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».

Декларантом підприємства позивача було надано до митниці митну декларацію країни відправлення №223120230002785259 від 11.08.2023 без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ.

Так, згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Дана вимога є імперативною, тобто чітко визначає дії декларанта під час подачі документів для митного оформлення і митного контролю і не допускає відхилень від вказаної поведінки.

Отже з`ясування відомостей митницею, зазначених у цьому документі, видається майже не можливим, тому що переклад декларації країни відправлення не містить верифікації і не може бути прийнятий, як довідкова додаткова інформація.

Верховний Суду у постанові від 17.02.2022 по справі №520/4051/19 дійшов наступного висновку: «Суд також враховує, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв`язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст. 58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Разом з ЕМД №2323UA807200013694U9 від 09.10.2023 декларантом до митниці були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- рахунок-фактура (інвойс) №2023ТNN0733 від 08.08.2023;

- коносамент №230033522 від 16.08.2023;

- автотранспортна накладна №280901 від 28.09.2023;

- супровідний документ Т1 №23RОСТ190000645160 від 02.10.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0000000104 від 03.10.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1307 від 04.10.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 09.10.2023;

- договір (контракт) про перевезення №23-17 від 28.07.2023.

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати;

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідач зазначає, що автотранспортна накладна CMR 280901 від 28.09.2023, не містить заповнення гр. 22, а саме: підпис та штамп відправника.

Транспортний рахунок на оплату від 04.10.2023 №1307 надано від особи, яка не є перевізником, згідно CMR №280901 від 28.09.2023, наданого до митного оформлення, де перевізником зазначено іншу особу

Морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментами №230033522 від 16.08.2023 вантажовідправником товару є «THE TNN DEVELOPMENT LIMITED».

Договір про надання послуг №23-17 від 28.07.2023 укладений з Stream Trade Europe Ltd.

Згідно CMR №280901 від 28.09.2023 перевізником є PE SOLIANYK I.S., що підтверджується відбитками штампу на бланку автотранспортної накладної CMR.

Проте транспортний рахунок на оплату від 04.10.2023 №1307 був виданий ТОВ «УКРТРАКСГРУП», тобто підприємством, яке не здійснювало перевезення оцінюваного товару.

Відповідачем встановлено, що договори з ТОВ «УКРТРАКСГРУП» та PE SOLIANYK I.S. щодо надання транспортних послуг, до митного органу не надавались.

Також відповідач зазначає, що позивач надав у якості додатку Договір № ТО 16/01 про надання транспортних послуг від 16 січня 2023 року.

Дані обставини підтверджуються документами, наявними в підвалі «Документи» АСМО «Інспектор» під поданою ЕМД №23UA807200013700U9 від 09.10.2023, в якому показуються надіслані декларантом разом з електронною ВМД документи з можливістю їх перегляду митним органом.

Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій №476 посадовою особою митниці було здійснено перевірку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування, та перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено наступне.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 визначено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовими договорами.

Заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, є одним з обов`язковим документів, на підставі якої здійснюється будь-яке перевезення, оскільки саме в заявці зазначаються детальні умови конкретної послуги, включаючи і її вартість. Згідно з даними, зазначеними в Заявці, експедитор складає відповідні розрахункові документи - рахунок (попередній, остаточний).

Також, до митного оформлення на підтвердження понесених транспортних витрат декларантом договір транспортного експедирування, заявка, акти виконаних робіт, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не подавались, хоча зазначені документи містять відомості про дійсну вартість послуги з перевезення товарів.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №23UA807200013700U9 від 09.10.2023, було виявлено, що подані документи взагалі не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, заявленої у ЕМД №23UA807200013700U9 від 09.10.2023, наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 МКУ була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Зокрема, 09.10.2023 декларанта було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ.

Згідно електронного повідомлення від 09.10.2023, яке було відправлено митницею, позивачу було запропоновано надати додаткову інформацію, зокрема:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації (заявки перевезення, договори тощо);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення (згідно ст. 254 МКУ);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організація про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, як переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476;

В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митниці декларантом підприємства 09.10.2023 надіслано листа № б/н, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та вимога щодо прийняття митницею рішення про коригування митної вартості.

Аналізуючи приписи митного законодавства та висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.08.2019, посилання на яку міститься вище, суд зазначає, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Відповідно до частини 3 статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Згідно з частиною 1 статті 55 МКУ рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 МКУ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

- у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МКУ;

- відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ);

- невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ).

Відповідно до статті 58 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МКУ).

Згідно з частиною 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зазначені обставини у виді розбіжностей в поданих позивачем до митного оформлення документах, в частині заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, а також не підтвердження відповідними документами задекларованого найнижчого рівня митної вартості, виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товару позивача.

Відповідно до висновків Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладені у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019, по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), суть яких зводиться до того, що «Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено, що 10.10.2023 відповідачем було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтею 59 МКУ підготовлено рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2022/000544/2 за методом ідентичних товарів. Підстави обрання другорядного методу визначення митної вартості, джерела та інша необхідна інформація зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч. 2 ст. 55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, вказане рішення винесене відповідачем на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, позивачем в свою чергу не доведена протиправність оскаржуваного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов