Постанова

від 22.02.2024 по справі 160/13286/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2024 року м.Дніпросправа № 160/13286/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 160/13286/23 (суддя Прудник С.В., справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПУСГРУП КОМТЕК» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПУСГРУП КОМТЕК» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРЕ СЕРВІС») (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 83 587,74 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконувався норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій за 2022 рік у розмірі 83 587,74 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Із рішенням суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що за 1 робоче місце, з призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 повинен самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 83 587,74 грн.. Зазначає, що особа з інвалідністю ОСОБА_1 , який працевлаштований у відповідача, знаходився на підконтрольній Україні території, мав можливість звернутися за направленням на МСЕК за місцем реєстрації, проживання чи перебування для повторного огляду для підтвердження інвалідності. Пункт 3 Постанови № 225 не дає права працівнику відмовлятися від повторного огляду, якщо в нього є така можливість.

Відповідач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Посилається на довідку Головного управління Пенсійного фонду України № 1356 від 29.06.2023, видану ОСОБА_1 , про те, що останній перебуває на обліку як отримувач пенсійної виплати по інвалідності з 25.10.2015 по 20.11.2023. Крім того, долучив довідку № 2201 від 30.11.2023, видану ОСОБА_1 , про те, що останній перебуває на обліку як отримувач пенсійної виплати по інвалідності з 25.10.2015 по 16.05.2024. Вказує, що відповідач не несе обов`язку контролювати проходження його працівником повторного огляду медико-соціальної експертизи, тим паче в період воєнного стану, коли діють положення Постанови КМУ від 08.03.2022 року № 225. Наразі, відповідач нараховує ЄСВ щодо ОСОБА_1 на підставі даних, наданих ПФУ та раніше отриманих від цього працівника документів щодо його стану здоров`я.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-ХІІ), в порядку визначеному постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2 «Про затвердження Порядку та Форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513, Пенсійний фонд України надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 199 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону країни «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕКТ» повинна складати 8 осіб.

Враховуючи інформацію за розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, який був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (квитанція додається) вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 83 587,74 грн..

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 83 587,74 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 3 ст.18 Закону № 875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону № 875-XII).

Згідно із ст.20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів зазначає, що суб`єкт господарської діяльності звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто, від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Судом встановлено, що протягом 2022 року ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕКТ» було працевлаштовано відповідну кількість осіб з інвалідністю, що відповідає 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу товариства за рік.

Щодо одного з працівників з числа осіб з інвалідністю, а саме щодо ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Працівник ТОВ «КОРПУСГРУП КОМТЕКТ» ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, що підтверджувалось довідкою МСЕК із зазначенням певного строку дії довідки. Напередодні повномасштабного вторгнення рф в Україну, ОСОБА_1 звернувся до медико-соціальної експертної комісії в м. Краматорськ Донецької області з метою проведення повторного огляду та отримання довідки МСЕК на новий строк. Через військову агресію рф та активні бойові дії в Донецькій області повторний огляд так і не відбувся, а повернути стару довідку (прострочену) не вбачається за можливе, з огляду на евакуацію органів медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров`я України. Вказане підтверджується довідкою, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1356 від 29.06.2023 року про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсійної виплати по інвалідності.

Доказів протилежного позивачем до суду не надано.

Отже, відповідно до встановлених обставин справи відповідач у 2022 році здійснив усі залежні від нього заходи по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим, відсутні правові підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 160/13286/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак