Постанова

від 28.02.2024 по справі 420/22714/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22714/23

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 14.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІС ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСІС ОДЕСА» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2023 року №20670/15-32-07-06.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту фактичної перевірки від 22.08.2022 року №5446/15/52/РРО/43934228, яким зафіксовано видачу при проведенні розрахункових операцій на загальну суму продажу 564 642,50 грн. фіскальних чеків не встановленої форми. Вважає такі висновки протиправними, оскільки в наказі про проведення фактичної перевірки від 10.08.2022 року №2383-п вказано про проведення перевірки тривалістю 10 діб з 10.08.2022 року за період діяльності з 01.01.2021 року по дату закінчення перевірки. В той же час, фактична перевірка повинна фіксувати порушення, які вчинено в період її проведення. Перевіряючи період діяльності позивача з 01.01.2021 року по дату закінчення фактичної перевірки 19.08.2022 року, витребовуючи касову книгу та додатки до неї, копії банківських виписок відповідач фактично намагається провести документальну перевірку позивача, що суперечить пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, ст.80 ПК України. Крім того, висновки відповідача про видачу фіскальних чеків невстановленої форми у зв`язку з відсутністю реквізитів платіжного засобу, найменування платіжної системи, підпису касира та QR коду, не відповідають дійсності та суперечать вимогам законодавства. Зокрема пунктом 4 розділу ІІ Положення №13 встановлено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Термінал, яким користується позивач, не є з`єднаним з реєстратором розрахункових операцій, тому в позивача відсутній обов`язок друкувати рядки 11-18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа. Також наявні офіційні роз`яснення органів ДПС від 05.08.2021 року, розміщене на сайті Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, згідно з якими QR код не є обов`язковим реквізитом чеку. Окремо зауважує, що акт фактичної перевірки складено 19.08.2022 року, а податкове повідомлення-рішення прийнято 18.08.2023 року, тобто майже через рік після проведення перевірки, що є порушенням вимог п.86.8 ст.86 ПК України.

27.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що на підставі наказу від 10.08.2022 року №2383-п проведено фактичну перевірку ТОВ «АКСІС ОДЕСА». Вказаний наказ прийнято у відповідності до вимог пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України, підставою чого слугувала доповідна записка управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2022 року №1393/15-32-07-06-07. Посадовими особами відповідача пред`явлені направлення на перевірку та вручено копію наказу керівнику ТОВ «АКСІС ОДЕСА». За результатами перевірки складено акт від 19.08.2022 року №5446/15/РРО/43934228, яким встановлено, зокрема, порушення п.2 ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, при проведенні розрахункових операцій на загальну суму продажу 564 642,50 грн. видано фіскальні чеки невстановленої форми, які не містять всіх обов`язкових реквізитів, визначених наказом МФУ від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, зі змінами, встановленими наказом МФУ від 17.06.2020 року №306, а саме: відсутні реквізити електронного платіжного засобу, найменування платіжної системи, підпис касира та QR код. Дане порушення стало підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 року №20670/15-32-07-06, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 208 392,50 грн. Стосовно доводів позивача про порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення зазначає, що згідно пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 (чинного на момент проведення фактичної перевірки) винесення податкового повідомлення-рішення не було передбачено законодавством. Однак, Законом України від 30.06.2023 року №3219-ІХ, який набрав чинності 01.08.2023 року, було внесено зміни до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265, у зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції за правопорушення, вчинене у 2021 році. Щодо тверджень позивача про наявність роз`яснень, то вони не є податковою консультацією і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст.53 ПК України. Також на офіційному сайті ДПС України наявні роз`яснення, що вказують на те, що QR код є обов`язковим для ПРРО та РРО, які внесені до Державного реєстру після 01.08.2020 року та які можуть бути доопрацьовані їх виробниками. РРО, який використовується позивачем, включений до реєстру 12.03.2021 року та має можливість зазначення на фіскальних чеках QR коду. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІС ОДЕСА» (65001, м.Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд.18, код ЄДРПОУ 43934228) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2023 року №20670/15-32-07-06.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСІС ОДЕСА» (65001, м.Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд.18, код ЄДРПОУ 43934228) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «АКСІС ОДЕСА» відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 10.08.2022 року №2383-п на підставі ст.20, пп.80.2.4 п.80.2 ст.80, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «АКСІС ОДЕСА», податкова адреса: м.Одеса, Малиновський район, вул.Маршала Малиновського, буд.18, адреса господарського об`єкту: м.Одеса, Малиновський район, вул.Маршала Малиновського, буд.18, приміщення 1н, з 10.08.2022 року, тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.01.2021 року - по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 19.08.2022 року №5446/15/52/РРО/43934228, яким відповідач встановив порушення позивачем вимог п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.85.2 ст.85 ПК України, ст.24 КЗпП України.

Зокрема, при проведенні розрахункових операцій на загальну суму продажу 564 642,50 грн. (574 767,50 грн. 10 125 грн. сума повернення) видано фіскальні чеки невстановленої форми, які не містять всіх обов`язкових реквізитів, визначених наказом МФУ від 21.01.2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, зі змінами, встановленими наказом МФУ від 17.06.2020 року №306, а саме: відсутні реквізити електронного платіжного засобу, найменування платіжної системи, підпис касира та QR код.

Позивач відмовився від підписання акту фактичної перевірки, у зв`язку з чим складено акт від 22.08.2022 року №1271/15-32-07-06.

Також перевіряючими складено акт від 19.08.2022 року №1270/15-32-07-06 про відмову платника податку або його законних представників надати документи.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року №20670/15-32-04-06 про застосування до ТОВ «АКСІС ОДЕСА» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 208 392,50 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням податкового органу, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог пп.75.1.3 п.75.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

За приписами п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності визначених законом підстав, а відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з вимогами п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб (п.82.3 ст.82 ПК України).

Відповідно до вимог п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.5 ст.86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Згідно з вимогами п.86.6 ст.86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вже зазначалось вище, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 10.08.2022 року №2383-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «АКСІС ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 43934228)», згідно якого контролюючий орган призначив перевірку з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) з посиланням на пп.80.2.4 п.80.2 ст.80, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

На підтвердження наявності підстав для призначення перевірки відповідачем надано доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу фактичних перевірок, управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2022 року №1393/15-32-07-06-07, в якій зазначено подання ТОВ «АКСІС ОДЕСА» щоденного звіту за 18.01.2022 року по фіскальному номеру 3000937676 з нульовими показниками.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактична перевірка позивача призначена за наявності підстав, визначених пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що керівнику ТОВ «АКСІС ОДЕСА» 12.08.2022 року вручено копію наказу від 10.08.2022 року №2383-п та пред`явлено службові посвідчення та направлення від 10.08.2022 року №5161, №5162, №5163, про що свідчить відповідний підпис на направленнях на перевірку, внаслідок чого посадові особи відповідача провели фактичну перевірку позивача.

Позивач відмовився від підписання акту фактичної перевірки, у зв`язку з чим складено акт від 22.08.2022 року № 1271/15-32-07-06 (а.с.45).

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «АКСІС ОДЕСА».

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що фактична перевірка повинна фіксувати порушення, які вчинено в період її проведення, а не за інші періоди, оскільки норми податкового законодавства не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як «фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки», та не встановлюють такого обмеження, як «фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 року у справі №280/4696/22.

Крім цього, Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Стосовно можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі №826/8284/17 у постанові від 20.05.2022 року.

Щодо доводів позивача про порушення строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Абзацом 4 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 р., який набрав чинності 27.05.2022 р.) було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

В подальшому Законом від 03.11.2022 року №2719-IX, який набрав чинності 25.11.2022 року внесено зміни до абзацу 4 підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, внаслідок яких його викладено в наступній редакції: «для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки».

Законом від 30.06.2023 року №3219-IX, який набрав чинності 01.08.2023 року, внесено зміни до абзацу 1 підпункту 69.9, а саме слово «Для» замінити словами і цифрами «Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для».

З аналізу даних правових норм слідує, що податковим законодавством не передбачено зупинення строку прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами фактичних перевірок, встановленого п.86.8 ст.86 ПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки від 19.08.2022 року №5446/15/52/РРО/43934228, його примірник отримано керівником ТОВ «АКСІС ОДЕСА» ОСОБА_1 , а тому кінцевим строком прийнятті на його підставі податкового повідомлення-рішення є 09.09.2022 року.

В той же час відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення №20670/15-32-07-06 прийнято лише 18.08.2023 року, тобто з порушенням встановленого п.86.8 ст.86 ПК України строку.

Доводи апеляційної скарги про зміну законодавства в частині можливості застосування штрафних санкцій за порушення Закону №265, зокрема, пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують норми Податкового кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами фактичної перевірки і стосуються виключно застосування штрафних санкцій за порушення Закону № 265.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем строку прийняття податкового повідомлення-рішення.

Щодо виявлених під час фактичної перевірки порушень, які стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 року №20670/15-32-04-06, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до вимог ст.2 Закону №265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Вимогами ст.8 Закону №265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання приписів цієї норми прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 (далі - Положення №13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій;

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення №13 рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО (пункт 4 розділу ІІ Положення №13).

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункт 5 розділу ІІ Положення №13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (пункт 6 розділу ІІ Положення №13).

Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (пункт 7 розділу ІІ Положення №13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі - НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (пункт 8 розділу ІІ Положення №13).

Встановлені у Положенні №13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу II Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Отже, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, платіжний термінал, встановлений у медичному центрі «АКСІС» за адресою: м.Одеса, вул.Маршала Малиновського, 18, не з`єднаний та не поєднаний з РРО, що підтверджується листом ПП «Фірма «Сігма» від 30.08.2023 року №30/08.

Одночасно, обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб`єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується, зокрема, нормами постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 року №878, що була дійсною на момент проведення фактичної перевірки, відповідно до пункту 1 якої кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 року №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» передбачено, що до 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Стосовно вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що дана норма зобов`язала виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 року доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов`язкових реквізитів, передбачених Наказом №306.

Таким чином, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб`єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 15, 16, 17 є безпідставними, оскільки формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2023 року у справі №640/23582/21.

Вказані підстави застосовні і до відсутності у фіскальних чеках QR коду.

Колегія суддів також зазначає, що ані Законом №265, ані Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого, а окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.

За змістом Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.

Вимогами ст.17 Закону №265 не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з вимогами п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.

Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача про проведення позивачем розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 02.11.2022 року по 31.12.2022 року на загальну суму 137 235 грн. (за ті періоди і на ту суму, за які застосовано штрафні санкції).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 року №20670/15-32-07-06 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «АКСІС ОДЕСА» підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька